Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: фотогалерея
Автор: КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради», куратор виставки – Ірина Лягул
Дата: 25 травня 2022
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/photo/2022/05/25/-ukraina-evropa-dialog-kriz-viki-ta-kordoni-.htm
фотогалерея, 25 травня 2022

«Україна – Європа: діалог крізь віки та кордони»

КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради», куратор виставки – Ірина Лягул


Щороку у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи   з метою популяризації загальноєвропейських культурних надбань.


День Європи – це свято, яке вже стало не лише знаковим, а й доброю традицією для всіх нас. Воно є символом співпраці та солідарності народів європейського континенту, невід'ємною частиною якого є Україна. Сьогодні європейський вимір є потужним стимулом для модернізації національної економіки, створення додаткових можливостей для виходу українських підприємств на зовнішній ринок та залучення інвестицій.


В Україні День Європи почали святкувати з 2003 року. Варто зазначити, що українська держава єдина, яка не є членом ЄС, але все одно відзначає цей День на державному рівні. Серед цілей такого впровадження – поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян ЄС, утвердження спільних європейських цінностей.


Євросоюз не є державою, але, водночас він має притаманне їй: прапор, гімн, девіз і власну валюту. Навіть є фактична столиця, цю функцію виконує бельгійський Брюссель. Окремі євроінституції також розташовані в Люксембурзі, Страсбурзі (Франція) і Франкфурті-на-Майні (Німеччина).


І вже вкотре,  Музей мистецтв відзначає цю подію презентуючи мистецькі твори українських художників. У віртуальній експозиції «Україна – Європа: діалог крізь віки та кордони» представлені твори Амшея Нюрнберга (1887-1979) «На березі Ризької затоки» (1960), Сергія Дриги (1960 р.н.) «Tratoria Soprano Krakow» та «Чужі береги» (2008),  Георгія Мелехова  (1908-1985) «Тулуза» (1967), Андрія Кулагіна (1961р.н.) «Замок на озері Гарда, Італія» (2020), Миколи Кричевського (1898-1961) «Ніцца» (1938), Володимира Білоуса (1948-2003) «Форум» (2014) та «Рим, Колізей» (2014), Володимира Винниченка (1880-1951) «Паризьке передмістя»(1928) та «Краєвид на Рив’єрі» (1930) та Василя Завгороднього (1925-2009) «Вільнюс» та «Талінн» (1957).


Протягом життя художник-земляк Амшей Нюрнберг працював у різних стилях - від модернізму до реалізму, завжди залишаючись вірним традиціям Паризької школи. Роботи пізнього періоду свідчили у тому, що Нюренберг й у старості не втрачав інтересу до природи та людей. Його палітра була настільки ж барвиста, як і раніше, а роботи випромінювали піднесений настрій. Це чітко проявляється у його творі «На березі Ризької затоки» 1960 р. Амшей Маркович використовує картон та гуаш, а праворуч унизу сангіну. А сюжет та техніка нагадують роботу під назвою «Куточок рибальського колгоспу» 1958 р.


Творчість пейзажиста, ще одного земляка та щирого друга та постійного партнера нашого музею Сергія Дриги  приваблює колористичними особливостями – «щільним» кольором, насиченими фарбами, які у поєднанні створюють складну кольорову гаму. Художник переважно пише міські образи. Він часто звертається до вечірнього та нічного пейзажу, передаючи нюанси освітлення, поєднання природного та штучного світла – мерехтливі ліхтарі, всілякі відблиски, в тому числі багатоцвіття вечірнього неба. Це ми бачимо на прикладі його твору «Чужі береги» 2008 р. Митець часто пише воду, майстерно зображуючи складні відображення архітектури, нічних ліхтарів, що горять. Контрасти і насиченість фарб часто перебільшені. Іноді колорит повністю вигаданий. Такі сміливі експерименти з кольором посилюють виразність краєвидів. Як для прикладу архітектуру Кракова зобразив у своїй роботі «Tratoria Soprano Krakow».


Живописець та графік Микола Кричевський народився у Харкові. Він був сином відомого художника Василя Кричевського від першого шлюбу. Початки художньої освіти отримав у батька, згодом навчався у Києві та працював у театрі Миколи Садовського. Разом з акторами вирушив  у європейське турне. Деякий час навчався в художньо-промисловій школі   у Празі. 1929-го виїхав до Парижа, де прожив майже усе життя. Кричевський не міг знайти роботу, а галереї не цікавились його картинами. Випадок звів Кричевського з Володимиром Райкісом –  емігрантом з Одеси, який був директором галереї «Зак» у Парижі. Райкіс купував у художника акварелі, щоб той мав кошти на прожиття та не впадав у відчай. Згодом Кричевському вдалося завоювати прихильність французьких поціновувачів мистецтва своїми акварелями Парижу та Венеції. Він почав регулярно виставлятися в паризьких галереях. Вільно володів різними техніками (гуаш, олія, темпера), але прославився як віртуоз-аквареліст, майстер ліричного міського краєвиду. Подорожуючи по Європі, збагатив мистецтво сотнями акварельних пейзажів Франції, Італії, Австрії, Швейцарії. В експозиції представлена його робота «Ніцца» 1938 р., виконана в пастельних тонах.


Сьогодні Україна виборює право бути частиною Європи не лише географічно, а безпосередньо, стати членом європейської родини. І вже під одним крилом Євросоюзу розвивати культуру, економіку, бути доступним для кожного європейця та навпаки.



3213Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: