У рамках Тижня безбар’єрності фахівчині Центру життєстійкості Кропивницького провели тренінг «Травмоінформоване спілкування: як підтримати та не нашкодити» для працівників, які щодня взаємодіють із людьми та надають послуги.

Участь у заході взяли директорка департаменту соціальної та ветеранської політики міської ради Юлія Вовк та начальниця відділу безбар’єрного простору міської ради Тетяна Прокопенко.

Під час тренінгу учасники говорили про те, як війна, стрес і втрати впливають на поведінку людей та чому сьогодні професійність — це не лише про знання, а й про людяність, емпатію та вміння комунікувати без ретравматизації.

- Безбар’єрність — це не лише про простір. Це ще й про ставлення, тон розмови, повагу та відчуття безпеки для кожної людини», — наголосила голова громадської організації «ВІДЧУВАЙ» Лілія Місюня, директорка комунального закладу «Кропивницький міський центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для осіб з інвалідністю» Кропивницької міської ради.

Важливість доступної комунікації у сфері соціальних послуг підкреслила і Тетяна Прокопенко.

- Найбільші бар’єри в соціальних послугах часто виникають не через відсутність можливостей, а через відсутність простого людського діалогу. Коли людині складно зрозуміти інформацію, поставити запитання чи бути почутою — це вже бар’єр. Безбар’єрність починається саме з поваги, доступної комунікації та готовності чути потреби кожного, — зазначила Тетяна Прокопенко.

Метою заходу стало підвищення рівня навичок травмоінформованої та безбар’єрної комунікації з людьми, які переживають стрес або мають травматичний досвід, а також розвиток уміння розпізнавати реакції на стрес і мінімізувати ризик повторної психологічної травматизації під час надання послуг.

У теоретичному блоці учасники ознайомилися з принципами травмоінформованого підходу як способу взаємодії, що враховує можливий травматичний досвід людини без необхідності детального обговорення пережитих подій. Окрему увагу приділили розумінню того, що емоційні або різкі реакції клієнтів часто є проявом стресу та захисних механізмів нервової системи, а не свідомою агресією чи небажанням співпрацювати.

А під час практичної частини розіграли типові робочі ситуації та відпрацьовували навички підтримуючої комунікації. Було розглянуто приклади фраз, які можуть посилювати напруження, а також альтернативні формулювання, що допомагають зберегти повагу, передбачуваність і психологічний комфорт під час взаємодії.

Окрему увагу під час тренінгу приділили саморегуляції та профілактиці емоційного виснаження фахівців.