Новий лівий оборонець “Олександрії” Павло Мягков розповів про луганський етап кар’єри та шлях, який привів до лідера першої ліги.
— Павле, як відбувався процес переходу із “Зорі” до “Олександрії”?
— Справа в тому, що останній рік у луганському клубі я стабільно тренувався з основною групою. Утім, попри все, Юрій Вернидуб сказав мені: “Тобі краще шукати іншу команду”. За його словами, позиція лівого захисника “закрита”, тому мені доцільніше продовжити кар’єру деінде. Відтак я розпочав пошуки, та представники “Олександрії” самі на мене вийшли, щоби поїхав до них на перегляд. У підсумку, пройшов із командою збори та, зрештою, поставив підпис під контрактом із “Олександрією”.
— Відомо, що ви розірвали договір із луганським ФК. Чия була ініціатива?
— Справді, в мене залишався ще рік співпраці із “Зорею”. Однак, усе обговоривши з керівниками клубу, дійшли висновку, що найкращим рішенням буде розірвання угоди за обопільною згодою.
— Загалом, як оціните свій попередній етап у складі “чорно-білих”?
— Виходить, що з друголігового “Олкому” я перейшов у “Зорю”. Правда, спочатку мене забрав до себе в дубль Володимир Микитин. Згодом мої старання помітив тодішній головний тренер Анатолій Чанцев, отож мене перевели до старшої команди. А за кілька місяців роботи я вперше потрапив до заявки. Пам’ятаю, що дебютна гра для мене відбулася проти “Металіста”, тоді ми поступилися. Примітно, що наступний матч я зіграв проти “Олександрії”, котра нас перемогла. Після цього до “Зорі” прийшли складні часи, а місце в складі почали довіряти іншим виконавцям. Відповідно, мене повернули в дубль. Хоча я не засмучувався, не опускав голову, а працював іще старанніше, що знову дозволило мені повернутися до основи, а також заслужити виклик до молодіжної збірної. Потім у мене ще було два поєдинки — проти “Севастополя” та “Шахтаря”. На цьому й усе.
— Уже уяснили, чому не вдалося закріпитися в команді? Можливо, не було повної довіри з боку тренерів?
— Як не банально, але наставник мав інше бачення гри крайнього захисника. Юрій Миколайович хотів, аби я діяв по-іншому — більше виконував функції оборонного характеру, щоби сформувати надійний захист. Водночас, я активно підключаюся до атакувальних дій команди. Вочевидь, це зіграло важливу роль. Утім і це не все. Можу щиро сказати, що мені не дуже довіряли. Принаймні мені так здається.
— Образ не залишилося?
— Знаєте, бувало, всі “випадуть” (хтось травмується чи отримає дискваліфікацію), а мене все одно не випускали. У такі моменти мені було прикро. Хоча на той час сам розумів, що, можливо, я ще не зовсім готовий до того, щоби гідно виступати на такому рівні. Проте на тренуваннях я завжди викладався сповна. У цілому, я не ображаюся, не подумайте чогось подібного. Така вже наша доля. Тим паче, футбол не стоїть на місці, а “Зоря” — не остання команда.
— Знаю, що в луганському ФК практикується відправляти молодь у оренду. До прикладу, поїхати в Естонію разом із Квасовим не пропонували?
— Пропозиції були. Мене кликали у чемпіонати Білорусі та інших країн, а також у нашу першу лігу. Проте тренер завжди говорив, мовляв, на мене розраховують, отож доводилося відмовлятися від інших варіантів.
— Після розриву контракту із “Зорею”, чи були інші можливості, якщо не брати до уваги “Олександрію”, в якій опинилися?
— Чесно кажучи, в останнє трансферне вікно в мене не було багато варіантів. Правда, в першу лігу багато хто кликав, аби я пройшов із ними збори. Проте, коли мені зателефонували з Олександрії, недовго думаючи, зібрав усі речі й приїхав до розташування клубу.
— Немає відчуття, що робите крок назад?
— Якби перейшов у команду, котра нині посідає від десятого місця й нижче, тоді, ймовірно, були би такі думки. Утім, “Олександрія”, як на мене, — команда рівня прем’єр-ліги. У складі “чорно-жовто-зелених” зібрані хороші футболісти, котрі, завдяки розвинутій інфраструктурі, працюють у хороших умовах. Отож не думаю, що для мене це крок назад. Тим паче, що останній рік я виступав лише за дублюючий склад “Зорі”. Більше того, я зробив крок уперед.
— Вочевидь, також вагомим мотивом перебратися в Олександрію стали амбіційні завдання, котрі стоять перед тамтешню командою?
— Звичайно, коли перед колективом є серйозне завдання — вже наступного сезону протидіяти найкращим вітчизняним ФК, це додає аргументів прийняти пропозицію клубу. Відтак хочу допомогти олександрійцям утілити в життя поставлені завдання та повернутися до вищої ліги.
— У фінансовому плані вас не образили? Чи нині кошти відіграють не визначальну роль?
— Для мене це ніколи не стояло на першому місці. Головне — щоби на життя вистачало. Отож на суму зарплатні особливо не зважаю, в мене є важливіша ціль — гідно виступати. Як мені попередні тренери казали: “Грай у футбол, а гроші тебе самі знайдуть”.
— Які перші враження від перебування в новій команді?
— Загалом, мені все подобається. Навіть тренувальний процес із цікавими та інтенсивними вправами. Володимир Шаран — самобутній тренер, який має за плечима хорошу кар’єру. Зараз призвичаююся до нинішніх вимог. У “Олександрії” важливо завжди тримати свій рівень на високій планці та не розслаблятися. Отож у новому виклику знаходжу для себе чимало цікавого.
— Чи швидко влилися в колектив? Проти когось раніше грали?
— Так, візуально та за прізвищами багато кого знав. Приємно, що мене тепло прийняла команда. Усі приязні, тож у цьому плані проблем не було.
— Раніше стежили за першою лігою?
— Іще коли виступав у другій лізі, доводилося протидіяти дніпродзержинській “Сталі” та “Геліосу”. Це лише ті, кого зразу пригадую. Можна сказати, трохи розумію, виступи на якому рівні мене чекають.
— Чи відчуваєте, що зразу можете забронювати за собою місце у старті? Чи процесу адаптації не уникнути?
— Сумлінно працюю на тренуваннях, а такі рішення, хто гратиме, ухвалюватиме головний тренер. Сказати, що я не готовий зразу вступити в бій, буде неправильно. Я готовий до цього, але вирішальне слово — за керманичем.
— За кілька днів стартує друга частина першості. Уже щось знаєте про найближчого суперника — “Нафтовик-Укрнафту”?
— Іще не було розбору охтирської команди. Річ у тім, що днями ще зіграємо контрольний матч із “Кременем”. Думаю, лише після цієї зустрічі розпочнеться безпосередня підготовка до стартового матчу весняної частини чемпіонату.
— Нинішній етап у кар’єрі розглядаєте як перехідний? Чи можете уявити себе в команді олександрійців за рік-другий?
— Складно відповісти. Думаю, кожен гравець прагне прогресувати, щоби за певний час вийти на вищий рівень. У футболі складно дивитися вперед, загадувати майбутнє. Нині виступатиму в “Олександрії” та докладатиму всіх зусиль, щоби розвиватися. Якщо мене помітять сильніші клуби, це буде лише плюс для моєї кар’єри.
