Переселенка із Херсонської області Валентина Коротка вишиває символи міста Помічна в Кіровоградській області і цим популяризує місто, яке після повномасштабного вторгнення стало її другою домівкою. Так робить громаду впізнаваною і привабливою для туристів. Вироби з вишивкою продає, а гроші передає на потреби українським військовим.
Про це Валентина Коротка розповіла Суспільному.
Два місяці в окупації
У Помічній живе із квітня 2022 року. Два місяці з родиною прожила в окупації. Їхнє село російськак армія окупувала в перші години.
«Десь о 9:30 російські танки були на Каховській гідроелектростанції. Нам вдалося виїхати за один день, це було чудо, бо це був Великдень і в принципі йшло облаштування всіх блокпостів, позицій. Ми виїжджали колоною 10 кілометрів машин. Суцільна колона».
Волонтерська діяльність
У Помічній з травня 2022 року Валентина долучилася до волонтерської діяльності. Допомагала в завантаженні й розвантаженні гуманітарної допомоги, плела основи для маскувальних сіток. У 2023 році на базі волонтерського центру створили громадську організацію «Волонтерра». Валентина там нині — проєктна менеджерка. Завдяки участі в одному проєкті купили вишивальну машинку і почали створювати вироби для благодійного продажу.
«Донати меншали, а витрат було щоразу більше, і на сітки маскувальні потрібен був спанбонд. І на тканину для футболок хлопцям, і для флісок грошей не вистачало, тому почали писати проєкти. Я не знала, що є таке місто Помічна. Що тут доведеться жити і шукати себе, працювати. Шукати собі якесь місце і заняття. З вишивкою я взагалі справи не мала, а сьогодні я вже можу показати, що ми з машинкою вміємо робити».
Ідея вишивати символи Помічної й допомагати ЗСУ
Потім виникла ідея замінити пакети торбинами з тканини і вишивати на них символи Помічної — міста, що стало для Валентини другою домівкою. Один з символів громади —паротяг. Ще один — башта Шухова. Ними прикрашають шопери — великі сумки — та футболки, які потім продають.
«Коли вишиваєш, думаєш тільки про вишивку і це свого часу витягло мене із такої емоційної ямки. У волонтерів вигорання присутнє. Коли вигоріло навіть вигорання, то якось прийшла оця вишивка. Тоді думки про щось погане чи про ситуацію не приходять, бо ти думаєш, як вишиває машинка, як не порвалась нитка, щоб все було гарно, щоб не стягнуло ти думаєш тільки про вишивку», — розповіла Валентина Коротка.
Місцеві жителі вдячні і за популяризацію громади, і за волонтерство, сказав міський голова Микола Антошик.
«Таких башт Шухова всього декілька в Україні. І також ми зусиллями громади встановили паротяг, облаштували музей. На Кіровоградщині точно немає такого музею, можливо, навіть, в Україні їх не дуже багато. І тому вона от популяризує. Вишиває на шоперах і футболках з метою розвитку туризму в тому числі, тому внесок її неоціненний, тому ми безмежно дякуємо їй. Ну, і не тільки за це. Вона і сітки плете і організовує навколо себе громаду».
Всі гроші, які заробляють на вишивці, витрачають на тканину для маскувальних сіток і одягу для військових, розповіла Валентина Коротка.
«У нас зберігаються речі, які дівчата шиють для військових. Їх отримують безплатно або приходять рідні і беруть. Ми допомагаємо майже 60 бригадам. Це не хтось конкретно, окремо якась бригада. Це всі військові, яким потрібно. Шиють і панамки, які зараз користуються попитом. Шиють і фліски, скоро осінь».
За словами Валентини, дуже хоче повернутися до дому і всі нові знання і вміння, отримані у Помічній, застосує в себе вдома.
Вікторія Волошаненко, Ольга Склярук
