У Києві, 18 жовтня, у представництві Світового банку України, був
проведений семінар-тренінг для журналістів, під назвою «Як зберегти тепло в
оселі та гроші в кишені».
Валентина Войтенко, експерт з питань соціального захисту, консультант Світового банку, розповіла про субсидії, як механізм підтримки населення в умовах реформування енергетичної сфери.
За її словами, житлова субсидія - це цільова адресна безповоротна державна допомога, отримання якої не тягне за собою зміни форми власності житла. Для того, щоб звернутися за субсидією необхідно лише 2 документи: заява і декларація.
Субсидії просто отримати, так як субсидія призначається до кінця опалювального сезону. На наступний період призначається на 12 місяців без додаткового звернення. Кожного разу нове звернення подають орендарі і одержувачі субсидії на тверде паливо.
Якщо вартість послуг за соціальними нормативами перевищує визначену за формулою частку доходу, будь-яке господарство має право на субсидію. Також, якщо протягом 12 місяців до звернення здійснено купівлю або оплату послуг на суму вище 50 000 грн., субсидія не призначається.
Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих осіб та їх доходів.
Вона розраховується розміром субсидії, який дорівнює розміру плати за ЖКП в мережах соціальних нормативів та розміру обов'язкової плати.
Пані Валентина наголосила на тому, що сім'я з доходом на рівні двох прожиткових мінімумів на особу сплачує за комунальні послуги 15 % сукупного доходу. Що менші доходи має родина, то нижчими будуть її витрати на комунальні послуги і більшою її підтримка з боку держави.
В цілому по Україні 65,9% одержувачів субсидій за січень місяць сплачують менше 10% доходу, а 34,1%- більше 10 % доходу, а за липень місяць 59,7% одержувачів субсидій сплачують меньше 10 % доходу, а 40,3 %- на 10 % доходів більше. В сільському населенні 72,1 % одержувачів субсидій, за січень місяць сплачують менше 10 % доходу, а 27,9 %- на 10 % більше. Що стосується липня місяця, то 73,4 % одержувачів субсидій які проживають у сільському населенні сплачують менше 10 % доходу, а 26, 6 %- на 10 % доходу більше.
Також, слід підкреслити, що на опалювальний період розмір субсидії буде перераховано і збільшено. Їх розмір розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний періоди. Якщо влітку pозміp субсидій дорівнює «0» або досить незначний, то з початком опалювального періоду його збільшать, а обов'язкова плата одержувача субсидії залишиться незмінною.
Зазначене пов'язане з тим, що опалення житла оплачується в основному тільки в опалювальний період. Розмір субсидій перераховують i збільшують також при зростанні цін i тарифів на ЖКП.
Тим, хто не працює, беруть для розрахунку два прожиткових мінімуми, так як у такий спосіб держава бореться з тіньовими доходами, і ті, хто сплачує свої податки чесно, опиняються у виграші.
«Якщо людина працездатного віку не працює, не служить в армії, не вчиться, то з 1 травня 2016 року її дохід розраховується у pозміpi двох прожиткових мінімумів — 2 900 грн. на місяць. Водночас серед них є ті, хто насправді перебуває у складних життєвих обставинах. I тоді комісія може призначити субсидію з урахуванням одного, а не двох прожиткових мінімумів» - наголосила експерт з питань соціального захисту Валентина Войтенко.
Згідно з рішенням уряду від 8 вересня 2016 року, вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації та суми які виплачуються в порядку відшкодження шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, так звані регрерні виплати, не враховуватимуться до доходу.
Непрацюючим пенсіонерам враховується не дохід за попередній рік, а лише розмір пенсії за попередній місяць.
За словами пані Валентини, у більшості західноєвропейських країн житлові субсидії були запроваджені в 1960-х роках, щоб перейти від субсидування надавачів житла до субсидування наймачів житла та з метою регулювання ринку житла.
У колишніх соціалістичних країнах Центральної Європи житлової субсидії запроваджувалися у 1990-х роках в рамках реформування сектору орендованого державного житла для підвищення орендної плати до ринкового рівня або до рівня відшкодування собівартості житлово-комунальних послуг.
У всіх країнах Центральної Європи програми житлових субсидій населенню продовжують змінюватися.
