Кіровоградщина – мальовнича, чарівна, дивовижна. Оповитий легендами степовий край славиться багатою культурною спадщиною та численними пам’ятками природи.Її пейзажі унікальні та неповторні.
Парки, річки, озера, природні каньйони, заказники та заповідні території, кургани з унікальною флорою і фауною – усе це величне багатство нашого краю, наша цінність та наша гордість, побачити які приїжджають туристи з усієї країни і з-за кордону.Маловідомі місця манять своєю красою та магічністю ще більше ніж відомі. Тут можна відчути себе першопроходцями, насолодитися красою в тиші й побути наодинці з нетронутою природою. В нашій грі-подорожі, ми розповімо про найменш відомі місця Кіровоградщини, які варто побачити.
Монастирище
Де: село Завтурове, Кіровоградська область
Відстань від Кропивницького: 102 кілометра.
Першим з них є місце, яке приваблює своєю унікальністю та таємничістю – це Монастирище, яке знаходитися в селі ЗавтуровеУстимівського району. Його порівнюють з відомим англійським Стоунхенджем. Краса Монастирища заворожує с першого погляду. Смарагдові води ріки Інгул омивають величезні кам’яні плити, що нагадують древній монастир. Кажуть, якщо придивитися здалеку, то ця кам’яна споруда, яку ще називають Дівич-горою, схожа на породіллю. Оскільки історія походження цього місця невідома, тут живуть легенди, які місцеві розповідають заїжджим туристам.
Одні кажуть, що це місце поклоніння давніх ченців, інші легенди пов’язують це капище з жертвопринесеннями язичників. Існує так само сказання, що в цих печерах ховалася вагітна кохана пана Требиновського або ж сюди відсилали монахинь, які згрішили перелюбом.
Так чи інакше, це місце вважають центром сили та виконання жіночих бажань. Ось тільки ці бажання мають бути позитивними і стосуватися сім’ї, дітей або роду. Відпочивальники, що приїжджають сюди, можуть насолодитися чистим повітрям, спокійними водами річки Інгул, прогулятися стародавніми місцями, набратися сили. Багато хто з них піднімається на верхівку кам’яного капища, щоб кинути монетку для виконання потаємного бажання або ж зав’язати стрічку на дереві біля монастиря.
Урочище «Каскади»
Де: село Злинка, Маловисківський район
Відстань від Кропивницького: 62 кілометри.
Друга в нашій підбірці локація, яку варто відвідати обов’язково, це природний заповідник. Одне з найкрасивіших місць Кіровоградщини знаходиться на південному заході села Злинка в Маловисківському районі.Це унікальний, створений самою природою, цілий каскад водоспадів на території близько 2,5 гектарів. Розташування самого урочища також унікальне, воно знаходиться на місці текстологічної структури, якій вже понад сотню років. Такої рідкісної локації більше ніде не знайти.Унікальний тандем землі, повітря та води створив прекрасний світ флори та фауни. Тут можна помилуватися безліччю рідкісних рослин, занесених до Червоної книги.
Дендропарк “Веселі Боковеньки”
Де: село Іванівка, Долинський район
Відстань від Кропивницького: 70 кілометрів
Закладений парк Миколою Давидовим в 1893 році на схилі невеликої річки Боковенька. Історія цієї споруди романтична та трагічна водночас. В молодості Микола Давидов закохався в доньку поміщика, який жив по сусідству, Ганну Бурдзункевич. Але дівчина незабаром вийшла заміж за приїжджого гусара та померла молодою. Ганну поховали в її ж селі, а всю дорогу до цвинтара Давидов засипав пелюстками троянд.
Так і не одружившись, всю свою любов Микола Львович віддавав дендропарку. Отримавши від батька декілька десятин землі запущеного фруктового саду, він почав вивчати паркове мистецтво. І ось в 1883 році був закладений дендропарк, який постійно розширявся.
Після 1917 року поміщик Давидов виїхав з рідного села до Одеси. Але весь час наглядав за своїм дітищем і багато років листувався з його керуючим.
Одного разу, за часів розрухи, парк міг би бути знищений, але жителі сусідньої Іванівки, організували чергування і не дозволили зрізати дерева. Подальша доля господаря дендропарку склалася трагічно. Проживав він у Харкові в бідноті, просив милостиню на ринку. Місце його поховання на сьогодні невідоме.
