Альохіна Ольга завжди знала, що її покликання – допомагати людям. Отримавши медичну освіту у Лиманському медичному фаховому коледжі Донецького національного медичного університету, близько 15 років вона пропрацювала медичною сестрою у рідному Торецьку, що на Донеччині. Тут, серед знайомих вулиць і теплих людських історій, вона стала не лише медиком, а й тією, хто дарує надію.

Ольга любила свою роботу, що приносила не лише професійне задоволення, а й глибоке розуміння своєї значущості: фахівчиня всіляко підтримувалапацієнтів, була важливою частиною медичної команди.

Війна перевернула її світ, змусила залишити рідний дім. Кіровоградщина стала новою домівкою, де довелося починати все з нуля – виклик, який потребує сили духу та незламної віри в майбутнє.Та є речі, які лишаються незмінними. Її любов до медицини й прагнення допомагати людям стали тим маяком, що вказував шлях у новому житті. Однією з перших справ після облаштування був пошук роботи у сфері, без якої вона не уявляла свого існування.

Звернувшись до Кам’янецького відділу Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, вона отримала шанс продовжити свою місію. Завдяки підтримці фахівців служби та власній наполегливості Ольга знайшла своє місце в новій реальності. Вакансія медичної сестри в КНП «Кам’янецька лікарня» стала її можливістю не тільки працювати, а й знову відчувати, що її знання та досвід рятують життя.

Успішна співбесіда відкрила двері до нового розділу професійної історії фахівчині. І вже незабаром Ольга, одягнувши білий халат, повернулася до справи свого серця –піклуватися про людей, дарувати їм надію та лікувати не лише тіла, а і душі.

«Я працюю не так давно і специфіка роботи дуже відрізняється від моїх минулих обов’язків, коли я ще працювала в поліклініці, у Торецьку. Я повністю занурилась у процес вивчення нового, чесно кажучи, зараз важкувато. Але врешті я там, де маю бути – серед людей, які потребують допомоги і підтримки. Тому рухаюсь вперед, адже нічого не стоїть на місці, і наше життя теж. Освоюю новий професійний простір!», – відзначає Ольга Олександрівна.

Попри всі труднощі, фахівчиня змогла продовжити професійну діяльність і розвиток у рідній для неї сфері, стала частиною нової громади, знайшла колег і однодумців.

Її історія – це приклад того, як професійність, наполегливість, стійкість та уміння не пасувати перед труднощами допомагають долати найскладніші обставини. Ольга Альохіна впевнено йде вперед, адже покликання завжди знаходить шлях, навіть коли доводиться починати все спочатку.