12 лютого 2016 року відбулася сесія Долинської міської ради, в ході якої на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», було прийняте рішення про перейменування ряду вулиць та провулків у місті. На жаль, і цього разу не обійшлося без шаленого опору антиукраїнських сил у міській раді. Деякі депутатські фракції не допустили перейменування трьох центральних вулиць міста. Не були перейменовані вулиці Жовтнева, Радянська та вулиця імені відомого «совецького» терориста Петра Войкова. Прикриваючись так званою «волею» виборців, частина з яких дійсно ще досі заражена «совком», вищевказані депутати пропонували нічого не значущі, так звані «нейтральні» назви, які не несуть за собою жодного смислового навантаження та позбавляють сенсу Закон про декомунізацію.

Як відомо з історичних даних, Долинська виросла на місці станції, яка була збудована 1873 року. Новозбудована залізнична гілка пролягла давнім Чумацьким шляхом. Тому топонімічна комісія запропонувала для розгляду жителям вулиці Войкова, по якій безпосередньо пролягав Чумацький шлях, назвати вулицею Чумацькою. Значна більшість мешканців вулиці погодилися пропозицією, про що були зібрані їх підписи. Але, напередодні сесії, з’явився лист, підписаний 9 підприємцями, які забажали назвати вулицю Промисловою. Дух закону про декомунізацію передбачає наповнення топоніміки українськими традиційними, історичними та героїчними назвами. Саме такі назви були запропоновані для вулиць Радянська і Жовтнева. Під час Української революції наші діди і прадіди у боротьбі з московсько-більшовицькою навалою об’єдналися у Степову дивізію під проводом отамана Костянтина Пестушка (Степового-Блакитного). Згодом він став Головним отаманом Холодноярської республіки, на прикладі якої були виховані цілі покоління українських патріотів. Нескорена республіка фактично стала передвісником Незалежної України. Топонімічна комісія запропонувала депутатам назву Холодноярська для вулиці Радянської та Отамана Пестушка для Жовтневої. Звісно, колишні регіонали «кістьми лягали», щоб не назвати ці вулиці іменами, які здатні виховати майбутні покоління українців мислячими, патріотичними, самодостатніми, успішними людьми. Адже саме наявність в головах деяких українців «совка» дає гарантію колишнім регіоналам лишатися й надалі у своїх владних кріслах та розграбовувати бюджет своїх виборців.

Без перебільшення, мотором виконання і букви, і духу Закону про декомунізацію у Долинській став колишній голова Долинської райдержадміністрації, Олександр Ромащенко. Саме завдяки його нестримній енергії та організаторським здібностям активісти провели десятки зустрічей з виборцями, обійшли усі вулиці, назви яких підпадають під дію закону.

Тоді ж члени топонімічної комісії провели радіоефір з цього питання та надрукували близько десяти матеріалів у засобах масової інформації. Ще перебуваючи на посаді голови райдержадміністрації, Олександр Ромащенко практично змусив депутатів перейменувати вулицю Леніна на вулицю Соборності України, а площа 50-річчя Жовтня була перейменована на площу Тараса Шевченка. Завдяки співпраці депутатів Долинської міської ради вдалося зафіксувати у топоніміці Долинської славетні імена Симона Петлюри, Дмитра Донцова, Миколи Міхновського, Євгена Коновальця, Івана Мазепи, Василя Стуса тощо…

Не забули у Долинській і про місцевих героїв та славетних вихідців з району, так з’явилися вулиці і провулки Сергія Горячка - учасника бою під Крутами, Івана Яковенка, який загинув, захищаючи нашу країну від російської агресії у січні  2015 року, Генерал-хорунжого армії УНР Олександра Козьми, керівників антибільшовицького збройного руху у районі Братів Клепачів. Також, з’явилися вулиці уродженців району – українських поетів в еміграції Яра Славутича та Петра Косенка, всесвітньовідомого науковця в галузі теорії нації та національних відносин Ольгерда Бочковського та вулиця Ольги Долинської, на честь якої і було назване місто.

Боротьба за наповнення України українським змістом триватиме і надалі, адже ворожа п’ята колона докладає максимум зусиль для руйнування нашої країни з середини. Тим часом жителі Долинської продовжують наполягати на перейменуванні тих вулиць, які ніби й не підпадають під дію закону про декомунізацію, але викликають бажання патріотично налаштованих містян змінити їх назви.