Його дітище неодноразово переходило з рук в руки. Спочатку згідно з заповітом переходило до складу Південного географічного товариства (1912 рік), пізніше Українському науково-дослідному інституту агролісомеліорації (1930 рік), Кіровоградському обласному управлінню лісового господарства (1999 рік). Сьогодні це досвідчено – селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки». Його територія перевищує 100 гектарів землі. Тут можна побачити 963 види дерев та чагарників, багато з них дуже рідкісні, такі як дерево гінкго, залізне дерево, західний платан, цегляне дерево тощо. Щороку парк радує своїм цвітінням величезна колекція бузку.
Морозівський вугільний розріз
Де: Олександрійський район, поблизу села Пантаївка
Відстань до Кропивницького: 64 кілометри.
Ще недавно, п’ять років тому, тут щосили кипіла робота з добування бурого вугілля. А сьогодні це місце називають «цвинтарем екскаваторів». Сюди приїжджають подивитися на величезні довоєнні німецькі та радянські екскаватори. Деякі привозилися в 1963 -1966 року з Башкирії. Але після того, як видобуток вугілля зупинився, техніка так і залишилася на дні розрізу. Один з них роторний екскаватор ЕРШР-1600 є однією з найбільших машин такого типу у світі.
Чорний ліс і Чорне озеро
Де: село Богданівка, Знам’янський район.
Відстань від Кропивницького: 45 кілометрів.
Це місцевість овіяна страшними легендами. Переповідають, що тут затонула карета хана Гірея з дорогоцінним камінням, а татари тут топили невільників, у яких не залишилось сил далі продовжувати свій шлях.
Багатьом перебувати у таких місцях некомфортно. Кажуть, що тут часто чутно вибухи та дивні звуки. Але це немає ніякого відношення до містики.
На території двохсот гектарів боліт скупчується і виходить на поверхню метан. Тут же можна побачити рідкісне явище – “плаваючі” острови. Серед боліт знаходиться Берестове або, як його називають, Чорне озеро.
Місцеві запевняють, що воно не має дна, манить своєю глибиною та таїть підводні печери. Містична водойма ніколи не покривається льодом і не змінює температуру ні влітку, ні взимку. У холодній воді прижилися тільки п’явки та земляний карась. Вся територія навколо Чорного (Берестуватого) озера вкрита торф’яним мохом. Ходити навколо озера небезпечно, кілометрові багна можуть затягнути в свою глибину.
Це локація для туристів-екстрималів і для любителів відпочинку в недоторканих куточках дикої природи. Відпочиваючі дійсно будуть знаходитись далеко від цивілізації і на це потрібно зважати при плануванні поїздки. Тут постійно проводять розкопки. За багато років археологами відкрито останки городища, 265 стародавніх курганів, що датуються 3 століттям до нашої ери.
Музей ракетних військ стратегічного призначення
Де: село Побузьке, Голованівський район
Відстань від Кропивницького – 157 кілометрів.
Для поціновувачів воєнної техніки тут буде цікаво та пізнавально. Історія створення цього музею доволі непроста. Проти були американці, а особливо, росіяни (адже багато експонатів музею до цього часу стоять на озброєнні у РФ).
Але дипломатичним надзусиллям залишено кілька метрів шахтно-пускової установки, підземний командний пункт із колишньою ядерною кнопкою, потерні та наземні будівлі.
І вже пізніше на територію музею привезли зразки техніки, що обслуговувала ракетну армію, зразки ракет та ракетних двигунів. Серед найбільш цінних експонатів музею ракета Р-12 (бабуся з Карибської кризи), крилаті ракети Х-22Н, Х-22НА, Х-22МП, а особливу цінність становить найстрашніша і найбільша ракета у світі РС-20В (SS-18 « Satan», народна назва – сатана). Але, звичайно ж, у музеї стоїть лише навчальна модель Satan.Відвідати цей музей треба хоча б для того, що екскурсії тут проводять досвідчені офіцери-ракетчики. Крім України такий музей існує лише в США.
Кочубеївські штольні
Де: село Ганнівка, Петрівський район
Відстань від Кропивницького: 119 кілометрів.
Для любителів покинутих місць і підземних ходів ідеальною місциною для відпочинку можуть стати Кочубеївські штольні в селі ГаннівкаПетрівського району.
