Вчора, 1 серпня, волонтерка Виктория Касьянова на своїй сторінці в мережі фейсбук розмістила пост: "Є люди, які випромінюють енергію такої неймовірної сили, біля яких отримуєш заряд у 220V!
Саша Чалапчій - енерджайзер, уособлення мужності, сили духу, виносливості та надлюдських здібностей, приклад того, як людина у, здавалося б, безвихідній ситуації, не просто не втратила віру у себе, а кожного дня розвивається, будує та втілює у життя величезні плани на майбутнє. Після важкого поранення, втративши обидві ноги, він заново навчився ходити, відкрив власний бізнес та продовжує допомагати армії.

А вчора вперше після поранення, отриманого у 2014 році, на полігоні у Херсонській області він зустрівся з побратимами свого рідного 34 ОМПБ. Зустрічі передувала невеличка офіційна частина - слова подяки від командира 57 ОМПБр, вручення командиром батальйону "Почесної відзнаки 34 ОМПБ" та медалі "За жертовність і любов до України" єпископом Кропивницьким і Голованівським Владикою Маком. Але, як мені здалося, найціннішим подарунком був прапор з емблемою батальйону. "Тепер я точно знаю, що візьму з собою у Сідней на міжнародні спортивні змагання «Ігри нескорених» - мій прапор!"

Після офіційної частини всі дали волю своїм почуттям - обійми, задушевна бесіда, фронтові спогади, посмішки і відверті емоції на обличчях. Як же приємно було за всим цим спостерігати!

Від себе особисто: Саша, жму міцно твою руку і дякую за той позитив, який ти випромінюєш!

Запевняю, що на Іграх нескорених ти матимеш як мінімум підтримку військових 34-ки та усієї нашої волонтерської спільноти! 

Бо наші Герої - найкращі!"