Ось і минув день Х- Чемпіонат Кіровоградської області з ловлі риби поплавцевою вудкою 2017 року.

Розповісти хочеться багато, тож розпочнемо.

Дату змагань було відомо ще за півтора місяці, тому час на підготовку був, але не було ніяких оснащень. Все довелося купувати з нуля, за що дуже вдячна своєму чоловіку/тренеру. Після першого тренування лише з вудкою і на стільці я зрозуміла, що толку не буде і треба шукати платформу, хоча б не дорогу, потім склала комплект махових вудок 5м., 4 м.(2шт), 3 м. Мавер Стелс. Тази для прикормки, столик, садок 4м. і гребінка від Флагман.

Ну якщо чесно, в мене була уявна картинка мого ідеального робочого місця і я так мріяла встигнути все купити. Я щаслива-все купили).

Йдемо далі. На р.Інгул провела 5 тренувань, 5 чудових днів після двох років перериву. На кожному з них, сідала в новий сектор, нові прикормки, їх кольори. Рибка була проханою, весь час щось мудрила, записувала. Я хотіла ловити не на опариш чи шматочок його, а на пінку. І ось десь за тиждень заходжу у магазин Флагман (я дуже рада, що тепер він є і в нашому місті) і у них стоять мої омріяні рожеві пінки. Це була любов з першого погляду. Як з голодного краю набрала їх, лілеяла вдома, щоб на змагання залишились. З тренувань для мене, що було зрозуміло, що рибкі не важливо яка прикормка, арома, головне частота і точність прикормлювання. Ще краще працювали гачки Дренан червоного кольору, розмір 20, 22.

Настав день змагань. Віджеребились одразу на 2 тури. В мене 16, а потім 3 сектори. Поруч сидів Вова Добров, але нас розділяло деревце іви, тому його роботи не видно було, лише прислухалась.
Вхід в зону, приготування прикормки, рочого місця. Все, скоро старт, переживаю, як вперше наче. Стартовий закорм і.... старт. Закидаю оснастку, підгодовую рибку, все чудово, у нас з нею контакт, у інших ще процес його налагодження. Але.... Увага родзинка змагань.... Я стаю на педану дістати уклієчку, розумію щось не так. І як в повільненній зйомкі, я, мої рожеві пінки і все моє добро летимо у воду, а зверху мене ще й в добавок платформа. Зараз смішно, але не тоді. Під час мого кульбіду, ломається моя найулюбленіша вудка, Мавер Стелс 3 м. (були великі сподівання на нашу з нею співпрацю). Розумію, що я під водою, мокра, замерзла. Починаю винирювати (дякую хлопцям, що допомогли) і збирати свої нажитки. Потім швидко на берег і знімати одяг в надії, що хоч щось сухе. І тут моя надія пішла, як і я під воду. Добре, що взяла хоч якісь речі ще з дому. Адреналін б'є ключем, всі в шоці, але немає коли розслаблятись, кричу: "мужики в кого є опариш?", бо мої пінки упливли від мене. Тут я дуже вдячна Вові Доброву, ти наче моя швидка допомога.

Так, йдемо далі. Опариш вже є, прикормка є, добре, що замісила перед стартом із запасом, тому таз, що стояв на землі дочекався свого зіркового часу. Далі в бій. Після падіння рибка якось ловилась серіями. То сусід Вова лове, а я мудрую, то навпаки. Інтрига тривала до кінця туру. Хоч і останні 15 хвилин ловлі були за мною, але ж і був згаяних час на реабілітацію ловлі.

Зважування, дістаю садок, всі починають вітати мене, ваги показують 1550 гр. Але я переживаю, бо ще Вову не зважили. Нервувала не дарма-його вага 1625 гр. Добров модчага, а я з 2 балами йду готуватись в 3 сектор. Знаю, що той край зони більш робочий, але мені потрібно будь якими зусиллями взяти 1 бал.

Працюю. Рибка є, але дається важче, ніж у першому турі. Спостерігаю за Вовою, як його справи. Ми знову з ним йдемо рибка в рибку. Потім уклійка починає в мене краще збиратись на точці, не активна, але стоїть. Чую, що по зоні тиша, в мене ніби краще, ніж в інших. За 20 хвилин до кінця прикормка скінчилась, так як в першому втопилась значна кількість, то на другий тур було менше. Але частою зміною опариша я продовжую брати рибку.

Другий тур видався більш робочим, ніж попереднім, уклійку постійно ганяє окунь, а під кінець навіть щуку підципила, але вона мені помахала хвостом. Тож результат мій 1570гр. І це моя омріяна 1.
З сумою балів 3, я стаю переможцем Чемпіонату Кіровоградської області з ловлі риби поплавцевою вудкою 2017 року. Моя ціль досягнута, тепер курс на Київ (а там як Бог дасть), хочеться їздити і вчитись.

Хочу сказати велике дякую:
- нашим батькам, що оберігали та забавляли наше мале чудо.
- моєму чоловіку/тренеру, що вірить в мене та підтримує.
- спонсорам змагань: Флагман, Фішинг Рой, Судачок. Без вас не було б нашого свята.

Особисто від себе дякую магазину Рибалка, за допомогу у підготовці до змагань.

P.S. Сподіваюсь мій дід мороз подарує мені штекер і я зможу освоювати нові кордони.