У місті Олександрія Кіровоградської області у будинку обвалилась бетонна плита перекриття. Це сталося 17 серпня в п'ятиповерхівці на вулиці Будівельників, 36. У будинку – 60 квартир, там проживають 130 людей.

Про це Суспільному 18 серпня розповіла завідувачка будинку Ірина Лінок.

Під час дощу заливає з п'ятого по перший поверхи

Як розповіла завідувачка, про загрозу обвалу мешканці попереджали балансоутримувача будинку – комунальне підприємство «Житлогосп» та міське управління житлово-комунального господарства. Будинку – 32 роки. Протягом п'яти років будівлю під час дощу заливає від п'ятого по перший поверхи. Причина – півметровий зсув бетонних плит перекриття даху. Завідувачкою будинку Ірину Лінок мешканці обрали у 2021 році.

«Ми виявили, що проблема з проваленою плитою існувала у 2002 році. Наші нові сусіди заселилися у своє помешкання та піднялися на дах, щоб перевірити його стан і розуміти, що на них чекає. Вони живуть на п'ятому поверсі, у квартирі №30».

Після зливи і затоплення будинку у 2021 році балансоутримувач, комунальне підприємство «Житлогосп», ремонтувало покрівлю. Робітники зняли рулонне покриття для просушування і побачили, що на даху облаштована воронка, виведена в центральний водостік, яка на 50 сантиметрів нижче від рівня плити.

«Коли хлопці підняли цей старий матеріал, вони були шоковані. Директор приїжджав, піднімався на дах і побачив цей провал. У липні 2021 року вони зробили нам ремонт, за що ми дякуємо майстрам».

З січня 2026 року у будинку з'явились тріщини. У липні тріснуло покриття покрівлі. Мешканці звернулись до міської влади. У колективному зверненні просили обстежити будинок на аварійність, розповіла завідувачка.

«Комісію ми запросили 23 липня, а 5 серпня до нас прийшли з перевіркою. Комісія все обстежила. Навіть майстер відзначила, що на той час уже відбулися зрушення і з'явилися нові тріщини на рулонному покритті. Вона була у нас у травні, адже ми писали заяву, щоб нам полатали дах. А вже у серпні зафіксували такі зрушення. Коли спустилися вниз, усі були шоковані тим, що плита справді рухається. Зрушення було значним. Постраждалим квартирам дали рекомендації, що робити та як контролювати рух плит на технічному поверсі й на нашому даху».

Після огляду будинку мешканці отримали відповідь міської ради, що для додаткового обстеження будинку залучать експертів.

«Прийшов працівник «Комфорту», які обслуговують у нас зливову каналізацію. Він відновив цілісність водостоку. Майстер зауважив, що під тиском плити пластиковий водостік був деформований, а його частину викинуло. Усе було порушено. Він більш-менш відновив водостік, але сказав, що йому страшно там працювати».

5 серпня 2026 року управляюча компанія — комунальне підприємство «Житлогосп» — надала мешканцям довідку про рух грошей на рахунку будинку за рік – з 1 липня 2025 по 30 червня 2026 року. Встановили, що за утримання зливової каналізації та водостоків щомісяця списували в середньому до 2500 гривень. Цієї послуги мешканці будинку не отримували.

«Тобто щомісяця протягом цього року гроші списували, але роботи не виконували. І знову повертаємося до того, що з 2021 року у нас зачинені горище та вихід на покрівлю, а ключі є лише у мене та ще однієї жінки в будинку. Можливо, якби нас дійсно обслуговували так, як це потрібно, до такого стану все б не дійшло».

11 серпня ремонтувати водостічну систему приходив сантехнік «Житлогоспу».

«Він більш-менш відновив її цілісність, але сказав, що йому страшно працювати в таких умовах, бо плита вже нависає над його головою. Він зазначив, що відстань від плити до верхньої воронки для прийому зливової води становить 50 сантиметрів. Ми встановили пляшку, щоб хоча б приблизно зорієнтуватися в розмірі просідання. Плита просіла настільки, що в цю ямку поміщається дволітрова пластикова пляшка».

Тетяна Литвиненко проживає у квартирі на четвертому поверсі. Найстрашніше для неї — коли бачить у прогнозі погоди дощ чи сніг, розповіла жінка Суспільному.

«Сніг тане — нас заливає, вода біжить по даху — нас заливає. Навесні, влітку, взимку — усе це потрапляє до наших квартир, аж до першого поверху. Я живу на четвертому, а мешканці п'ятого поверху страждають найбільше. Ми допомагаємо їм вибирати воду. До суду ми ще не зверталися. Ми сподівалися, що представники житлово-комунального господарства (ЖКГ) нам допоможуть, але бачимо, що ніхто нічого не робить. Звернень було дуже багато, але результату немає. Те, що вони роблять — перекривають, смолять — не вирішує основної проблеми: вони не підіймають плиту, яка зсунулася. Ми боїмося, бо можемо одного ранку просто не прокинутися».

Жінка вважає, що балансоутримувач будинку — комунальне підприємство «Житлогосп» — не виконує свою роботу.

«Будинок 1994 року, і за цей час у ньому жодного разу не робили капітального ремонту — ні в під'їздах, нічого: ні побілки, ні фарбування. Навіть ці вікна, які люди встановлювали, вони ставлять за власні гроші. Люди скидаються грошима і самі встановлюють собі вікна. Ми не можемо їх поставити, бо нас постійно заливає. ЖКГ нам каже: "У вас борги". Ми просимо: нехай вони ухвалюють відповідні рішення. Чому я маю ходити по квартирах і казати: "У вас борги, заплатіть, будь ласка"? Це не моя робота. Я свою роботу виконую і хочу, щоб вони також виконували свою».

