Колектив Пантаївської школи-інтернату заявляє, що не дозволить знищити навчальний заклад для дітей-сиріт. Про це сьогодні в прес-клубі Кропивницького на прес-конференції розповіли представники профспілки Олександрійської (с. Пантаївка) загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області.
Учасники прес-конференції розповіли подробиці щодо запланованого Кіровоградською ОДА передання майнового комплексу обласного навчального закладу до комунальної власності міської ради Олександрії, адже такий крок призведе до повного знищення освітнього закладу для сиріт, у якому дотепер навчалися діти з різних районів Кіровоградщини. Представники колективу додають, що на сайті Кіровоградської обласної ради вже зареєстрований відповідний проект рішення, який під тиском Кіровоградської ОДА намагатимуться ухвалити в ході чергової сесії обласної ради 11 листопада 2016 року. Вони зазначають, що заклад, який існує вже протягом 50-ти років, увесь час фінансувався державою та коштом платників податків всієї Кіровоградської області, яка вклала туди мільйони гривень, оскільки вихованці інтернату – діти-сироти. Сьогодні це освітній заклад, якому можуть позаздрити, як школи Олександрії, так і всієї області.
За словами представників трудового колективу школи-інтернату, мер Олександрії Степан Цапюк створює штучні проблеми з опаленням в Олександрійській ЗОШ №16, щоб перевести її школярів на навчання до приміщення інтернату, а також дітей з с. Марто-Іванівки і с. Димитрового. Цим самим він, фактично, збирається вирішити проблему міської влади за рахунок дітей-сиріт. Крім того, значна частина майна інтернату була придбана за кошти спонсорів, які жертвували саме на потреби сиріт, а не на забаганки чиновників.
Громадські активісти та представники колективу Пантаївського інтернату вважають, що передання Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, з обласного рівня до комунальної власності міської ради Олександрії, призведе до тотального пограбування інтернату та соціальної напруги в районі, адже такий крок потягне за собою ще й закриття шкіл в с. Димитрове та Марто-Іванівці, думку територіальних громад яких, знов таки, ніхто не вивчав і не збирається враховувати.
Так, зокрема, Юрій Переверзів, голова профспілки освіти і науки Олександрійської школи-інтернату під час прес-конференції розповів:
«Це колишній заклад для дітей-сиріт. Коли кількість дітей зменшилася до восьми, перед колективом постало питання, як буде функціонувати заклад в подальшому. Адже держава вклала в нього мільйони, щоб діти мали змогу навчатися. Навчальний заклад розрахований на 400 дітей. Має два навчальних корпуси, один спальний, спортивний майданчик, власну котельню, пральню, землю і сад.
Колектив розуміє, що заклад повинен залишитися в обласному підпорядкуванні, адже, якщо передати його на баланс міста Олександрії, воно не зможе утримувати його та раціонально використовувати.
Ми за те, щоб заклад був в обласному підпорядкуванні, щоб там навчалися діти з різних районів. Тож, свого часу, колектив виступив з ініціативою перепрофілювати його у воєнно-спортивний з кадетськими класами. Тоді ж заручилися підтримкою депутатів обласної ради, розробили статут, дорожню карту, почали зустрічатися з головами районів».
Юрій Переверзів також додав: «В кожному селі є багато сімей, але не в кожному є така потужна матеріальна база, як в нашій школі. Є сім'ї, які живуть у віддалених куточках села і сільським головам складно відправити їх у школу, особливо враховуючи погодні умови та стан доріг. А це майбутнє дітей, їх освіта.
Ми влітку набрали дітей і хвилювалися чи вони приживуться. А виявилося, що 90% подобається в цьому закладі.
Я хочу також наголосити, що ми даємо якісну освіту. Наші діти перемагають в олімпіадах і конкурсах. Наші випускники цілими класами вступають до вищих навчальних закладів. Тож, ми хочемо зберегти цей навчальний заклад заради дітей з усіх районів області.
Влітку ми поїхали по районах. В квітні підняли це питання. Управління освіти не думало, що ми докладемо стільки зусиль, а ми набрали 218 заяв тільки за травень. Але управління освіти нас зупинило, сказали, що в бюджеті не вистачить коштів на таку кількість дітей. Ми набрали три кадетських класи. У нас сьогодні 155 дітей, з них 86 соціально-незахищені.
На 11 листопада Кіровоградська обласна рада виносить питання, щоб передати нас до міста Олександрії. Нині у нас навчаються 63% дітей з сільської місцевості, а 37 з селищ та міст. Якщо нас передадуть до Олександрії, то діти, які зараз навчаються, повинні будуть піти по своїх районах. Ми зустрічалися з Кузьменком, Чорноіваненком, Таборанським, Коваленком, але безрезультатно».
Наталя Колесник, вчитель Олександрійської школи-інтернату, член вільної профспілки додала:
«У нас є навіть додаткові заняття з обдарованими дітьми. Ця робота для нас була нова в цьому році. Ми керувалися потребами суспільства і створили військово-спортивний профіль. Це не просто було зробити. Ми розробили статут, набрали дітей на конкурсній основі, поїхали в села, працювали з сім’ями. З квітня з колективом школи немає спілкування. Ми не знаємо що місцева влада планує, яким буде наповнення школи, навчальні плани. Ми схвильовані майбутнім нашої школи, не хочемо, щоб всі ці державні надбання розтяглися, хочемо зберегти все це для людей.
Нам навесні подарували новий комп’ютерний клас. Зараз там займаються діти початкових класів. Це діти, у батьків яких немає достатку. А ми хочемо, щоб наші діти не були «дикими», адже у глибинках діти надзвичайно обдаровані. А ми їх відкриваємо і розвиваємо».
Оксана Антонова, представник батьківської громади теж сказала кілька слів:
«У мене троє дітей навчаються в цьому закладі. У селах ми позбавлені можливості обирати навчальний заклад. І якщо зруйнувати школу обласного підпорядкування, якщо не зробити її спеціалізованою для сільських дітей, то про яку якість освіти ми говоримо. У селі діти не мають права вибору. Наші заходи і прагнення спрямовані на те, щоб зберегти школу для дітей області. Там після уроків вчителі залишаються додатково безкоштовно працювати з дітьми. У нас немає понять репетиторства. Ми готуємо до зовнішнього оцінювання безкоштовно. Де ще таке є? А нині школа поповнилася новими учнями. Освіта якісна і батьки хочуть туди потрапити, але не всі діти можуть навчатися в школі-інтернаті. Оскільки для держави це дорожче коштує, тому ця школа для соціально-незахищених категорій. Нам обіцяли для трьох кадетських класів форму. Були запрошені спеціальні викладачі, колишні учасники АТО. Але раптом сказали, що ніяких класів не буде. А міська влада Олександрії каже, що їм не потрібна школа-інтернат та діти з інших районів, потрібні просто будівлі. Але ж є діти, батьки. Вже почався рух до спеціалізації. Школа може стати спеціалізованою, це дуже актуально зараз, нині не можна економити гроші на освіті».
Володимир Фундовний, голова вільної профспілки Кіровоградської області зазначив:
«Неодноразово звертався колектив до профспілки стосовно захисту. Якщо хочемо думати про майбутнє України, то треба думати перш за все про дітей. Там класні спеціалісти, вони мають багаторічний досвід. Там діти отримують не лише освіту, вони отримують сім’ю. Знищити заклад легко, а що натомість? Ніхто цей заклад не поновить потім. Треба школу-інтернат підтримати, дати колективу можливість працювати».
