14 травня у Музеї мистецтв розгорнуто експозицію робіт з фондового зібрання музею до Дня Європи в Україні.
З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Цьогорічне святкування Дня Європи в Україні припадає на 15 травня. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі. Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».
У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
Традиційним вже стало проведення у цей день різноманітних заходів, спрямованих на ознайомлення з історією та культурою країн Європи. Музей мистецтв також долучився до свята, відкривши експозицію художніх творів з фондового зібрання музею.
Художник Геннадій Гребньов, який наразі працює у Франції та більш відомий як Віктор Орлі, представлений роботою «Порт. Баркаси» (2011), в якій оспівує красоти Провансу, що у свій час стали невичерпним джерелом натхнення для Ван Гога, Ренуара, Матісса, Гогена та ін.
Ядром експозиції виступають урбаністичні пейзажі ще одного художника-земляка, який проживає в Одесі, живописця Сергія Дриги: «Ранок в Антверпені» (1999), «Tratoria Soprano. Krakow» (2005). Історичні центри бельгійського Антверпена та польського Кракова для багатьох є уособленням духу старої Європи. Міські архітектурні образи насичені кольором, повітрям та простором.
Роботи Володимира Білоуса становлять певний контраст до робіт Сергія Дриги, вони оспівують фрагменти старовинної архітектури на яку невблаганно наступає сучасна цивілізація.
