750 тисяч личинок і мальків білого амура, товстолобика та коропа через заморозки і хижаків втратило підприємство з села Оситняжка на Кіровоградщині. Рибу вирощує 20 років. Нині у ставках мають 250 тисяч молоді дзеркального та лускатого коропа.

Про це Суспільному розповів співкерівник підприємства Микола Хмеленко.

З його слів, вирощування риби — ризикований бізнес. Цього року втратили 750 тисяч личинок й мальків білого амура, товстолобика та коропа. Одна з причин — заморозки у березні та квітні.

"Завезли личинку, але через несприятливі температурні умови виростити її не вдалося".

Сказав, також у личинок риби чимало природних ворогів.

"Основну загрозу для малька становлять водяні клопи. Також його поїдають жаби та головастики — вони знищують личинок. Щойно риба трохи підростає, до цього додаються ще й птахи".

Найбільшим ворогом малька Микола Хмеленко назвав баклана – птицю, яка вміє пірнати й їсть рибу.

"Практично боротися з ними неможливо. Проженеш бакланів з одного боку ставка — вони одразу перелітають на інший, причому тисячами. Кожен баклан за добу з'їдає до трьох кілограмів риби. Якщо прилетить хоча б сто птахів, то можна уявити, скільки риби вони знищують за день. Торік у нас була справжня біда — вони з'їли близько 90 тонн риби за сезон. Їх тут було тисячі і ефективно боротися з ними практично неможливо".

Рибу підприємство вирощує у дев’яти ставках. Личинок для розведення купують в Одеській, Миколаївській, Черкаській та Чернівецькій областях, сказав Микола Хмеленко.

"Ми займаємося аквакультурою і вирощуємо рибу переважно для зариблення водойм. Вирощену рибу відловлюємо восени або взимку, частину реалізовуємо, а ту, що залишається, пересаджуємо в інші водойми. Нашу рибу для зариблення купують рибоводи практично з усієї України".

"Для вирощування риби потрібні соєве, пшеничне та кукурудзяне борошно, сухе молоко і протеїн. Процес триває кілька років: у перший рік це личинка, у другий — однорічка, у третій — дворічка. Саме з дворічної риби восени вже можна отримати товарну продукцію. Цей процес складний і тривалий, а вихід риби невеликий — не більше 25%. Наприклад, у цю водойму запустили мільйон мальків, а виростили всього 250 тисяч, це в кращому випадку".

До повномасштабної війни за рік вирощували 100 тисяч тонн риби, нині – 5 тисяч тонн. Бракує працівників, шістьох мобілізували, розповів співкерівник Олександр Переверзєв. З його слів, крім двох керівників, вирощувати рибу допомагають родичі.

"Рибу щодня треба годувати. Також необхідно регулярно прибирати траву й бур’яни, косити територію навколо водойм. Однак виконувати весь цей обсяг роботи складно через нестачу працівників".

Зариблення річок і ставків покращує їх екологічний стан. Розведенням риби в області займаються п’ять підприємств, вирощують коропа, товстолобика, білого амура і ляща, розповів представник Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства Андрій Бірюков.

"Зарибок — це майбутнє наших річок. Такі види риб, як короп і товстолобик, відіграють важливу роль в екосистемі водойм. Вони живляться синьо-зеленими водоростями, завдяки чому очищують як воду, так і саму річку. Це допомагає запобігати погіршенню екологічного стану водойм".

В Оситняжці почистили ставок й за три дні запустять личинок білого амура та товстолобика.