В бібліотеці Чижевського відбулася довгоочікувана презентація друкованої версії літературно-художнього видання «Історичний календар Кіровоградщини. Люди. Події. Факти. 2023 рік. Герої уславлені й знеславлені: уродженці Кіровоградщини у радянсько-німецькій (1941-1945) та російсько-українській (2014-¬2022) війнах, таємниці Кіровограда часів окупації»Володимира Боська.
Про це дослідження кропивницького краєзнавця та мистецтвознавця та його презентацію ми вже писали (https://library.kr.ua/news/istkalend2023zv/), втім воно варто не однієї публікації. Почнемо з того, що робота над календарем вимагалавід свого автора колосальних зусиль. Уявить собі, що таке зібрати інформацію про кілька сотень особистостей, чиє життя пов’язане з Кіровоградщиною і в кого 2023-го ювілей! Читати дуже цікаво. І болісно, коли розповідь торкається героїв, що загинули на сході України. В своєму житті вони усі ще стільки недо…
Не менш цікавою є інформація про факти і події, які відбулися від середини XVIII століття до сьогодення. Наприклад, 260 роківтому, у 1763-му, біля села Копані Знамянського району була розкопана Лита могила. Ця подія дала початок розвитку скіфської археології, а степовий орел зі скіфської прикраси з часом став одним із елементів символіки області. У 1923-му, 100 років тому, населення тоді ще Єлисаветграда складало 50 тисяч людей (зараз у Кропивницькому живе більше 200 тисяч). А 30 років тому, 24 грудня 1993 року, вийшов перший номер тижневика «Україна-Центр».
18-й номер «Історичного календаря» Володимир Босько називає по-справжньому авторським і фінальним. В ньому він виклав неймовірну історію життя свого батька, назвавши нарис «Шість іпостасей Миколи Боська: німецький поліцай, український буржуазний націоналіст, в’язень-смертник, фронтовик-червоноармієць, комуніст, антикомуніст». За словами пана Володимира, головною причиною розповіді про батька були його свідчення про втечу 1943 року в’язнів з камери смертників тюрми СД, що знаходилась на вулиці Польовій у Кіровограді.Зусиллями мемуаристів, журналістів та «науковців», зазначає дослідник, втеча чотирьох чи п’яти людей перетворилася на організоване комуністами повстання з визволенням понад 400 в’язнів. Радимо почитати.
Ви знали, що на Єлисаветградщині жив і творив автор пісні, що стала народною, «Їхав козак за Дунай» Семен Килмовський, що на наших теренах народились «Ой, під вишнею, під черешнею» та «Там, де Ятрань круто в’ється», що автором музики до шевченківських рядків «Реве та стогне Дніпр широкий» був вихованець Єлисаветградського духовного училища Данило Крижанівський? Володимир Босько про все це розповідає у своєму «Історичному календарі». І саме на Єлисаветградщині, в селі Марянівка, на початку 70-х років ХІХ століття було записано одну з найпопулярніших козацьких історичних пісень «Розлилися круті бережечки». Спитаєте, до чого вона? До того, що чотири останні її рядки - про ту саму червону калину у лузі.
Як з’явився римейк - пісня Українських Січових Стрільців, як наші земляки одними з перших почали вживати вітання «Слава Україні» та багато іншої виняткової інформації можна знайти у 18-му номері «Історичного календаря» Володимира Боська.
Друковане видання можна придбати в «Імекс-ЛТД» та магазині «Професіонал», що на вулиці Панченка. Відео презентації можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=fHKiS2tb860&t=1s. Погортати календар запрошуємо до відділу краєзнавства бібліотеки Чижевського.
Як і усі учасники презентації, сподіваємось, що 18-й все ж таки не буде фінальним!
