Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про соціальний захист військовослужбовців. Щоб ухвалені зміни запрацювали, його має підписати Президент.
Загалом документ розширює забезпечення прав військовослужбовців, проте містить кілька суперечливих норм, зокрема скасовує обовʼязковедекларування для членів ВЛК, звертають увагу аналітики Центру спільних дій.
Законопроєкт розширює продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних. При цьому мають враховуватися індивідуальні потреби жінок і чоловіків. Військовослужбовцям нададутьп’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Також розширюється право військовослужбовців на медичну допомогу. Вони щорічно проходитимуть медичний огляд та зможуть розраховувати на безоплатну психологічну підтримку на базі структурних підрозділів військових частин. А військовослужбовці, які були в полоні, отримуватимуть додаткову допомогу й підтримку.
“Для військовослужбовців також передбачена відпустка на лікування. Вона має тривати не більше, ніж 12 місяців поспіль. Проте за потреби тривалого лікування не пізніше, ніж через чотири місяці від його початку,відбувається огляд ВЛК. Після цього військово-лікарська комісія має надати висновок про придатність військовослужбовця до військової служби”, – пояснює керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна.
Для тих, хто проходить військову службу, законопроєкт передбачає одноразову відпустку зі збереженням усіх виплат у разі народження дитини . Військовослужбовці-жінки або чоловіки, які виховують дитину самостійно, звільняються від виконання службових обов’язків для догляду за хворою дитиною віком до 14 років. Якщо є висновок лікаря – не більше, як на 14 днів, але якщо дитина перебуває у стаціонарі – на весь період лікування.
Також закон встановлює,що розмір одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця під час воєнного стану визначаєКабмін. Але виплата не може бути меншою за15 мільйонів гривень.
Для військовослужбовців на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховуватимуть:
- участь у бойових діях у воєнний час, під час дії воєнного стану;
- проходження служби в АТО;
- службу у військовому резерві під час АТО чи воєнного стану;
- участь в бойових діях – один місяць служби за три місяці.
Також заборонено буде нараховувати проценти за кредит та пеню мобілізованим під час воєнного стану на весь час їхнього призову, а також військовослужбовцям, які брали участь в АТО та бойових діях.Проте це не стосується кредитних договорів про придбання житла й автомобіля.
“Загалом у законопроєкті є положення, які мають гарантувати дотримання прав військовослужбовців, проте він містить деякі відверто шкідливі норми”, – вважає аналітикиня Оксана Заболотна.Одна з таких норм, на її думку, – скасування обовʼязкових декларацій про майновий стан для представників ЛКК (лікарсько-консультативних комісій).
Оксана Заболотна підкреслює, що цей пунктподали правкою вже перед другим читанням парламенту. “Скасуванняобовʼязкового декларування для голів та членів ЛКК не є доцільним і не має обґрунтування, а навпаки – породжує корупційні ризики. Показово, що це зʼявилосяпереддругим читанням, ймовірно для того, щоб “сховати”цю норму”, – каже аналітикиня.
Також законопроєкт скасовує статус “обмежено придатний”, і ця норма, на думку Оксани Заболотної, потребує правової визначеності.
Крім того, нардепидодали до цього закону норми про роботу Рахункової палати, яка взагалі не стосується захисту прав військовослужбовців: відтепер цей органперевірятиме управлінські рішення на “законність, своєчасність та повноту ухвалення, відповідно до кращих практик у сфері”.
Законопроєкт вже направили на підпис Президенту, після чого він набере чинності. Проте в Центрі спільних дій закликають розглянути його повторно в другому читанні із врахуванням зауважень.
