Втративши все, переселенці із Донбасу ведуть фермерське господарство та будують еко-містечко під Києвом.
Подружжя Марини Братіної і Кирила Чабанова з Амбросіївки Донецької області знало, що миру Україні не бачити принаймні найближчих два роки. Завбачливо, вони провели соціологічне опитування серед мешканців Донецької області. Результат шокував, недовіра до влади і пасивність людей були на такому рівні, що варто було тільки додати «жаринку», щоб спалахнуло вогнище війни.
Нове життя почалось на Київщині
Після тривалих пошуків підходящої місцевості родина вирішила оселитися у селі Нежиловичі, що на Київщині.
Інша родина з Донбасу - Ігор Назаров із дружиною і двома дітьми також зрозуміли, що спокійного життя у Донецьку вже не буде. Тож гуляючи просторами інтернету знайшли групу у фейсбуці, де близько 1500 тисячі потенційних учасників планували створення кооперативу під Києвом. В результаті було створено кооператив еко-містечка «Мальовниче», учасниками якого стали 64 родини ВПО.
«Найкраща допомога від влади – щоб не заважала»
Згідно генерального плану, містечко відноситься до с. Дмитрівка - 7 км від Києва, але через бюрократію в країні землю, котра була за межами населеного пункту довго не могли внести до меж села. Створювати еко-містечко допомогли представники Червоного Хреста (3 генератора, 6 палаток, робочий одяг), місцевий мешканець (інструменти). Від держави допомоги не було ніякої. Та найкраща допомога від влади за словами ВПО – « щоб не заважали».
Тим часом, свою справу на новому місці розбудовують родина Братіна-Чабанов. Через відсутність власного житла, вони орендували будинки, а згодом придбали для себе земельну ділянку з курятником. Миються надворі, їжу готують у сусідів. Привезені з собою, 8 кіз та два козла стали стартапом нового бізнесу – фермерського господарства.
У вмілих руках справи пішли вгору
Уже восени учасники кооперативу «Мальовниче» розпочали будівництво власного житла. Кілька будівель їм таки вдалось збудувати, однак до стадії готовності ще не дійшов ніхто.
«Багато хто втратив ентузіазм, через усі ці бюрократичні проблеми і фінансову нестабільність», - розповідає один із членів правління кооперативу.
Однак будівництво триває. Нові власники розповідають, що таке будівництво вигідне, бо власне житло можна звести поступово, не влазячи в борги.
Розвивають власну справу і новоспечені фермери. Зараз вони вже мають 14 кіз, 2 свині, 14 овець і 65 курей. Через “сарафанне радіо” вони налагодили реалізацію власної продукції, тож виготовляють на продаж адегейський сир і сир «Гауда». Також продають м’ясо власного виробництва, хоча самі його не вживають.
«Мені шкода усього живого, тому м’ясо ми не їмо» – розповідає Кирил Чабанов.
Під враженням від війни на сході України родина змінила своє ставлення до вбивства, навіть тварин. Раніше заядлий мисливець став вегетаріанцем. Незважаючи на усі труднощі на новому місці, обидві родини на Донбас повертатися не збираються. Вони вірять у себе та власні сили.
Публікація підготовлена в рамках проекту «Голос місцевих ЗМІ. Професійні стандарти та етичні норми у висвітленні конфліктів» при підтримці ЕС
