Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: суспільство
Автор: Наталя Фенько
Дата: 19 червня, 10:48
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/society/2022/06/19/vik-schaslivih-ljudei.htm
суспільство, 19 червня, 10:48

Вік щасливих людей

Наталя Фенько

Днями на локації артпростору "Атмосфера МИР2.0." відбулася творча презентація Фундації підтримки осіб старшого віку "Вік щастя", яку очолює невгамовна Наталя Бондаренко. За два місяці, коли вона переїхала зі Слов᾽янська у Кропивницький, пані Наталі вдалося об᾽єднати людей поважного віку в активну спільноту однодумців, надихнути їх ідеями розвитку, руху й творчості. Відтепер кожен день розписаний – скандинавська хода, курс комп᾽ютерної грамотності, клуб психологічної підтримки, східні танці, пілатес тощо.

Слов᾽янська креативна діаспора була представлена на святі цілим сузір᾽ям. Ведучий презентації - Віталій Безпалий, - викликав захват у всіх жіночих серцях від 5 до 90 років. Танцювальна пара Маріі і Дмитра Литвинових та співачка Олександра Ткачова зі Слов᾽янська підкорили всіх учасників зустрічі. З подружжям вчилися танцювати віденський вальс (!), а з пані Олександрою хором співали «Горить, палає техніка ворожа, рідна Україна переможе!»

Справжньою окрасою став виступ кропивницької тренерки Оксани Оцабрик, яка навчила присутніх жінок основним рухам східного танцю. Бачили б ви, як тішилася своїми вміннями рухатися «по-східному» 75-річна жінка, яка стояла поруч зі мною!

Потім було частування смаколиками власного виробництва (домашній зефір підкорив мої рецептори назавжди!), демонстрація різноманітних талантів, від вишивки до плетіння. А головне – було спілкування. І неважливо, звідки ти приїхав – із Северодонецька, Слов᾽янська, Херсона чи Маріуполя. Важливо, чим наповнюється твоє серце тут і зараз. А наповнюється воно щастям співпричетності, коли разом активно взаємодіють Слов᾽янськ і Кропивницький. Саме таке єднання дозволяє не зупинятися (навіть в евакуації), а рухатися вперед, жити й наближати нашу спільну перемогу!

Спитала себе сьогодні, коли я востаннє бачила щасливих людей? Запитання із розряду «довоєнних» і «не на часі». Але якщо війна перекреслює щастя, культуру, освіту, то як влучно зауважив мудрий політик: «А за що ми тоді воюємо?».

Наразі я зрозуміла, за що. За те, щоб сповнювалися надією і щастям очі людей, яких сьогодні називають «вимушеними переселенцями». За те, щоб повноту життя відчували люди будь-якого віку, зокрема поважного. Щоб слово «пенсіонер» звучало не вироком, а можливістю. Можливістю жити вільно, наповнено і щасливо. А на запитання про мій вік тепер буду відповідати коротко – вік щастя.

Телеграм-група спільноти "Вік щастя Кропивницький": 
https://t.me/vikshchastyakrop 

318Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: