«Письменники-земляки лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка» ₋ під такою назвою 11 березня 2026 р. у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького відкрилася виставка.
Щорічно 9 березня Україна та світ святкують день народження Тараса Шевченка – поета прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча, справжнього пророка.
У 2026-му ми відзначаємо 212-у річницю від дня народження Кобзаря та 65-річчя від дня заснування найпрестижнішої премії нашої держави - Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1961 році, з нагоди 100-х роковин з дня смерті поета, вийшла постанова Ради міністрів УРСР «Про встановлення щорічних республіканських премій ім. Т. Шевченка. Премії присуджувалися за високохудожні твори в галузі літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно. 1969 року Республіканську премію імені Т.Г. Шевченка перетворено на Державну премію УРСР імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури, мистецтва, архітектури, журналістики, публіцистики, теорії та історії літератури, театрального мистецтва.
Новий етап в історії Шевченківської премії почався із здобуттям Україною державної незалежності. З метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Т.Г. Шевченка як найвищої в Україні, Указом Президента Леоніда Кучми від 27 вересня 1999 року № 1228/99 її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Наш край може пишатися тим, що серед Шевченківських лауреатів є і письменники – уродженці степового краю.
На виставці представлені матеріали з фондового зібрання музею: книги, за які наші літератори були удостоєні найвищої премії України, а також рукописи і світлини,.
Першим серед них у 1971 році премію одержав знаний український письменник, громадський діяч Василь Козаченко за цикл повістей «Листи з патрона».
У 1980 році за упорядкування «Шевченківського словника» премію отримала група науковців, серед яких був літературознавець, бібліограф Федір Сарана.
У 1996 році за збірку поезій «Вертеп» Шевченківським лауреатом став відомий український поет, публіцист, критик Володимир Базилевський. Він один із перших серед письменників-земляків, кому випала честь бути членом Комітету по присудженню Шевченківської премії.
У 2006 році за художньо-документальний життєпис в десяти томах «Господні зерна» Шевченківську премію одержав письменник і видавець Григорій Гусейнов. Грошову винагороду у розмірі ста тисяч гривень Григорій Джамалович поклав у банк, а на одержувані від неї відсотки заснував всеукраїнську літературно-мистецьку премію «Глодоський скарб».
«Господні зерна» – це мегакнига про Україну, про її долю упродовж останніх віків, про її вчених, підприємців, письменників, музикантів, військових, художників, громадських і культурних діячів, як тих, кого нині згадують і пам’ятають, так і тих, хто не надто відомі широкому загалу. Пишаємося тим, що до видання увійшли фотоматеріали з фондів літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого. Серед них – родинні світлини Тобілевичів, Тарковських, Маланюка, Яновського, Микитенка, фото корифеїв українського театру в ролях, краєвиди Єлисаветграда поч. ХХ ст. та ін.
Григорій Гусейнов подарував літературному музею фотокопію диплома лауреата Шевченківської премії та світлину вручення йому нагороди.
З 2016 по 2023 роки Григорій Гусейнов був членом Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 2010 році за збірку поезій «Село в терновому вінку» лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка став поет Дмитро Іванов. Дмитро Йосипович згадував: «Я в той день, коли мені вручали Шевченківську премію, дякував і Богу, і Шевченку, і батькам своїм рідним, і батькам моїм хрещеним в літературі – Івану Драчу та Борису Олійнику, що мене благословили і, як зернину в долонях, пронесли через десятиліття аж на вершину Тарасової гори…».
У 2000 році (посмертно) Національної премії України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Остання книга» був удостоєний український поет-шістдесятник, критик, перекладач, журналіст, член Національної спілки письменників України Борис Нечерда.
Цього дня на презентацію виставки завітали учні Альтернативної школи «КрОк». Науковиця музею Наталія Мельниченко розповіла про історію створення Національної премії України імені Тараса Шевченка (1961-1999) та ознайомила школярів з лауреатами-земляками та їх творами.
Живе і завжди актуальне Шевченкове слово вже давно стало найважливішим і нетлінним складником духовного єства української нації. Шевченка не лише вивчають, присвячують йому нові дослідження і твори, ним живуть. Ніби зазираючи далеко у майбутнє, Тарас Григорович залишив нащадкам найголовніший заповіт
