Два заклади вищої освіти з Кіровоградської області: Центральноукраїнський національний технічний університет та Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка претендують на державну підтримку для розвитку науки. 6 березня уряд затвердив розподіл понад трьох мільярдів гривень на наукову сферу, інфраструктуру та підтримку досліджень. Науковці можуть отримати щомісячні надбавки до зарплати — від майже двох до понад восьми тисяч гривень, а заклади — фінансування до 100 мільйонів.

Про це Суспільному розповів заступник міністра освіти Денис Курбатов.

Які розробки претендують на підтримку у Центральноукраїнському національному технічному університеті

На кафедрі загального землеробства Центральноукраїнського технічного університету останні два роки досліджують стан, продуктивність та шляхи очищення ґрунтів, розповіла кандидатка географічних наук Ольга Гелевера.

"Займаємося дослідженням стану ґрунтів. Зараз дуже актуальне питання забруднення внаслідок військових дій, плюс баланс вуглецю в зв'язку із глобальним потеплінням".

Нині досліджують воду затоплених кар'єрів для можливості зрошення сільськогосподарських земель.

"Дуже велика проблема з нестачею водних ресурсів. Знищене Каховське водосховище, ще підсилило цю проблему. В нашій області давно відчувається нестача води. Для отримання сталих врожаїв потрібно зрошувати сільськогосподарські угіддя, а води немає".

Ставки, водосховища не можуть забезпечити належною кількістю води. Але в області є багато затоплених кар'єрів, хімічний склад води, яких ніхто не досліджував, і цю воду не використовують. Торік подавали проєкт для отримання державного фінансування, щоб купити обладнання вартістю понад мільйон гривень для дослідження води у кар’єрах, зокрема, на наявність там важких металів. Проєкт не набрав потрібних балів для державного фінансування, сказала Ольга Гелевера.

"Якщо є університети, наприклад, київські, в яких уже є такі прилади, їм легше отримати фінансування. Враховуються також міжнародні публікації, а для цього потрібні постійні дослідження на цих приладах".

Проєкт про дослідження води у кар’єрах для отримання фінансування подали знову.

Доктор технічних наук Андрій Кириченко хоче отримати фінансування від держави на проєкт "Технологія цифрових двійників машинобудівних підприємств".

"Це цифрові моделі, які описують повністю функціонування підприємств, їх виробничих процесів, обладнання, функціонування процесів машинобудівного виробництва, обробки, які включають безперервний моніторинг і оптимізацію виробництва. На машинобудівних підприємствах це може дати підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці та економічної ефективності підприємства".

За його словами, торік цей проєкт не отримав фінансування, подаватимуть його цього року.

"Подаватимемо в удосконаленому вигляді, з підвищеними показниками. Науці потрібна підтримка, фінансування, аби ми були конкурентоздатні в Європі, у світі".

Торік науковці університету подали 64 заявки і отримали 52 патенти на свої розробки. Державна підтримка дозволить покращити наукову матеріально-технічну базу, вважає проректор Андрій Тихий.

"По-перше, це закупка наукового дороговартісного обладнання, на якому ми можемо потім проводити всі дослідження. А потім результати досліджень публікувати в різних журналах і таким чином напрацьовувати собі показники для подачі в наступних проєктах".

Державна підтримка науки

Як розповів Суспільному заступник міністра освіти та науки Денис Курбатов, 6 березня уряд затвердив розподіл на розвиток науки три мільярди 90 мільйонів гривень за трьома основними напрямками:

- стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників;

- розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання;

- інституційний розвиток.

Цьогоріч уряд фінансуватиме науковців за трьома напрямками:

- стимулювання науковців — мільярд 921 мільйон 200 тисяч гривень;

- дослідницьке обладнання – 638 мільйонів 100 тисяч гривень;

- розвиток установ — 531 мільйон 800 тисяч гривень.

Як визначають отримувачів

Ключовий критерій розподілу – торішня державна атестація вищих закладів освіти, пояснив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов.

"Установи і університети будуть отримувати додаткове фінансування. Критеріїв було 37, а також експертна оцінка. Розробляючи методи, подивилися на досвід Британії, Німеччини, Польщі, як вони оцінюють свою науку, яким чином розподіляють ресурси".

За його словами, до переліку увійшли 246 закладів. У межах фінансування майже 70% спрямовують на надбавки до заробітної плати науковцям, 20% — на закупівлю обладнання для досліджень. До 10% — на проведення науково-дослідних робіт, зокрема, залучення молодих науковців і підтримки наукових шкіл, 5% фінансування передбачили на розвиток закладів.

"Розмір надбавки встановлений від 1,8 до 8,2 тисячі гривень на місяць. Є верхня межа фінансування для установи — до 100 мільйонів гривень".

Перші виплати, зі слів міністра, науковці отримають наприкінці березня.