З 16 січня 2021 року представники сфери обслуговування мають надавати послуги державною мовою. Про це на своїй Facebook сторінці нагадав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь - повідомляє chytomo.com

Відповідно до статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

«У супермаркеті та в інтернетмагазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою», – наголосив уповноважений.

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою, закликають звертатися до Уповноваженого із захисту державної мови на адресу: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: [email protected].

Нагадуємо, що в повному обсязі стаття 30 ЗУ виглядає так:

Стаття 30. Державна мова у сфері обслуговування споживачів

1. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

2. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

3. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

4. Суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України “Про електронну комерцію”, в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.

5. Інформація про товари та послуги на території України надається державною мовою, з урахуванням особливостей, визначених у статті 33 цього Закону.

{Частина п’ята статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 114-IX від 19.09.2019}

6. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

7. Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги, зазначена у частині шостій цієї статті, доводиться до відома споживача в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України “Про захист прав споживачів”.

В інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, наданій державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

8. У разі якщо крім державної інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншими за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України “Про захист прав споживачів”.

Нагадаємо, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року.

Закон визначає, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні залишається українська, яка має обов’язково використовуватись органами державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Передбачається покарання і за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень у її застосуванні. закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов’язків.

Державна мова має використовуватися в освітній сфері та трудових відносинах, у сфері медицини, обслуговуванні, у публічних заходах, рекламі тощо.

Також у тексті закону зазначається, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.