Інтернет-конференція із в. о. заступника
начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Сергієм Тертичним
Свої запитання надсилайте на електронну поштову скриньку:[email protected]
Питання 1. Які податкові наслідки для платників акцизного податку з реалізації пального мають втрати пального через військову агресію?
Відповідь: Податкове зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого пального не виникає, якщо платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що використання пального на території України є неможливим..
Втрати пального внаслідок військової агресії,
підлягають відображенню в податковому обліку на підставі первинних документів,
складених та належним чином оформлених відповідно до Закону України від
16.07.1999
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та з
урахуванням положень статті 231 Податкового кодексу України.
Суб’єкти господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, на операції щодо списання знищеного пального зобов’язані скласти та зареєструвати акцизну накладну.
Питання 2. Який алгоритм дій суб’єкта господарювання щодо документального підтвердження та фіксації збитків, завданих унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема збройної агресії, які документи необхідно оформити та до яких органів звернутися для належного підтвердження факту й обсягів завданих збитків з метою визначення відповідних податкових наслідків?
Відповідь:У зв’язку з військовою агресією, обстрілами паливної системи та знищенням пального, все частіше виникають питання щодо списання та відображення в податковому обліку знищених підакцизних товарів та як наслідок – визначення вартості пошкодженого товару та розміру втрат бізнесу.
Для суб’єктів господарювання, підакцизні товари яких знищені, податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, зокрема, якщо: платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим. Тому є важливим подбати про наявність відповідно оформлених первинних документів, що підтверджують знищення, а саме:
1. Фіксація надзвичайної події (прильоту/обстрілу):
- виклик ДСНС для ліквідації пожежі та складання Акту про пожежу.
- звернення до Національної поліції для відкриття кримінального провадження та отримання витягу з ЄРДР.
2. Проведення обов’язкової інвентаризації:
- Інвентаризація проводиться на день, наступний за днем виявлення фактів пошкодження чи знищення майна (якщо є безпечний доступ до об’єкта);
- за результатами складаються інвентаризаційні описи та Акти списання підакцизних товарів (із зазначенням конкретних обсягів у літрах, штуках кілограмах тощо).
3. Отримання сертифіката ТПП - необхідно звернутись до Торгово-промислової палати України для отримання Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин щодо конкретного випадку знищення майна підприємства.
4. Відображення у звітності та ЄРАН - втрати через форс-мажор відображаються у декларації з акцизного податку.
- для платників акцизу з пального – обсяги знищеного пального списуються в системі СЕАРП та СЕ на підставі акта інвентаризації
Питання 3. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару?
Відповідь: Відповідно до пункту 216.3 статті 216 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає за умови документального підтвердження втрат і надання контролюючому органу доказів того, що товар утрачено внаслідок форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим, а також у випадках, визначених підпунктами «б» і «в» цього пункту.
В інших випадках, не передбачених пунктом 216.3 статті 216 Податкового кодексу України, та якщо такі втрати не зафіксовано документально, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
