У Кіровоградській області пропонують перейменувати назву обласної краєзнавчої премії, прибравши з неї ім'я Володимира Ястребова. Обласна рада отримала два звернення з протилежними позиціями. Питання планують винести на розгляд після додаткового наукового обговорення та висновків Українського інституту національної пам'яті.
Про це Суспільному розповіла начальниця відділу з питань персоналу та нагород виконавчого апарату обласної ради Тетяна Гербіченко
Про ініціативу з перейменування
Доктор історичних наук Юрій Митрофаненко, двічі нагороджений обласною краєзнавчою премією — один з ініціаторів того, щоб виключити ім'я та прізвище Володмира Ястребова з її назви. Відповідне звернення, сказав, передали в обласну раду, під ним підписалися восьмеро людей — історики, доктори історичних наук, доктори філологічних наук. Також звернення підтримав архієпископ Кропивницький та Голованівський Православної церкви України Марк.
"Рекомендуємо обласній раді вилучити з назви премії ім’я та прізвище Володимира Ястребова. По-перше, з огляду на те, як наш край називав Володимир Ястребов і яку діяльність він тут провадив. Для Ястребова територія колишнього Запорожжя була Новоросією. Новоросію він вважав "споконвічно російськими землями" і саме російською мовою він спілкувався, українську так і не вивчив".
Історик зазначив, що цього року детальніше ознайомився з працями етнографа ХІХ століття і вважає, що окремі його висловлювання може використовувати сучасна російська пропаганда.
"Ястребов себе позиціонував як "новоросійський історик і етнограф". Новоросію вважав Росією, але цей термін він приховував за Руссю. Цитую: "Новоросія – та сама Русь, тільки наполовину польска й жидівська". У своїх наукових працях, переважно етнографічних, він робить висновок, що на території нашого краю формується "новоросійський етнос", як галузь російського етносу. Зробив дуже дивний висновок на підставі археологічного матеріалу, етнографічного, історичного, що на цій території живуть "новороси".
За словами історика, у своїх промовах місто Кропивницький Ястребов називав "глушшю".
"Це у момент, коли тут розквітав професійний театр Марка Кропивницького, на честь якого назване наше місто, Ястребов зазначав, що "живемо в цій глуші, де нічого немає".
Водночас, за його словами, ініціатори не закликають відмовлятися від вивчення постаті Ястребова.
"Ми не збираємося знімати меморіальну дошку із земського реального училища, де викладав Ястребов. Подібну думку висловлює професор з Миколаєва Олександр Трегуб "заперечувати не потрібно, але і возвеличувати не варто". Тому наша позиція така, що Ястребова потрібно досліджувати, але не возвеличувати".
"Ястребова потрібно досліджувати, але не возвеличувати": на Кіровоградщині пропонують перейменувати краєзнавчу премію
Меморіальна дошка Володимиру Ястребову на фасаді Кропивницького інженерного фахового коледжу Центральноукраїнського національного технічного університету. Суспільне Кропивницький
Позиція за збереження назви премії
Інше звернення до обласної ради та обласного департаменту культури — щоб зберегти у назві премії присвяту Володимиру Ястребову — підтримав кандидат історичних наук, доцент кафедри Центральноукраїнського національного технічного університету Микола Тупчієнко. З його слів, упродовж десяти років він був у комісії з присудження премії, а вперше її вручили у 1994 році. Володимир Ястребов, сказав, досліджував історію краю. Звернення підписали 34 людини: краєзнавці, науковиці та археологи.
"Він займався вивченням архівних матеріалів, етнічним складом населення, збиранням етнографічних матеріалів та археологією. Вони всі базувалися, крім однієї монографії, на вивченні нашого краю. На прикладі Олександрійського і Єлисаветградського повітів. Повнішої збірки матеріалів ХІХ століття немає. Всі ці аспекти входять у сферу краєзнавства, і тому ухвалили, що премія має носити його ім’я".
Микола Тупчієнко сказав, що направили запитання щодо постаті Ястребова до Українського інституту національної пам’яті.
"З проханням висловити об’єктивний арбітражний висновок: чи підлягає постать Ястребова під дію закону "Про деколонізацію". Якщо вони дадуть ствердну відповідь, що так, то ми це приймемо".
Авторка дисертації про наукову біографію Володимира Ястребова Ольга Собчук ініціювала звернення за збереження назви премії.
"Я детально досліджувала наукову спадщину Володимира Ястребова. Там немає його антиукраїнської позиції. Без внеску Ястребова наш край був би "білою плямою" в історії України. Він перший, хто систематизував джерелознавчу базу нашого краю. А саме: збирав писанки, іграшки, одяг, вишивки. Переважну частину становила археологічна колекція, початок музейної діяльності — це 1887 рік".
За її словами, терміни "Малоросія", "Новоросія", "тубільці", "туземці" — це все були терміни, якими користувалися тогочасні науковці.
"Етнографічні дослідження дали можливість сказати, що 72% корінного населення були українцями. Він говорив, що "Новоросія" — це, по суті, територія Запоріжжя, яка була колонізована Російською імперією. Йому було важко діяти у період Емських указів та Валуєвських циркулярів".
Що кажуть в обласній раді
Обласних премій – 11, серед них й краєзнавча, розповіла начальниця відділу з питань персоналу та нагород виконавчого апарату облради Тетяна Гербіченко.
"До обласної ради надійшли два звернення з різними точками зору. Депутатська комісія з питань освіти, культури розглянула ці звернення й рекомендувала голові звернутися до облдепартаменту культури з проханням організувати глибокий та всебічний науковий розгляд".
За її інформацією, облрада також звернулася до інституту національної пам'яті з проханням висловити своє бачення. Після отримання висновків матеріали повторно розглянуть на комісії та винесуть на сесію облради.
На обговорення запросять усі сторони, коли буде відповідь інституту нацпам'яті, сказала директорка обласного департаменту культури Уляна Соколенко.
"Протягом 30 днів нам доручили обговорити це питання разом з краєзнавцями, істориками, науковцями і напрацювати матеріали стосовно місця Володимира Ястребова на Кіровоградщині у сучасності. Ми доручили нашому краєзнавчому музею організувати таке обговорення".
Роз'яснення від інституту національної пам’яті
Під дію норм Закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" підпадають діячі, які займали керівні посади, глорифікували, тобто прославляли російську імперську політику. При цьому є виняток, якщо є внесок у розвиток української культури, науки, у коментарі Суспільному пояснив працівник відділу з питань тоталітарних режимів Українського інституту національної пам'яті Юрій Приходнюк.
"Інститут може рекомендувати, а може надавати висновки, залежно від обставин. Рекомендації інституту і висновки — обов’язкові до виконання. Стосовно Ястребова немає однозначної позиції: за формальними ознаками, того, що є у відкритих даних, він не підпадає під дію закону. У законі чітко визначені обмеження: у нього є, як мінімум, внесок у науку. Він — археолог, етнограф. Керівних посад він не обіймав, займався викладацькою діяльністю. Так що поки підстав немає".
За його даними, при інституті працює експертна комісія з вузьких фахівців, вони це питання розглянуть. Поки підстав звинувачувати Володимира Ястребова у деструктивній діяльності та підтримці імперської політики немає. Засідання експертної комісії, сказав, відбувається декілька разів на рік. Дати, коли розглянуть звернення щодо Ястребова, поки немає.
Ірина Куницька, Ірина Полулях
