Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: суспільство
Автор: UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ
Дата: 3 липня 2020
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/society/2020/07/03/suspilne-tilki-stae-na-nogi-ta-chi-stane-vono-doroslim-zalezhit-i-vid-mene-zhurnalist-dmitro-kobets.htm
суспільство, 3 липня 2020

Суспільне тільки стає на ноги, та чи стане воно дорослим, залежить й від мене, — журналіст Дмитро Кобець

UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ

Дмитро Кобець — керівник творчої групи проєкту «Тема дня» на Суспільному Кропивницький, 20 років працює у журналістиці, захоплюється музикою, автомобілями й комп’ютерними іграми. Складовими успішної програми вважає унікальну тему і прямі питання. Ми поцікавались, чого довелось навчитися Дмитру і які є виклики у роботі над соціально-політичним проєктом.


Де ви працювали до «Теми дня»? Коли і як почався проєкт у Кропивницькому?

— Був репортером, ведучим новин КОДТРК,  робили перше токшоу в регіоні. І ще 15 років я відпрацював власкором УТ-1 по Кіровоградській області. У проєкті «Тема дня» від самого початку, з 2018 року. Починали разом з Оленою  Швець і Антоніною Крейтор. Двигуном проєкту, його ідейним натхненником була Олена Швець. За два роки склад команди змінився. Зараз над програмою працюю я, Андрій Погребняк та Олена Франтасова. Андрій та Олена займаються діджитал-  та відеоконтентом.


У чому особливість «Теми дня»?

— Це унікальний стиль подачі інформації через техніку інтерв’ювання. Також ми намагаємось першими знаходити унікальні теми і ставимо прямі питання.


Скільки ефірів провели за час роботи у проєкті?

— У мене ефір практично щодня, то за два роки біля 500 має бути.


Як обираєте тему для ефіру?

— «Тема дня» – це не новинна подача інформації. Це потрібно розуміти. За великим рахунком це — хардток. Тому буває по-різному — інколи це новина зі стрічки чи сюжет колег-новинарів. Інколи я довіряю своїй інтуїції й тішуся, коли це спрацьовує. З десяти однакових інформповідомлень — одне може вистрілити та стати справжньою темою дня.


Чого довелось навчитися у роботі над проєктом?

— Працювати самостійно на всіх етапах. Від запрошення спікера до ведення програми. Відверто, це важкувато, але я люблю свою роботу і тому тримаюсь.


Як балансуєте ефіри?

— Є безліч інструментів та можливостей для балансу в ефірі. Та часто найбільшим балансом є сам ведучий. Варто долучити критичне мислення в інтерв’ю — і у вас вже буде баланс.


Який ефір можете назвати успішним?

 18 червня ми робили ефір про законну риболовлю сітками на річці Синюха. Отримали на офіційному ютуб-каналі Суспільного Кропивницький вдесятеро більше переглядів ніж зазвичай.


Чи відомі вам випадки змін, що відбулись завдяки ефіру?

— Спеціально я такі випадки не відстежую. Буває, коли чиновники на бюджетні гроші вирішують додати собі народної любові, а тут з’являємось ми й нагадуємо, що гроші — бюджетні, це заставляє їх працювати якісно і на результат, а не на себе.


Буває, що гість без попередження не приходить в ефір?

— Ми вибудували систему взаємовідносин із гостями. Вона називається «повага». Тому, якщо нам обіцяють — то приходять. Так, буває, що хворіють і раптово. Але то життя. Тоді готуємо заміну.


Як відстежуєте відгук глядачів, будуєте діалог з аудиторією?

— Всю увагу зараз зосереджуємо на ютубі та соціальних мережах — маємо офіційні сторінки у фейсбуціінстаграмі та телеграм-канал


Які теми найбільше коментують? Комунальні, соціальні, культурні?

— Коментують більше ті теми, що стосуються буденного життя. Можу навести приклад ефіру про платіжки за транспортування газу. Були і запитання, і переглядів чимало.


Як працюєте з діджитал-платформами?

— Практично ми тільки почали це робити більш-менш правильно і якісно. Що робити із новинним сюжетом на діджитал-платформі — в мене питань немає. А от як адаптувати «Тему дня»— питання. Пробуємо різні варіанти. Робимо анонси, експериментуємо з опитуваннями,  цитатами з ефіру.


Розкажіть, будь ласка, про роботу у спільному марафоні «На карантині». Як обирались теми включень, що стало викликом у роботі в такому форматі?

— Теми включень ми проговорювали з центральною редакцією. За великим рахунком — це робота служби новин, але ми підключалися і допомагали. Викликів не було. Я знаю, як це працює. А погані інтернет чи обладнання — то не виклик.


Чого ви хочете навчити своїх глядачів?

— Поваги до себе й інших.


Що для вас означає бути журналістом Суспільного?

— Це як друга молодість, друге дихання. Адже Суспільне тільки стає на ноги, та чи стане воно дорослим, залежить й від мене.

 


1633Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: