Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: фотогалерея
Автор: Олег Юрченко – завідувач відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради»
Дата: 3 липня 2023
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/photo/2023/07/03/-nash-dim-ukraina-.htm
фотогалерея, 3 липня 2023

«Наш дім – Україна»

Олег Юрченко – завідувач відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради»


30 червня 2023 року в КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» розгорнуто виставку розмальованих військових трофеїв «Наш дім – Україна» волонтерки з Кривого Рогу Ірини Липень (Новгородської).

        

З початком у 2014 році новітньої російсько-української війни обласний художній музей (наразі – Музей мистецтв) знаходиться на передовій сучасного інформаційно-культурного фронту і проводить системну і плідну роботу з висвітлення засобами образотворчого мистецтва та мовою фотосвітлин, документів, інсталяцій тощо її героїчних і трагічних сторінок, вшановує пам’ять полеглих українських героїв, зокрема – наших земляків. Головна мета залишається незмінною – демонстрація активної громадянської позиції, подолання байдужості у сприйнятті війни та здійснення національно-патріотичного виховання населення, в першу чергу молоді, як майбутніх будівничих нової України. 

         

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року активізувало цей напрямок роботи музею, а необхідність евакуації базової колекції створила можливість відвести під відповідні військово-патріотичні проєкти окремий зал, саме в якому і було розгорнуто нові виставку, на цей раз – розписаних військових трофеїв волонтерки Ірини Липень. 

         

Пані Ірина та її чоловік Юрій  обидва родом з Кривого Рогу. Працювали приватними підприємцями в агропромисловому секторі, а коли почалася повномасштабна війна, вирішили стати волонтерами. Привозили українським військовим та цивільним на звільнені території харчі, воду, інші необхідні речі. Пані Ірина згадувала про це так: «Коли ми привозили харчі та воду місцевим, вони дарували нам ті ворожі речі, які знаходили, серед них - ікони та молитви зі шматком тканини. Окупант пришив, ймовірно, собі ці ікони та молитви до форми і з цим йшов вбивати. Ви уявляєте всю цинічність цієї армії? Йти вбивати з молитвами…».

        

Пан Юрій допомагав військовим з ремонтом техніки, а ті в знак вдячності дарували йому тубуси танкових порохових снарядів. Так чоловік привіз чимало снарядів з місць дислокації 17 окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка - Миколаївщини, Херсонщини, Донеччини. Пані Ірина часто розповідає під час чергового інтерв’ю, як народжувався цей виставковий проєкт: «Коли мені чоловік привіз перший такий тубус, я питала для чого він це привіз, адже від тубуса йшов неприємний запах пороху і страшної війни. Та попри це я вирішила його помити, і в один день сіла та й намалювала малюнок на ньому. Так                           і розпочала розмальовувати тубуси. Ідеї для малюнків виникали у душі, я не задумувалась над тим, що малювати. Брала пензлик і виходила магія».   

       

Однак, як зізнається художниця, над ідеєю малюнку для одного тубуса вона все ж таки замислилась. «Не знала тоді, що малювати. Та вирішила зобразити чоловіка, жінку і душі людей, що відлітають у вічність. Як символ життя під час війни і пам'ять про тих, хто, на жаль, загинув. Потім я почала розфарбовувати все більше гільз, тубусів, снарядів. Це мене захопило. Коли назбиралося 44 роботи, ми вирішили зробити виставку для людей, щоб вони бачили, що те, що несе нам горе і смерть, можна перетворювати                                 в мистецтво». 

         

Коли пані Ірині знадобилась допомога у розмальовуванні тубусів, вона приїхала до Криворізького державного університету і попросила педагогів                  і студентів про допомогу. Останні відгукнулися  на пропозицію і вдихнули мистецтвом у використані військові артефакти нове мирне життя. Частина тубусів була розмальована учнями дитячої художньої школи міста Кривий Ріг, а також дітьми з деокупованої частини Херсонської області, що є дуже символічним. 

       

Окрім тубусів, на своїх виставках подружжя часто демонструє особисті речі окупантів, знайдені на визволених територіях – ворожу форму, банківські картки, шоломи тощо, а ще прапор, який підписали для пана Юрія українські військовослужбовці, більшість з яких, за словами чоловіка, вже загинули в цій війні. А ще Ірина і Юрій проводять аукціон мистецьких творів на своїх сторінках у соціальних мережах, скеровуючи отримані кошти                     на потреби Збройних сил України та допомогу волонтерам.

        

Загальну мету подібних виставок пан Юрій висловив в одному зі своїх інтерв’ю: «Без образ, але Ви живете в іншому вимірі. У вас – мир, ви не бачили війни… Хочеться, щоб побачили всі, вся Україна, що росія принесла нам смерть». 

        

Частину виставки складають фотосвітлини, які віддзеркалюють буремне воєнне сьогодення і посилюють емоційну складову проєкту. Символічно, що в Музеї мистецтв виставка «Наш дім – Україна» органічно поєдналася з іншим фотопроєктом – «Фортеця Півдня». Показ руйнації, горю, болю, що несуть військові снаряди ворога з одночасною презентацією їх в розмальованому стані створюють відповідний контраст і, одночасно, наглядно ілюструють перемогу життя над смертю, а мистецтва  - над дикунством і варварством.     



863Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: