У минулому огляді робіт, представлених у міжнародному конкурсі повнометражних фільмів 46-го МКФ «Молодість», я розповідав про стрічки, об’єднані темою дорослішання. Цього разу згадаємо картини, герої яких дорослими за віком стали вже давно, але тільки на шостому чи сьомому десятку літ намагаються почати нове життя.

«Ева Нова» («EvaNova»)

Перша стрічка словацько-чеського виробництва режисера Марко Скопа містить слово «Нова» вже у назві. Насамперед це прізвище головної героїні – колись відомої акторки, котра нині з третьої спроби намагається завершити лікування в реабілітаційному центрі для алкозалежних та повернутися до родини. Хоча поняття родини для неї доволі умовне. Єдиного сина Додо, оскільки Ева займалися перш за все собою та власною кар’єрою, фактично виховувала його тітка Манька. Очікувано, що вони зустрічають блудну матір й сестру, м’яко й цензурно кажучи, прохолодно. Навіть невістка й то більш прихильна до головної героїні. Хоча, зрештою, їй чи не найбільше до Еви байдуже, адже жінка має непогану роботу в сусідній Австрії, регулярно туди їздить (до речі, цей факт став зайвим приводом для творчої групи вистібати поняття «новий», адже на мікроавтобусі, який відвозить словацьких заробітчан до більш благополучної Австрії, зазначена веб-адреса www.nova-praca.eu).

Не впевнений, чи можна вважати «Еву Нову» стовідсотково фестивальним кіно (хоча в активі стрічки нагорода ФІПРЕССІ МКФ у Торонто), але безперечно це сильна соціальна драма. Яку, зокрема, «витягує», і це зрозуміло, виконавиця головної ролі Емілія Вашаріова. Ще один виграшний бік картини – це вміння режисера насити фільм зворушливим трагікомізмом, подекуди доволі символічним. Скажімо, басейн, який є в австрійському будинку, де працює дружина Додо і який, певно, є уособленням благополучного багатого життя. Тож чоловік розміщує басейн і на подвір’ї свого родинного будинку. Щоправда, той басейн невеличкий і надувний. Хоча, коли Ева приїжджає до невістки в Австрію, басейн у будинку виявляється порожнім, бо навіщо він літній немічній пані, за якою доглядає заробітчанка. До речі, саме в тому надувному басейні й відбувається напружена фінальна сцена фільму: Ева з Додо сідають по різних краях, і син підштовхує до матері пляшку з горілкою, як начебто пляшкову пошту, яку в надії на порятунок надсилають ті, хто став жертвою кораблетрощі.

Віллі І («Willy 1er»)

Ця картина – приклад того, що слід відвідувати Q&A’sпід час фестивальних показів. Бо в синопсисі до «Віллі Першого» не було проартикульовано, що зміст фільму багато в чому визначила постать Даніеля Ванне, котрий втілив на екрані образ (за)головного героя і котрого творці стрічки побачили в одній документальній картині про людину з дислексією. Я не випадково написав «втілив на екрані», а не «зіграв», бо Даніель не є професійним актором, і моє щире захоплення режисерському колективу у складі Зорана Букерма, Людовіка Букерма, Маріель Готьє та Юґо П. Томаса, що вони змогли домогтися переконливого виконання від настільки неординарної людини.

За сюжетом, у 50-річного Віллі помирає брат-близнюк, і чоловік вирішує розпочати нове життя. У його розумінні це: знайти власне житло (бо досі той мешкав з татом і мамою), стати власником скутера, здобути друзів та щоб батьки пішли під три чорти (як розповіли автори фільму, такий план був у самого Даніеля). І власне фабула стрічкм – це покрокове втілення цього плану.

На цьому шляху Віллі зустрічаються різні люди: і добрі, і (здебільшого) жорстокі, готові безсоромно скористатися з наївності й доброти головного героя. Але будь-які негаразди Віллі здатний перетворити на щось позитивне. Скажімо, коли його нібито «друзі» відривають Віллі на сорочці всі ґудзики, бо той відмовився платити за них у барі. І потому головний герой вертається додому на улюбленому скутері й розхристана сорочка, що розвівається позаду нього, виглядає дуже ефектно.

Читайте також:

Повнометражний конкурс «Молодості-2016». YOUNG ADULTS

"Молодість-дітям-2016": казка бере гору над реальністю?