У 2025 виповнюється 10 років відтоді, як громадяни можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з е-петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
2015-го цей інструмент запрацював у Києві, Івано-Франківську, Луцьку, Полтаві, Тернополі, Харкові й Чернівцях. За цей час до міськрад подали майже 33,5 тисяч таких колективних звернень. Понад 4 тисячі із них стали успішними.
Торік в облцентрах опублікували для збору підписів 971звернення. Найбільше в столиці — 384, в Івано-Франківську — 107 і в Черкасах — 104. Найменше в Полтаві — 9, у Миколаєві — 8, в Херсоні — 1 (її скерували до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими) й жодної не було в Одесі. 144 петиції стали успішними. Найбільше в цифрах — у столиці (46),Черкасах (27) та Вінниці (11), а у відсотках до оприлюднених петицій — в Полтаві (56%), в Чернігові (50%) й Ужгороді (45%). Найнижчий рівень підтримки мали петиції в Рівному (7%), Івано-Франківську (6%) й у Харкові (4%). В Миколаєві з восьми звернень жодне не подолало бар’єр для подальшого розгляду, а у Дніпрі результати голосування за єдину петицію, яка набрала понад 3 тисячі підписів, не прийняла міськрада.
Переважна більшість рад (73%) використовує платформу E-DEM, а решта шість — власні майданчики.
Кількість голосів, які має набрати петиція, аби її розглянула місцева рада, згідно із законодавством, залежить від чисельності населення міста, але орган місцевого самоврядування самостійно визначає конкретику. Найвища планка в столиці — 6 тисяч, у Харкові — 5 й у Дніпрі — 3. Миколаїв й Одеса мають по тисячі. 36% від усіх рад встановили планку на рівні 250 голосів.
Тривалість для голосування у містах теж різниться. Шість дають по три місяці, три — півтора, п’ять — два і стільки ж — один. 20 днів на підтримку петицій мають ужгородці, і лише по два тижні — вінничани й лучани.
Рух ЧЕСНО проаналізував е-петиції до міськрад облцентрів за 2024 рік та дослідив як впливають ці звернення на прийняття рішень органами місцевого самоврядування. Основою стали відповіді на запити до ОМС та відкриті дані сайтів, на яких відбуваються голосування. У дослідження не включали тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк та АР Крим.