Кожна людина обирає свій професійний шлях, і далеко не завжди перший вибір залишається незмінним на все життя. Яскравим прикладом цього є історія 33-річної Юлії Глибіної – внутрішньо переміщеної особи з Херсонщини.

Маючи вищу юридичну освіту, вона тривалий час працювала за фахом – у судовій системі. Після переїзду на Кіровоградщину, у Малу Виску, жінка продовжила роботу інспектором в Маловисківському районному секторі Центру пробації. Проте з часом почала відчувати, що її професійного досвіду недостатньо для тієї роботи, адже люди, з якими вона працювала, потребували не лише юридичного супроводу, а й глибшої психологічної підтримки.Не втрачаючи часу, за власним бажанням проходила додаткові курси з психології, поглиблюючи свої знання.

Саме тоді, дізнавшись від знайомої про можливість для внутрішньо переміщених осіб отримати ваучер на навчання від Державної служби зайнятості, вона замислилася. Юлія Глибіна вирішила, що здобуття освіти психолога буде важливим кроком як для її власного розвитку, так і для допомоги рідним, адже сучасні реалії впливають на психоемоційний стан кожного. 

Тож звернення до Маловисківського відділу Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості було її логічним кроком. Поспілкувавшись із фахівцями служби зайнятості, жінка переконалася, що курс вона обрала правильний. 

Навчання за спеціальністю «Психологія» жінка проходила на базі Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка.

Ініціативу Юлії Глибіноїпідхопив і її чоловікСергій Глибін. Він також звернувся до Маловисківського відділу і отримав направлення на навчання у Херсонський державний аграрно-економічний університет за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». 

Подружжя завершило навчання в один день.Сьогодні навчання позаду,попереду відкриваються перспективи, які ще вчора здавалися мрією. Відтепер кожен крок буде впевненішим, адже він спирається на здобуте. 

Після закінчення навчання кар’єрний радник запропонувала Юлії Глибіній вакансію психолога в комунальному некомерційному підприємстві «Маловисківська лікарня», і Юлія Глибіна погодилася. Зараз вона працює за новим фахом і допомагає людям, які потребують психологічної підтримки.

«Паралельно я працюю в Центрі життєстійкості, де надаю підтримку внутрішньо переміщеним особам, військовослужбовцям та учасникам бойових дій. Підтримую тих, кому це потрібно, бо свого часу небайдужі люди, яких я зустріла на новому місці, підтримали мене і мою родину. Тому, маючи потенціал і бажання, я також хочу робити свій внесок. У межах своєї роботи я надаю психологічну підтримку пацієнтам», – резюмувала Ю.Глибіна.

Вона зізнається: обрана професія стала для неї не випадковим рішенням, а усвідомленим кроком, сформованим життєвими обставинами.

«Мабуть, саме тепер я по-справжньому прийшла до своєї професії. Можливо, раніше я просто не змогла б побачити й відчути ту глибоку цінність, яку вона несе. Адже саме життєві труднощі часто стають дороговказами, що формують наш шлях і загартовують нас як особистість. У складних обставинах хтось може зламатися, а хтось – відкрити для себе нові можливості та знайти сили рухатися далі», – пояснює Юлія.

Історія Юлії Глибіної доводить: навіть після складних життєвих випробувань і професійних труднощів можна знайти своє справжнє покликання та перетворити власний досвід на підтримку для інших.