У Кропивницькому презентували колекцію традиційних писанок Кіровоградської області. До неї увійшли 75 писанок, які створила майстриня й дослідниця традиційної писанки з Олександрії Ірина Михалевич. Вона працювала над колекцією три роки.
Про це Ірина Михалевич розповіла Суспільному.
Зразки відтворила на основі наукових праць, за історичними джерелами і замальовками дослідника Володимира Ястребова. Він з учнями збирав їх в 19 столітті. У колекції є писанки з 21 населеного пункту Кіровоградщини.
"І ми маємо тепер можливість їх відтворювати за замальовками. До цього українці якось не бачили нашу область, що вона теж писанкова, що тут теж писали писанки. Не було такої окремої збірки. Вони були зафіксовані окремо в різних альбомах, розсіяні частково, фрагментарно. А ми їх ідентифікували, показали на карті, які це саме села, з яких сіл вони походять", — сказала майстриня й дослідниця.
За словами етнологині Світлани Проскурової, Володимир Ястребов — перший, хто зібрав колекцію до 400 писанок на території колишньої Херсонської губернії (Єлисаветградського повіту). Нині це Кропивницький і Кіровоградська область.
"Писанкарство демонструє сталий розвиток, тобто це те мистецтво народне, яке пережило лихоліття радянської влади, але тим не менше не втратило своєї ролі — такої мистецької, сакральної".
Колекцію писанок презентували в етнолабораторії громадської організації "Баба Єлька".
На думку голови організації Інни Данильченко, традиція писанкарства була незаслужено забута й вважалася немодною тривалий час.
"Баба Єлька" має ідею відкопати, віднайти все те, що забуте. Ми починали з пісні, а тепер продовжуємо і писанкарством. Це така наша давня мрія — відтворити цю колекцію і показати. І взагалі проговорити в голос, що в нас існували писанки і вони особливі. Варто їх вчитися писати і популяризувати цю великодню традицію. Адже дуже часто Кропивниччині ніби бракує уваги етнографів, дослідників. І вважають, що в нас нічого немає такого надзвичайно цікавого. Але кожна писанка — це надзвичайно цікаво".
Особливість писанки Кіровоградської області — чорне тло, рослинні та солярні символи, розповіла Ірина Михалевич.
"Символи ми там бачимо переважно рослинні, рослинно-геометризовані, і це солярна символіка: хрести, кола, ружі, сварґи, цікаві такі символи. Ну, і мають на собі переважно такі композиції, які зустрічаються і на решті писанок України. Це і сорококлини, там є поділи на чотири, на вісім доль".
Ірина Михалевич для створення писанки використовує видуте яйце, свічку, інструмент писачок, бджолиний віск та природні барвники: з ягід, листя, кори. За її словами, раніше дітей до писанки не допускали. Їх писали тільки матері й дорослі дівчата, які готувалися вийти заміж.
"Це була така материнська суто лінія, такий привілей писати писанку. І сюди закладена символіка життя, продовження роду. Писанка нас спонукає задуматися про зв'язок поколінь, про родовід. Це символіка життя і відродження життя, бо вона пишеться навесні здебільшого як ми знаємо".
Традиційні писанки Кіровоградської області популяризуватимуть в області і за її межами, сказала Інна Данильченко. Їх презентували в межах проєкту "Сто експедицій "Баби Єльки". Етнографічне обличчя Кропивниччини".
"Ми створюємо книгу, у яку увійде інформація про 100 експедицій Баби Єльки. Попри те, що ми в експедиціях не записували інформацію про писанки і не бачили їх, ми все таки вирішили вмістити в ці сторінки інформацію про писанки для того, щоб популяризувати, показувати".
Переглянути колекцію можна в етнолабораторії "Баба Єлька" з 9:00 до 17:00.
