Цього тижня відбулося засідання робочої групи з доопрацювання законопроєктів щодо обігу цивільної вогнепальної зброї. На запрошення Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності участь у роботі робочої групи щодо гармонізації законопроєктів взяв Богдан Драп'ятий, заступник Міністра внутрішніх справ України. Про це він повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук:
"На запрошення Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності взяв участь у роботі робочої групи щодо гармонізації законопроєктів:
«Про право на цивільну вогнепальну зброю» (реєстр. № 5708);
«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (реєстр. № 5709) з положеннями Директиви (ЄС) 2021/555 Європейського Парламенту та Ради від 24 березня 2021 року про контроль за придбанням і володінням зброєю та правом Європейського Союзу (acquis ЄС).
Захід відбувся за сприяння Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні.
Наразі активно працюють дві робочі групи з доопрацювання законопроєктів щодо обігу цивільної вогнепальної зброї: під головуванням Міністра внутрішніх справ України Іван Вигівський — щодо комплексного опрацювання найбільш дискусійних положень, та під головуванням народного депутата України Олександр Дануца — щодо приведення законопроєктів у відповідність до євроінтеграційних вимог.
В обох напрямах є позитивна динаміка та прогрес.
У своєму виступі доніс головну політичну позицію, визначену Міністром: МВС України та Національна поліція України підтримують законодавче врегулювання обігу цивільної вогнепальної зброї.
Водночас чинна редакція законопроєктів, підготовлених до другого читання, окрім іншого, потребує адаптації до європейських вимог за низкою питань. Йдеться, зокрема, про систему категорій зброї, переобладнання автоматичної зброї, строки зберігання даних про власників зброї та інші питання.
У тих сферах, які право Європейського Союзу залишає на розсуд держав-членів та національного законодавця, маємо максимально врахувати українські реалії: актуальні безпекові ризики, значну кількість зброї в обігу, практику правоохоронних органів та необхідність забезпечення належного державного контролю.
Окремо позитивно відзначив системну співпрацю МВС із Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та парламентом загалом.
Одним із практичних результатів такої співпраці стало законодавче врегулювання декларування незареєстрованої або знайденої вогнепальної зброї. З 25 листопада 2024 року станом на вересень 2026 року задекларовано майже 25 тис. одиниць вогнепальної зброї. Її задекларували понад 22 тис. осіб. Разом зі зброєю задекларовано близько 15 млн боєприпасів.
Законодавче врегулювання обігу цивільної вогнепальної зброї є одним із важливих завдань євроінтеграційного процесу, визначених Дорожньою картою з питань верховенства права, схваленою розпорядженням Кабінет Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р.
Голова робочої групи, народний депутат України Олександр Дануца, предметно поінформував про результати доопрацювання редакції законопроєкту № 5708 з метою приведення його у відповідність до права ЄС, зокрема з урахуванням зауважень і пропозицій Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату Верховна Рада України.
На завершення, я озвучив шість стратегічних пріоритетів, визначених у розробленому МВС проєкті Дорожньої карти протидії незаконному обігу зброї на період до 2030 року:
Перше — законодавче врегулювання обігу цивільної зброї та гармонізація національного законодавства з правом ЄС.
Друге — контроль повного життєвого циклу зброї: від виробництва та ввезення до деактивації чи знищення.
Третє — посилення інституційних спроможностей правоохоронних органів у сфері протидії незаконному обігу зброї.
Четверте — цифровізація системи обліку та контролю за обігом зброї.
П’яте — профілактика та формування культури відповідального поводження зі зброєю.
Шосте — поглиблення міжнародного співробітництва, насамперед з Європейським Союзом, Europol та Interpol.
Реалізація цих пріоритетів неможлива без конструктивної, системної та скоординованої взаємодії всіх залучених органів та інституцій, а також міжнародних партнерів, і насамперед — Міністерства внутрішніх справ України та профільного Комітету Верховної Ради України".
