Робота для Гаянської Юлії – це важливий аспект, що робить її життя повноцінним: дозволяє їй поважати себе, усвідомлювати свою індивідуальність, долати життєві труднощі, не замикаючись у собі, а також додає впевненості, що ми – українці – сильні, незважаючи на перешкоди, ми йдемо тільки вперед, повідомляє Кіровоградський обласний центр зайнятості.
Життєвий шлях жінки не завжди рухався у потрібному їй напрямку, однак її наполегливість та відповідальність, а також підтримка, яку вона відчувала від людей, мотивували її до дій.
Закінчивши Кіровоградський ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування», дівчина розпочала свій трудовий шлях.
Однак доля підкидала Гаянській Юлії чимало перешкод. Одна з головних і найскладніших – хвороба батька. «Моя любов до батька була безмежна. Щоб врятувати його життя, необхідно було пересадити нирку. Моє рішення було однозначне – стати донором. Мої дії продовжили його життя ще на 10 років. Після проведеної операції вирішення питання мого працевлаштування ускладнилося. Ситуацію обтяжував ще й початок воєнних дій», – згадує Юлія Борисівна.
Певний період свого життя жінка провела за кордоном. Згодом повернулась у рідну країну, бажаючи жити, працювати, будувати своє майбутнє тут. Вже в Україні, шукаючи підходящу роботу за станом здоров’я, за допомогою у пошуку роботи звернулася до Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Під час розмови з кар’єрним радником з'ясувалося, що останнє місце роботи Юлії було на посаді контролера верстатних і слюсарних робіт на ПАТ «Гідросила АПМ».
Пошуки працевлаштування тривали не довго, адже у своїй зайнятості Юлія Борисівна була зацікавлена сама: активний самопошук, подвоєний кваліфікованою допомогою служби зайнятості незабаром дав плідний результат. У червні жінка вже була працевлаштована до ФОП Крачковської Є.С. на посаду менеджера (управителя) зі збуту.
«Не так довго я працюю, однак сьогодні я задоволена, що маю роботу, яка мені знайома, адже за освітою я менеджер, вчасно виплачену зарплату, а головне – гарний та дружній колектив. До того ж, влаштовує і зручний для графік, що дозволяє мені зібрати доньку до школи, інколи провести її до навчального закладу – він якраз знаходиться поруч з моєю роботою», – ділиться героїня нашої історії.
Життєвий приклад Гаянської Юлії, такий непростий, але напрочуд мужній, черговий раз доводить, що треба жити і не боятися відкривати нові грані своїх можливостей, любити рідних та близьких, не впадати у відчай та розпач, вірити у краще попри все.