Серед споживачів час від часу можна почути: мовляв, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» бере воду в річці фактично безкоштовно, а потім продає її людям із великою «накруткою». Насправді шлях води з Дніпра до крана споживача – це складний технологічний процес, який потребує значних витрат. І шкірна гривня у тарифі ОКВП «Дніпро-Кіровоград» має своє призначення. Подивимося, з чого складається ця сума.

Оплата праці – 32%

Ще понад третину витрат пов'язано з людьми: 32% – безпосередньо фонд оплати праці. Це зарплати слюсарів, лаборантів, машиністів насосних станцій, диспетчерів, водіїв, працівників аварійних бригад та інших фахівців ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та податки на ці заробітні плати. Саме ці люди цілодобово забезпечують роботу системи, виїжджають на аварії, ремонтують мережі, контролюють якість води та підтримують роботу насосних та очисних споруд.

При цьому середня зарплата на підприємстві за наведеними розрахунками становить близько 17 тисяч гривень (середня по області – 23,5 тис. грн). Для підприємства це означає не лише фінансове навантаження, а й проблему із залученням та утриманням кваліфікованих працівників.

Електроенергія – 26,5%

Кіровоградщина належить до маловодних регіонів, тому воду для значної частини області підприємство одержує з Дніпра. Її необхідно підняти, очистити та транспортувати водогоном приблизно на 120 кілометрів. Для цього працюють потужні насосні агрегати, очисні споруди та інше енергоємне обладнання. Тому понад чверть тарифу – це витрати ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на електроенергію, без якої вода не пройде фізично цей шлях.

Погашення кредиту Світового банку – 22,3%

Ще одна значна складова тарифу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» – обслуговування та погашення кредитних зобов'язань перед Світовим банком. За залучені кошти свого часу було проведено реконструкцію частини ключових насосних станцій, модернізовано енергоємне обладнання та оновлено окремі ділянки водопровідної інфраструктури. І це дало змогу економити 5 000 000 кіловат електроенергії на рік вартістю близько 30 млн. грн!

Ці інвестиції дали змогу модернізувати систему та зменшити окремі експлуатаційні витрати. Водночас кредитні кошти не були грантом: ОКВП «Дніпро-Кіровоград» має виконувати взяті на собі міжнародні фінансові зобов'язання.

Матеріальні витрати – 7,4%

До цієї категорії входять витрати на ті, без чого неможлива щоденна робота ОКВП «Дніпро-Кіровоград»: пальне, реагенти, запчастини, матеріали для ремонту мереж. Це хімічні речовини для очищення та знезараження води, бензин та дизельне пальне для спецтехніки, зварювальні матеріали, муфти, хомути та інші комплектуючі. Коли на водогоні виникає аварія, туди аварійній бригаді потрібно доїхати, витрачаючи дорогоцінне паливо. Необхідні ж для ремонту матеріали мають бути доступними відразу, адже від цього залежить, як швидко буде відновлено водопостачання.

Амортизація – 5,9%

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» експлуатує велику кількість насосного, електричного, технологічного та іншого обладнання. Амортизаційні витрати враховують поступове зношення основних засобів та необхідність їхнього оновлення. Для підприємства, яке щодня експлуатує складну інфраструктуру, це один із механізмів забезпечення її подальшої працездатності.

Податки та інші обов'язкові платежі – 5,9%

Ще частина тарифу припадає на податки та інші обов'язкові платежі, які ОКВП «Дніпро-Кіровоград» має сплачувати відповідно до законодавства: податок на землю, екологічний, спецводокористування, користування надрами та ПДВ. Податок на прибуток підприємство не сплачує, оскільки прибутку ніколи і не мало.

Таким чином, структура запропонованого тарифу показує: його основні витрати припадають на електроенергію, оплату праці з ЄСВ та обслуговування кредитних зобов'язань, пов'язаних із модернізацією інфраструктури. Тобто йдеться передусім не про «націнку» на воду як таку.

Йдеться про оплату складного процесу, завдяки якому вода проходитиме шлях від Дніпра до оселі споживача: її потрібно підняти, транспортувати, очистити, проконтролювати якість, подати до мережі та постійно підтримувати у робочому стані всю систему ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Саме тому, говорячи про тариф, важливо дивитися не лише на кінцеву цифру у платіжці, а й на те, що стоїть за кожною гривнею цієї цифри.