Вода потрапляє до електрощитових

Олена Майгур мешкає у будинку з 1994 року, коли його побудували. З її слів, під час дощів вода з даху доходить до її квартири на другому поверсі.

«Вода постійно тече. Якщо вона не тече над першим під'їздом, то тече над другим, третім чи четвертим. Я живу у третьому під'їзді, і в нас також інколи затікає на п'ятий поверх. Буває, що вода доходить навіть до першого поверху».

Під час затоплень вода тече по стінах і потрапляє на електричні лічильники і щитові на міжсходових майданичиках. Це призводить до коротких замикань, сказала жінка.

«Я не будівельник, я бухгалтер, усе життя пропрацювала, тому не розбираюся в таких речах. Але коли вода доходить до електропроводки, може замкнути електрика і виникнути пожежа — це вже аварійна ситуація. Були спеціалісти, які казали, що потрібно терміново щось робити, адже через ту дірку вода лине на весь під'їзд. Люди живуть у страху, що одного дня можуть залишитися без квартир. Якщо будинок завалиться, це може спричинити подальші руйнування».

Востаннє будинок затопило під час зливи 8 серпня. Вода стікала сходами, а мешканці відрами виносили воду з приміщень, розповіла Олена Майгур. З її слів, люди телефонували у комунальне підприємство «Житлогосп» і в управління житлово-комунального господарства, щоб на місце виїхала комісія і зафіксувала затоплення.

«Нам казали: "Чекайте, зараз створимо комісію і приїдемо". Ми чекали, виглядали, сподівалися, але так ніхто і не приїхав. Потім близько 16:00 нам сказали: "Можете не чекати, ніхто не приїде».

Після затоплень у березні і квітні 2026 року до комунального підприємства «Житлогосп» зверталась тричі, востаннє це було 24 квітня, повідомила Суспільному мешканка Наталія Хоменко.

«Я зустрілася з начальником "Житлогоспу" і запитала: "Як можна вирішити це питання?" Мені сказали, що "відзвітують". Але за весь цей час проблему так і не вирішили, тому що там потрібно не лише перекрити дах, а й зсунулися плити. Люди самотужки це питання не вирішать. Латати дах окремо над першим, другим чи третім під'їздом не можна — потрібно ремонтувати всю покрівлю. Це страшно, ніхто не хоче жити в таких умовах».

17 серпня обвалилась бетонна плита

17 серпня на даху першого підʼїзду будинку обвалилась бетонна плита, розповіла завідувачка будинку Ірина Лінок.

«О 15:20 ми почули звук падіння чогось тупого, важкого. Приблизно через 5–6 хвилин мені зателефонувала мешканка і сказала: "Щось гупнуло". Ми піднялися із сусідом на технічний поверх, на горище. Він сказав: "Я бачу світло". Коли пройшли далі, побачили, що край плити, який має спиратися на поздовжню опорну конструкцію, що утримує плити та забезпечує стік води, трохи зсунувся. Візуально було помітно, що плита нахилилася. Один її край спирається на зовнішню стіну, а інший фактично лежить. Рулонне покриття розірване. Ми бачимо світло і навіть птахів. Розміри цієї плити: довжина — близько 7 метрів, ширина — від 2,20 до 3,15 метра. Це приблизно 21 квадратний метр, а висота — майже півтора метра. І вся ця конструкція просто лежить на горішньому поверсі».

Про руйнування, зі слів завідувачки будинку, повідомили балансоутримувача.

«Телефонували в "Житлогосп". Там почули, що вони лише управляюча компанія і не мають фахівців із будівельних робіт, які могли б провести ревізію, обстеження та надати фаховий висновок. На жаль, таких спеціалістів немає не лише в "Житлогоспі", а й у місті. Телефонували в управління житлово-комунального господарства. Нам сказали, що, можливо, завтра буде комісія. Телефонували також на 101. Відгукнувся лише командир нашої пожежної частини Руслан. Зверталися на урядову гарячу лінію та на гарячу лінію обласної військової адміністрації. Там нас зорієнтували, до кого краще звернутися за правовою допомогою».

Що кажуть у міській раді

17 серпня кореспондентка Суспільного звернулася за коментарем щодо стану будинку і ситуації з ремонтом, до комунального підприємства «Житлогосп». Там відповіли, що керівника немає на місці, і порадили зателефонувати пізніше і звернутися з цим питанням до управління ЖКГ Олександрійської міської ради. На повторні дзвінки протягом дня у «Житлогоспі» не відповіли.

Того ж дня кореспондентка зателефонувала з цим же питанням до управління ЖКГ Олександрійської міської ради. Там відповіли, що на це питання мають відповісти у «Житлогоспі».

18 серпня будинок оглянула комісія з представників комунального підприємства «Житлогосп» та міського управління ЖКГ. Від коментарів Суспільному вони відмовилися. Представник комісії сказав, що говорити не хочуть, бо зайняті роботою, а не коментарями.

Суспільне надіслало письмові інформаційні запити до «Житлогоспу» та управління ЖКГ Олександрійської міської ради. Відповіді нададуть у визначений законодавством термін, повідомила речниця міської ради Юлія Марюхно. Оприлюднимо їх, коли отримаємо.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути наданий не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк його розгляду може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Наталія Сарафанова, Софія Сергієнко