Назва штолень походять від імені вельможі, який володів рудником. Штольні працювали з 1904 до 1915 року. І потім залишалися покинутими. Якби не зйомки фільму «Червоний» у 2016 році, це місце так і залишалося б невідомим.
Штольні знаходяться посеред поля. Якщо дивитись здалеку, то їх неможливо побачити. Просто з не звідки виникають пагорби та урвища, а за ними вхід під землю. Тут протягом 185 метрів знаходиться 5 штолен глибиною 35 метрів. Любителям такого дозвілля обов’язково озброїться сильним ліхтариком. Тільки освітлюючи кам’яні брили можна оцінити всю красу підземелля
Хутір Надія
Де: біля с. Миколаївка, Кропивницький р-н.
ВідстаньвідКропивницького: 20 кілометрів.
У Корлюгівці Кіровоградської області можна відвідати заповідник "Хутір Надія" – садибу корифеїв українського театру.Її заснував Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) у 1871 році. Тут він писав свої відомі твори "Сто тисяч", "Хазяїн", "Сава Чалий", "Гандзя", "Батькова казка" та інші.Драматург назвав хутір на честь своєї першої дружини Надії Тарковської-Тобілевич, яка також є двоюрідною бабусею Андрія Тарковського.
"Колись тут був голий степ і невеличка хата, але Тобілевичам вдалося створити зелену оазу", – розповідає Юрій Митрофаненко.
Родзинкою хутора є дуби ХІХ століття, висаджені видатними українськими митцями.Іван Тобілевич хотів висадити дубову алею і пропонував кожному своєму гостю посадити дерево.Тут є дуб Миколи Садовського, Михайла Старицького, Марка Кропивницького, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського, , Марії Садовської-Барілотті, "Риндичин" дуб (Ганни Затиркевич-Карпинської) та багатьох інших.
"Дуб Миколи Садовського – дуже цікавий дуб, який дещо спотворює реальність. Його гілочки тягнуться до дубу Марії Заньковецької, але в житті було зовсім не так. Це руки Марії Заньковецької тягнулися до Садовського…", – каже Митрофаненко.
Більше про життя і побут українських корифеїв можна дізнатися, зайшовши в хату-музей Івана Карпенка-Карого.У її кімнатах збереглися автентичні речі та старі фотографії корифеїв ХІХ століття.Зокрема, тут є унікальний самовар, який драматургу подарували землевласники брати Ельворті, німецький рояль, автентичне крісло Івана Тобілевича і жіноча скриня.Також на хуторі є краєзнавчий хореографічний музей, стара "батькова хата", ґрунтове джерело та озеро, у якому є жіноча і чоловіча купальні.
Бенчиків млин
Де: с.Тернівка, Новоархангельський р-н.
ВідстаньвідКропивницького: 135 кілометрів.
Тернівка – село в Новоархангельському районі Кіровоградської області – чергове місце, яке може стати популярним серед туристичного загалу. Прекрасна будівля водяного млина на річці Синюсі, яка більше нагадує замок, ніж господарську будівлю, а ще надзвичайно мальовнича долина Синюхи, із скельними виходами (через що її часто називають каньйоном. А найефектнішою є Біла скеля, яка за кольором скоріше чорна), широченним степовим різнотрав’ям на високих закруглених берегах та відчуттям дрібності людини перед величчю природи.
Це історичний пам’ятник, який був збудований у 1889 році на березі річки Синюха. Колись тут молотили зерно на борошно, яке потім експортували. Ну а назвали «Бенчиків млин» на честь мецената Бенца, за гроші якого його й збудували. Зараз тут ведуться відновлювальні роботи та висаджено фантастичне лавандове поле.
Млин будувався 10 років. Задіяні були як місцеві жителі, так і німецькі інженери. У власності мецената він був до 20-х років ХХ століття. На території був як сам млин, так і магазин, де зберігали зерно і борошно – це була двоповерхова споруда, до якої із млина йшли рейки, по яких вагонетками перевозили зерно або борошно до млину і навпаки. Після націоналізації радянською владою Бенчиків млин ще трохи протримався, але за десять років вийшов з ладу і більше не ремонтувався. Зараз це похмура напівзруйнована будівля, яка все ще чекає на своє відновлення.
Товщина стін млина – близько 1 метра. Споруду будували так, щоб вона могла витримати паводок, адже розташувався млин на самому березі, й колись Синюха була більш повноводною. З однієї сторони будівля млина – триповерхова, з іншої, яка ближче до води – чотириповерхова.
Біля млина можна побачити жорна, за допомогою яких все й працювало – користувалися ними протягом 100 років. Хоча млин простояв без уваги багато десятиліть й потроху руйнувався, він все ще виглядає в більш-менш гарному стані, як колись був створений.
В ті давні часи Бенчиків млин був одним із найважливіших економічних центрів усього Новоархангельського району й обслуговував і саму Тернівку, і навколишні села і містечка. Тут працювали жителі усіх прилеглих територій. Зараз млин є культурним спадком й чудовою можливістю познайомитися з історією села та подивитися, як усе колись було.
Перлини Кіровоградщини на поштових марках
Поштові марки, а особливо блоки поштових марок є не лише предметами колекціонування філателістів, а й цінними сувенірами для всіх шанувальників художньої мініатюри, як називають мистецтво поштової марки.
Укрпоштою започатковано випуск унікальної серії марок та поштових блоків марок «Краса і велич України», мета якої презентувати пам’ятки історії, культури, архітектури, а головне, духовності нашої держави. Вже випущено марки, присвячені Криму, Дніпропетровській та Вінницькій областям.
27 лютого 2014 року введено в обіг та вважаються дійсними для оплати послуг поштового зв’язку в усіх відділеннях поштового зв’язку марки, які презентують Кіровоградську область з нагоди відзначення 75-річчя її створення. Це - Поштовий блок «Краса і велич України. Кіровоградська область», який складається з чотирьох марок: «Свято-Вознесенський собор (м. Бобринець)» - православний собор, пам’ятка архітектури кінця XIX - початку XX століття; «Антропоморфна стела скіфського часу»; «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького», що є наступником відомого Театру корифеїв, який існував у місті до революції, а в наші дні свято зберігає пам’ять про видатних діячів українського театру; «Народний хореографічний ансамбль «Пролісок» - хореографічний колектив народного танцю Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю, та Марка «Кіровоград. Гімназія - інтернат - школа мистецтв» з зображенням пам’ятки архітектури кінця XIX століття – театр «Ілюзія» за проектом архітектора Якова Паученка, в будівлі якого нині розташований Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю.
Саме в цьому навчальному закладі, очолюваному відомим українським хореографом і педагогом, народним артистом України Анатолієм Коротковим, і відбулася презентація та спецпогашення поштового блоку та марки на конвертах Першого дня - поштовий блок на конверті з символікою серії «Краса і велич України», а марка на конверті з логотипом «75 років Кіровоградській області» та історичною довідкою про відомого єлисаветградського архітектора Якова Васильовича Паученка, якому судилося бути одним з тих зодчих, хто творив неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру міста Єлисаветграда (Кіровограда) з вишуканими будівлями, які нині є окрасою обласного центру.. Тож, випуск поштових марки та блоку, на яких зображені архітектурні перлини Кіровоградщини, зведені за його проектами, в тому числі один з останніх витворів 1912 року Свято-Вознесенський собор у Бобринці, є гідним вшануванням пам’яті зодчого. До речі, в 2006 році до 140-річччя від дня народження Укрпошта випустила маркований художній конверт з портретним зображенням Я.В.Паученка на тлі його будинку, де нині художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна, та провела спецпогашення.
Цікаво, що поштовий блок як філателістичний сувенір з нагоди пам’ятної події в Кіровоградській області випущено вперше, зазначила під час урочистостей в.о. заступника директора Кіровоградської дирекції Укрпошти з продажу послуг Тетяна Трикозенко. Також вона повідомила, що блок тиражем 47 тисяч примірників та марку тиражем 155 тисяч примірників надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», а дизайн марок та блоку виконав художник Олександр Калмиков.
Вихованці обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю, не лише стали свідками історичної акції – спецпогашення поштового блоку та марки спеціально виготовленим унікальним художнім штемпелем «Першого дня», скористатися яким можна лише в день погашення, а й з задоволенням придбали на згадку ювілейні конверти з марками, на яких відбиток святкового штемпеля та особистий підпис їх педагога А.Короткова.
3Dекскурсія хутором «Надія»
