Політичнй радикалізм ідеологічно заснований на використанні будь-яких засобів для досягнення цілей, навіть, якщо ці засоби суперечать нормам моралі  чи права. Найчастіше носії радикальної ідеології на низових щаблях ієрархії подібних рухів, зокрема і «Свободи», є маргінальними індивідами, що не можуть себе повноцінно само-реалізувати в суспільстві. Наприклад, Олексій Корнієнко – один з молодиків, активістів ВО «Свобода», що до смерті забили людину у Білгород-Дністровському був раніше  судимий за подібні злочини. Психологічний фон свідомості радикальної свідомості формується на протиставленні «правильної» ідеологічної позиції і навколишнього світу.

Таким чином вожді і ідеологи радикалів формують у своїх низових активістів уявлення про ворога, чи ворогів, у ролі яких виступають політичні опоненти, державні і соціальні інститути, та у випадку правого радикалізму представники інших національностей. Саме не так-званих «ворогів ідеології» вожді радикальних рухів спрямовують агресію своїх маргінальних адептів, серед  яких багато футбольних хуліганів «ультрас». Як і в Одеській області, так і зазвичай, виконавці – тобто низові активісти несуть на собі всю повноту відповідальності за вчинені злочини, при цьому не усвідомлюючи своєї провини, як до-речі було з право радикальним терористом «Андерсом Бревіком».

В той же час, лідери радикальних організацій, таких як «ВО Свобода»,  повністю відмовляються від відповідальності за вчинені їх активістами злочини, також часто тиснуть на ЗМІ, для того щоб журналісти не пов’язували кримінальні правопорушення з політичною діяльністю радикальної організації. В той же час, це не заважає до прикладу «Свободі», що раніше називалася Соціал-національною партією вести пропаганду агресії і закликати до насилля.

Олександр Рихлицький, політолог