Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: суспільство
Автор: Експертка з моніторингу – Вікторія Талашкевич
Дата: 2 липня, 11:49
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/society/2019/07/02/kirovogradski-media-na-drugomu-mistsi-sered-regionalnih-vidan-za-rivnem-gendernoi-chutlivosti.htm
суспільство, 2 липня, 11:49

Кіровоградські медіа – на другому місці серед регіональних видань за рівнем гендерної чутливості

Експертка з моніторингу – Вікторія Талашкевич
  У червні 2019 року було проведено гендерний моніторинг журналістських матеріалів у п’яти тиражних газетах («Україна-Центр», «Кіровоградська правда», «Утренний город», «Вечірня газета», «Нова газета») та п’яти інтернет-виданнях («Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «ФотоІнформ») міста Кропивницького та Кіровоградської області.


Завдяки призначенню позачергових виборів до парламенту, у червні у місцевих ЗМІ жінки часто згадувалися у матеріалах на політичну тематику, хоча, звісно, чоловіків у таких матеріалах було набагато більше. Як експертки жінки коментували у таких темах як волонтерство, освіта та наука, а також економіка і бізнес. Натомість чоловіки вже традиційно найбільше коментують теми, пов’язані із політикою та інші теми, до яких, зокрема, в Інтернет-виданнях ми віднесли матеріали, пов’язані із криміналом, сферою надзвичайних подій, нещасних випадків.


Наприклад, аналізуючи ситуацію на шпальтах газети «
Україна-Центр», яка у випуску від 13-го червня використала лише 7 фемінітивів. Всі вони – традиційні: «певица», «телеведущая», «землячка», «актриса», «художница», «жительница», «юная заместительница». З іншого боку, порівнюючи із моніторингом у квітні, коли у тижневику не було жодного фемінітива, можна говорити про прогрес. Знову, як у кількох попередніх моніторингах, немає експерток у популярній рубриці «Что я думаю по этому поводу?». Редактор тижневика опитав вісім експертів щодо того, чи має піти у відставку Аваков, і серед них не було жодної жінки. Це характерно і для цієї рубрики, і для позиції редакції загалом, судячи із моніторингу видання протягом останніх двох років. Також у тижневику була опублікована стаття про новий український правопис «Субъективный взгляд на новые правила», в якій, зокрема, авторка пише, що після введення нового українського правопису «...повальная безграмотность наших граждан теперь усугубится...», а також згадує про фемінітиви: «...С появлением соцсетей уровень грамотности обнажился, многие комментарии и на русском, и на украинском ужасают, люди не знают элементарных правил, не говоря уже о включении в нормы правописания и феминитивов или передаче буквой «т» буквосочетания th в словах греческого происхождения....».


Ще менше фемінітивів – всього два, – використали у тижневику «
Вечірня газета». Після того, як газета стала ТОВ, вийшовши із власності міської ради, ситуація із використанням фемінітивів не покращилася. Депутатка Олена Капітонова, начальниця фінансового управління Любов Бочкова та директорка департаменту економічного розвитку Маріанна Морква, а також начальниця загального відділу міськради Олена Брюм, яких інші медіа міста згадують у публікаціях із використанням фемінітивів, – у тижневику продовжують виступати як експертки, але з маскулінітивами. Героїнь-жінок також у номері за аналізований період дуже мало.


Натомість тижневик «
Нова газета» у червні опублікував досить багато різних життєвих історій, героїнями та експертками в яких виступили жінки. «Нова газета» активно використовує фемінітиви, зокрема, такі неординарні як «філологиня», а їхній проект «Баба Єлька», в рамках якого журналістки подорожують селами Кіровоградщини і приходять у гості до бабусь та описують їхні життєві історії, не тільки викликає увагу читача, але й був відзначений обласною журналістською премією. Оскільки отримувала премію редакторка тижневика, журналістка та співавторка проекту Інна Тільнова, то у новинах на різних Інтернет-сайтах з’явилося чимало згадок про цю подію, і в них були використані зазначені фемінітиви.


З іншого боку, тижневик має простір для розвитку, адже у кількох матерілах, де йшлося про жінок, можна було вільно використати фемінітиви, зокрема, розповідаючи про лікарку Наталю Бурдильну, лікарку Іванну Струєву, заступницю голови райради Наталю Сабліну, а також керівниць Тетяну Лиходід, Ірину Берлад та інших.


У тижневику «
Первая городская газета» за період 11-17 червня було кілька публікацій, в яких експертками виступили жінки. Це сталося у тому числі завдяки увазі цього медіа до питань екології, адже у місті відбулася акція екоактивістів на чолі із головою ГО «Озеленення Кропивницького» Надією Паливодою. Втім, якщо у цій статті при згадці про Надію та інших учасниць пікету, використано фемінітиви, то в інших матеріалах жінки досі згадуються із використанням маскулінітивів. Причому, замінити їх досить легко, адже мова йшла про помічницю депутата Марину Осіпову, державну екологічну інспекторку Вікторію Коротченко, заступницю міністра інформаційної політики Еміне Джапарову та інших.


