Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: культура
Автор: Лариса Семенова, соціокультурний відділ бібліотеки імені Чижевського
Дата: 1 квітня, 13:39
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/culture/2021/04/01/elisavetgrad-i-revoljutsija-etjudi-u-chervonomu-chornomu-ta-sino-zhovtomu-kolorah.htm
культура, 1 квітня, 13:39

Єлисаветград і революція: етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах

Лариса Семенова, соціокультурний відділ бібліотеки імені Чижевського


В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського сьогодні відбулася презентація альманаху «Історичний календар Кіровоградщини-2021» Володимира Боська.


Це вже 16 науково-дослідницька робота краєзнавця, присвячена історії нашого краю. І, мабуть, єдиний проект такого масштабу в Україні. Особливістю даного альманаху, поряд з традиційним календарем імен, є зосередженість історичних нарисів саме на подіях визвольних змагань українського народу на початку ХХ століття. Автор їх так і називає – етюди у червоному, чорному та синьо-жовтому кольорах про участь єлисаветградців у революції 1917-1921 років.


Ці нариси дають яскраву картину життя в Єлисаветграді того періоду та не менш цікаві характеристики відомих єлисаветградців.


Так, хоч немає жодної згадки про перебування Іллі Еренбурга в місті, проте воно фігурує у його знаменитому романі «Надзвичайні пригоди Хуліо Хуренито і його учнів». 31 глава роману розповідає, як у Єлисаветграді змінювали один одного одинадцять урядів і як на це реагували обивателі. Для нас цікаво, що роман Еренбурга надихнув українського драматурга Миколу Куліша на створення сатиричної комедії «Хулій Хурина», де події розвиваються у неназваному провінційному містечку, у якому можна впізнати Єлисаветград.


Граф Олексій Толстой у повісті «Пригоди Невзорова, або Ібікус» теж згадує Єлисаветград. На думку Володимира Боська, єлисаветградський епізод з’явився в повісті внаслідок особистих вражень письменника від перебування у нашому місті у серпні 1918-го, коли він тікав з голодної Москви. Один з її героїв – отаман Ангел – стане, за виразом літературознавця Дмитра Бикова, «першим з благородних (або неблагородних, але чарівних) шахраїв, які населили радянську літературу».


Тричі Єлисаветград згадується в «Окаянних днях» Івана Буніна. Знайомить нас Володимир Босько і з уродженцем нашого краю поетом Мойсеєм Цетліним. У його автобіографічному вірші «Маруся-Анархістка» головна героїня «промчалась словно триумфатор по Елисаветграда улицам пустым». Абсолютно дивовижну історію розповідає Володимир Босько про зустріч з отаманшею Маруською Никифоровою 12-річного Арсенія Тарковського.


Більше тридцяти історичних нарисів, створених краєзнавцем, знайомлять читача з подіями того часу. Наприклад, з «Єлизаветградською справою 1869 року», замахом на життя народовольця Миколи Гориновича, затриманням на станції Єлисаветград відомого терориста-народовольця Григорія Гольденберга з більш ніж пудом динаміту, долею есера-терориста Льва Зільберберга.


На думку Володимира Боська, уродженців Єлисаветградщини серед революціонерів, анархістів і терористів стільки, що можна було б написати велику книгу нарисів про їхнє життя і «подвиги» задля кращого майбутнього.


«Я свого часу багато писав про Зінов’єва, Троцького та інших, але не міг уявити, що ними далеко не обмежується участь наших земляків у революції. Ще іноземні історики помітили, що цю революцію створили в основному уродженці єлисаветградської землі. Крім більшовиків, в лютневій революції  брали участь інші партії, набагато потужніші, і в них на провідних ролях теж були наші земляки. Для мене було одкровенням, що термін «комісар» увів в обіг уродженець Єлисаветграда, меншовик Михайло Валеріанов-Бронштейн, терміни «народний комісар» «проднарком» придумав Лев Троцький», – зазначив на презентації Володимир Босько.


На презентації альманаху виступили заступниця голови облдержадміністрації Світлана Лобанова, директорка видавництва «Імекс ЛТД» Тамара Саміляк, журналіст і письменник Валерій М’ятович, кандидат історичних наук Олександр Чорний, заступник директора обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко, заступник голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Борис Шевченко, кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко, журналіст і літератор Роман Любарський.


Якщо вас зацікавила історія нашого міста, викладена знаним дослідником і краєзнавцем, «Історичний календар Кіровоградщини на 2021 рік» можна взяти у фондах головної книгозбірні області або ознайомитись на сайті у рубриці «Краєзнавство Кіровоградщини».



342Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: