27 жовтня у Кіровоградському обласному центрі зайнятості із застосуванням засобів інтернет-зв’язку відбулося засідання фокус-групи з питань прогнозування ринку праці у сфері сільського господарства, повідомляє відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Кіровоградського обласного центру зайнятості.
У заході взяли участь: член Національного агентства кваліфікацій Інна Осадчук, директор Інституту сільського господарства Степу НААН України Ігор Семеняка, завідувач кафедри загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету, експерт-дорадник з питань економіки та механізації сільського господарства Микола Мостіпан, HR-менеджер Юлія Моторна, представники Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, провідних підприємств сфери сільського, лісового та рибного господарства, а також навчальних закладів.
Головним спікером та модератором засідання фокус-групи була І. Осадчук.
У своєму вітальному слові заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян представив учасників заходу та зазначив, що Кіровоградський обласний центр зайнятості є одним з регіональних центрів зайнятості, що задіяний в проєкті «Україна 4.0. Дослідження соціально-економічних змін та прогнозування потреб у професійних кваліфікаціях з цифровими навичками», що реалізується за підтримки представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні. Партнерами проєкту є Державний центр зайнятості, Національне агентство кваліфікацій, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство економіки України
Тетяна Бурага, виконуюча обов'язки Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, повідомила, що для Кіровоградщини агропромисловий комплекс є ключовим сегментом економіки, тому дуже важливо, аби ця сфера була забезпечена висококваліфікованими працівниками. «Департамент вживає заходів щодо підтримки аграріїв, особливо дрібних і середніх виробників, адже саме ці суб'єкти господарювання забезпечують продовольчу безпеку області», – означила керівниця.
Олена Давліканова, представниця Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, координатор реалізації проєктів в Україні, наголосила стейкхолдерам на тому, що засідання покликане обговорити з експертами аграрної сфери стан галузі, на базі здобутого досвіду окреслити стратегії її розвитку, озвучити проблематику та висловити своє бачення щодо майбутнього цієї гулузі.
«Ваша думка нам необхідна для прогнозування траєкторії розвитку ринку праці. Адже під впливом активного провадження процесів діджиталізації, цифрової трансформації, автоматизації робочих місць відбуваються зміни, і нам необхідно передбачити майбутнє, щоб Україна була конкурентоспроможною і стрімко розвилася», – підкреслила О. Давліканова.
І. Осадчук повідомила, що зазначений проєкт розрахований на два роки. Вона запронувала розглянути проміжні результати першого року дослідження, які можуть вплинути на формування розробки методики прогнозування потреб роботодавців у професійних кваліфікаціях. Зауважила, що всього в опитуванні взяли учать 727 роботодавців провідних підприємств сільськогосподарської сфери виробничого спрямування.
Засідання було поділено на блоки, де учасники обговорювали важливі питання: які професії та посади змінюються/зникають, з'являються; чи важлива освіта, якщо важлива – то яка; де мають здобувати практичні навички працівники; шо змінилося після впровадження новітніх технологій; чому окремі види технологій не впроваджувалися; що змінилося на робочих місцях. На ці та багато інших питань досвідчені експерти аграрної сфери шукали відповіді разом з фахівцями державних установ та кураторами проєкту.
Так, директор СТОВ «Родина» Олександр Паламарчук, який спеціалізується на вирощуванні зернових культур на території Благовіщенської громади, поділився досвідом щодо впровадження та використання новітніх технологій під час виконання сільськогосподарських робіт. «Точне землеробство наше підприємство застосовує уже декілька років, і ми маємо позитивні результати. Звичайно, технології дороговартісні, але повністю себе окуповують. Крім того, наше підприємство використовує супутникові системи спостереження та новітню безрульову техніку», – підкреслив керівник підприємства.
О. Паламарчук повідомив, що підприємство зацікавлене навчати своїх працівників управляти новітньою технікою, тому навчання проводиться, у т.ч. й за рахунок роботодавця.
Свою думку щодо застосування новітніх технологій та підготовку працівників вищого рівня, роль таких фахівців на сучасному етапі розвитку аграрної сфери висловив І. Семеняка. Зупинився на застосуванні таких новітніх технологій, як точне землеробство, зелені технології, безпілотні літальні апарати тощо.
У продовження піднятої теми, доцентка кафедри інформаційних технологій Льотної академії Національного авіаційного університету Людмила Джума повідомила: «Використання дронів в землеробстві і загалом у сільському господарстві – одне з найбільш перспективних напрямків застосування цієї технології. Безпілотники можуть бути ефективно використані для планування і контролю етапів сільгоспвиробництва, хімічної обробки посівів та інших рослин. Водночас, основним критерієм для ефективного впровадження безпілотників є використання праці кваліфікованих працівників для управління новітньою технікою». Л. Джума поінформувала про особливості підготовки фахівців для керування безпілотними літальними апаратами, наголосила, які саме практичні навички та знання здобувають у навчальному закладі фахівці для подальшої роботи з літальними апаратами.
Онлайн-засідання відбулося у форматі полілогу, який, у першу чергу, дав можливість експертам висловити своє бачення щодо стану галузі в регіоні, її специфіки та майбутнього сільськогосподарської сфери.