У газеті «
Кіровоградська правда» за аналізований період не так часто зустрічаються жінки у статтях про політику, тому що, на відміну від інших видань, політичних матеріалів у цьому номері не було зовсім. Втім, не зважаючи на відносно невелику кількість жінок-героїнь, це були і головна лікарка обласної лікарні Лариса Андрєєва (дві статті), і методистка Алла Стоян (цікавий матеріал про волонтерську ініціативу), і керівниця центру Оксана Сергєєва та директорка кладовища Раїса Горобець. Втім, всі згадані жінки у газеті були відмічені... маскулінітивами.


Переходячи до
інтернет-видань, варто відзначити, що три дні вихідних – 15-17 червня, - невдало позначилися на кількості та якості матеріалів. Так, на сайті «Весь Кіровоград» вийшло всього 5 матеріалів у розділі «Новини», переважна більшість із яких стосувалася політичної теми. З іншого боку, зважаючи на те, що у цих матеріалах коментувала одна експертка, і її посада була вжита із використанням фемінітиву – «координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА», – показник загалом непоганий.

Сайт «
Точка доступу» за аналізований період опублікував досить багато матеріалів у розділі «Новини» (100), і це приємно, особливо зважаючи на три вихідні дні, коли на сайті не було новин взагалі. Досить багато матеріалів стосувалися політики, і тут видно, що саме редакція обрала рішення використовувати фемінітиви. Так, у статті про перші десятки списків різних політичних партій фактично всюди використані фемінітиви: «депутатка», «активістка», «ексзаступниця міністра», «заступниця голови Веpховної Ради», «колишня очільниця гуманітаpної підгpупи», «командиpка медичного батальйону», «віцепpем’єp-міністеpка», тощо. Завдяки цій публікації загальний обсяг фемінітивів на сайті «Точка доступу» за аналізований період вражає. Втім, і в іших новинах журналісти видання послідовно вживають фемінітиви, наприклад: «призерка», «посадовиця», «головна архітектора», «pечниця міського голови», тощо. У новинах присутні досить багато експерток (13) та героїнь (21). Втім, відчувається, що виданню все ж варто запровадити точну редакційну політику, щоб запобігти появі таких маскулінітивів, як «член Громадської ради міста Людмила Шубіна», «член правління Олександpа Устінова», «гpомадський діяч Софія Федина», тощо.


До прикладу, сайт «
Новини Кіровоградщини» використовує фемінітиви «директорка кропивницького водоканалу» та «головна архітектора», посилаючись на матеріали, отримані як релізи від правоохоронних чи силових структур. Це видання за період моніторингу опублікувало всього 28 матеріалів у розділі «Новини». Переважна більшість із них – це повідомлення офіційних установ, силових структур та органів влади, які, не зважаючи на новий український правопис, не використовують фемінітиви взагалі.


На сайті
«Гречка» протягом моніторингу з’явилося 113 новин, тому і кількість експерток (17) та героїнь (26) тут досить значна. Що стосується прикладів фемінітивів, то їх чимало, у тому числі як вже звичні «організаторка», «екоактивістка», «лауреатка», так і рідко вживані на теренах кіровоградських медіа, як то: «посадовиця», «етновиконавиця», «піарниця». Особливо це приємно вражає у сфері спорту, адже цей сайт часто пише про жінок у спорті, згадуючи жінок-чемпіонок та жінок-рекордсменок.


Аналізуючи ситуацію на сайті «
Фотоінформ», можна сказати, що видання продовжує акцентувати увагу швидше на ілюстраціях, аніж на текстах. Тому навіть матеріали, які передруковуються із офіційних видань і присутні на багатьох проаналізованих сайтах в повному обсязі, на сайті «Фотоінформ» скорочені до 1-2 абзаців. Решту публікації займають фото. З огляду на це стає зрозуміло, чому загалом така мала кількість згадок про героїв та героїнь, експертів та експерток, адже більшу частину матеріалів за період з 11 по 17 червня на сайті займають повідомлення управління ДСНС про пожежі, допомогу водіям, спортивні змагання, а решту – рецепти, прогнози погоди та інформація із подій у міській раді. За період моніторингу зафіксовано чимало маскулінітивів і це прикро, адже експерток можна було просто і легко цитував ати із використанням фемінітивів: директорка з маркетингу Наталія Байдала, керівниця напрямку банку Наталія Титаренко, лікарка-геронтологиня Тетяна Голікова та інші.



Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із уживанням фемінітивів, ускладнена політичними подіями, в яких переважно йшла мова про чоловіків – як в якості героїв, так і в якості експертів. Не зважаючи на те, що всі медіа так чи інакше використовують фемінітиви (в інтернет-виданнях їх аж 80% – один із найвищих показників по Україні), спільна біда видань – це вживання фемінітиву в одному реченні і не вживання його ж у сусідньому. Або чергувати використання назви професії у жіночому та чоловічому родах, коли мова йде про жінку. Відсутність редакційної політики призводить до того, що пишучи один і той самий матеріал, редакція описує людину із використанням як маскулінітивів, так і фемінітивів. Це вводить читачів в оману та знижує рівень довіри до медіа.


Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у червні 2019 року – один із найвищих в Україні (41%). Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях можна на
сайті Волинського прес-клубу.


Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «
Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

113Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: