Експертами з якої теми
журналісти Кіровоградщини більше вважають чоловіків, а з якої – частіше
запрошують «до мікрофону» жінок? Які новини коментують жінки та чоловіки у
Знам’янці, Світловодську та Олександрії? Чому в одних виданнях є фемінітиви, а
в інших – катма? У цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія
Талашкевич, яка протягом 11- 17 червня провела черговий етап моніторингу десяти
районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини.
«Протягом цього періоду ми
досліджували гендерний баланс (співвідношення жінок і чоловіків як героїв /
героїнь і як експертів / експерток журналістських матеріалів), використання
фемінітивів, наявність стереотипного і сексистського контенту і матеріалів на
гендерну тематику в
гіперлокальних медіа Кіровоградщини, – зазначає Вікторія. - Аналізу підлягали публікації у п’яти газетах («Новоукраїнські новини»,
«Вперед», «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній»)
та п’яти інтернет-виданнях («Голос Громади», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія»,
«Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»).
Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у червні у пресі Кіровоградщини голос жінок звучав переважно у матеріалах про політику і медицину. Це пов’язано з тим, що серед очільників районних державних та комунальних установ, а також речниць прес-служб державних структур чимало жінок, які беруть участь у засіданнях і яких цитують журналісти. При цьому в онлайн-медіа жінок найчастіше цитують у статтях, дотичних до освіти і науки, а також культури.
До речі, і у газетах, і на сайтах, що підлягали аналізу, ситуацію щодо
епідемії у 100% випадків коментують чоловіки. Втім, кількість публікацій про
COVID-19 у медіа Кіровоградщини, порівняно з квітнем, суттєво впала, що не
відповідає підвищенню рівня зараження громадян на коронавірус, але відображає
загальний рівень втомленості людей, і редакцій також, від висвітлення цієї теми.
Жінки і як експертки, і як
героїні матеріалів домінують у матеріалах видання «Вперед» (67% і 62%
відповідно). Це чудово, що редакція великою мірою приділяє увагу жінкам, однак
така кількість зміщує гендерний баланс.
У «Новоукраїнських новинах», навпаки,
перевагу надали чоловікам – вони були експертами з різних тем у 100% і героями
публікацій 93% випадків. Однак видання на 100% використовує фемінітиви. На
шпальтах «Світловодська вечірнього» не трапилося жодного фемінітива.
На першій позиції за показником гендерної
чутливості серед газет – видання «Вперед» (50%) (однак звертаємо увагу колег на неоднакову представленість
жінок і чоловіків і все ще подекуди вживані назви посад, професій, зайнятості
жінок у чоловічому роді).
На другій позиції – «Долинські новини» (44%). На
останній сходинці з показником 15% – «Світловодськ вечірній» (цікаво, що
і серед сайтів найнижчий рівень гендерної чутливості має сайт «Світловодськ».
Щодо інтернет-видань, то варто
зауважити, що їх інформаційні повідомлення залишаються переважно знеособленими – сайти
публікують надіслані їм релізи рятувальників, поліції, управління статистики
слово в слово, і там взагалі немає згадок про реальних живих людей.
Лише у новинах двох інтернет-видань
жінки присутні як експертки з тих чи інших тем, хоч їхня частка втричі менша,
ніж експертів, – «Голос громади» (29%) і «Новомиргородські вісті» (23%).
Кількість жінок як героїнь – теж на такому ж рівні. У 40% випадків жінки були
героїнями в публікаціях видання «Моя Олександрія», однак гендерна чутливість
редакції на цьому і завершилась, адже видання повністю проігнорувало не лише
жінок як експерток, а й фемінітиви. 100% фемінітивів – у «Komora.info», але
0% експерток і всього 17% героїнь.
Найвищий рівень гендерної
чутливості серед гіперлокальних інтернет-медіа у червні – у видання «Голос
Громади» (м. Олександрія) – 44%, на другій позиції – «Komora.info», на
третій – «Новомиргородські вісті».
Порівняно з квітневим моніторингом у друкованих виданнях зросла кількість
фемінітивів (із 33% до 43%) і залишилася майже на такому ж самому рівні (було
67% у квітні, а в червні 66%) кількість фемінітивів у новинах інтернет-видань.
Із уже традиційного у газетах згадуються такі фемінітиви, як «старша акушерка»,
«заступниця», «вчителька», «класна керівниця», а щодо рідкісних, то є велика
історію про жінку, яку редакція називає «лісокультурниця».
Сайти ж
Кіровоградшини постійно вживають такі вже звичні вуху фемінітиви, як «речниця»,
«переселенка», «депутатка», «чиновниця», «вихованка» і «благодійниця», а також
досі рідкісні «мисткиня» та «попечительця».
«Аналізуючи локальні медіа,
хочу відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста
ситуація із уживанням фемінітивів. В одній статті людину можуть назвати і
«вчителька», і «вчитель», і «заступниця», і «заступник», не приділяючи
особливої уваги цьому розриву реальності», - коментує Вікторія Талашкевич.
Влітку, коли у регіонах настає певний інформаційний голод, особливо у малих
містах та селах, кількість таких матеріалів, в яких не згадується жодна людина,
як герой\героїня чи експерт\експертка, різко зростає.
Наприклад, у п’ятнадцяти журналістських
матеріалах, які вийшли у газеті «Вперед» всього дві експертки і один експерт, а
також 8 героїнь та 5 героїв, згаданих, переважно, побічно. У тринадцяти
матеріалах, які були опубліковані протягом тижня на сайті «Моя Олександрія»,
всього 9 експертів (жінок-експерток немає взагалі), а також 12 героїв та 8
героїнь (така кількість досягається в основному завдяки згадуванню людей у
кримінальній хроніці).
Індекс гендерної чутливості кіровоградських гіперлокальних медіа у червні 2020
року – 41%.
Це – на 4% більше, ніж у квітні. Загалом по Україні жінки були експертками
публікацій в 34% випадків, а героїнями - в 36%, що на 1% більше, ніж у квітні.
Це - дані третьої хвилі гендерного моніторингу гіперлокальних медіа України. Ознайомитися
із підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа по 24 областях
України можна на сайті Волинського прес-клубу за посиланням: https://bit.ly/2Z6bJ4N
Гендерний
моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах
проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується
Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною
громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в
Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і
виконується міжнародною організацією Internews.