До Дня Соборності України Кропивницький художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна презентував  тематичну виставку «"Єдиним сном, єдиним болем…" Поезії Євгена Маланюка  в ілюстраціях заслуженого художника України Андрія Надєждіна». 

Експозицію складають понад сорок графічних композицій та книжкових заставок, виконаних відомим кропивницьким митцем для видань, які вийшли друком у Кропивницькому: Леонід Куценко «Dominus Маланюк – тло і постать» (Центрально-Українське видавництво, 2001) та збірки поезій Євгена Маланюка «Єдиним сном, єдиним болем…» (Імекс-ЛТД, 2013).

«В єдності сила» – таким є гасло інформаційної кампанії з відзначення в 2025 році Дня Соборності України  за пропозицією Українського інституту національної пам’яті: «В умовах сучасної російської-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього». 

Це державне свято має свою історію. Саме 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Цього дня  прийнято також згадувати ще одну подію, яка відбулася рівно на рік раніше 22 січня 1918 року – прийняття IV-го Універсалу Центральною Радою, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Свідком і активним учасником тих значимих для нашої держави історичних подій був наш земляк – український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, літературний критик, сотник Армії Української Народної Республіки Євген Маланюк. 

Народився Євген Філімонович Маланюк 01 лютого (за старим стилем 20 січня) 1897 року в селищі Новоархангельськ тепер Кіровоградської області в родині вчителя. Навчався в Єлисаветградському земському реальному училищі. Під час Першої світової війни по закінченні Київської військової школи служив на Південно-західному фронті. Після демобілізації восени 1917 року в Києві став сотником армії Української Народної Республіки. Брав активну участь у визвольних змаганнях УНР. Із 1920 року перебував у еміграції -спочатку у Польщі, згодом у Чехословаччині, а з 1949 року в США. 

Перша збірка віршів Євгена Маланюка «Стилет і стилос» вийшла в 1925 році в Подєбрадах (Чехословаччина) і стала неабиякою подією в житті автора та в тогочасному літературно-мистецькому середовищі, викликавши неоднозначну реакцію – від цілковитого несприйняття до надзвичайного захоплення. У наступні роки світ побачили чимало збірок поезій, переклади, рецензії, статті, в яких  Євген Маланюк постає самобутнім мислителем, дослідником-аналітиком, а основною темою його творчості є Україна, її мистецтво, культура, історія. У 1958 році він став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово». Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 року у Нью-Йорку (США). 

Довгі роки його ім’я замовчувалося в Україні, тільки після 1991 року, коли наша держава стала незалежною, літературна спадщина митця повернулася на батьківщину, завдячуючи дослідницькій праці відомого літературознавця, доктора філологічних наук, професора, члена Національної Спілки письменників України Леоніда Куценка (1953–2006). 

На Кіровоградщині пам’ятають і шанують видатного земляка – його іменем у місті Кропивницькому названо вулицю, у 1997 році з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження Євгена Маланюка на приміщенні колишнього Єлисаветградського земського реального училища, тепер Кропивницький інженерний коледж Центральноукраїнського національного технічного університету, де він навчався, відкрито меморіальну дошку, а на батьківщині митця в селищі Новоархангельську Кіровоградської області встановлено пам’ятник.

У 2002 році обласною радою засновано обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, якою нагороджуються літератори області за високохудожні твори різних жанрів літератури.

- Виставка, яка нині експонується  в музеї, вперше була представлена в 2017 році з нагоди відзначення 120-річного ювілею Євгена Маланюка та 100-річчя Української Народної Республіки, - відзначила директорка  художньо-меморіального  музею О.О.Осмьоркіна віта Чернова. -  Підготував її заслужений художник України Андрій Надєждін (1963–2022), який в той час працював провідним науковим співробітником музею. Плакати з  друкованими авторськими графічними композиціями, об’єднаними з поетичними строфами Євгена Маланюка, вражають не лише образною гармонією малюнків і поезій, а й оригінальним дизайнерським рішенням відтворення їх у постерах. 

Ось як писав Андрій Надєждін в одній зі статей про створення цих ілюстрацій: «Відвертість Маланюка та ясність викладу його думки справили одне з найбільших вражень як на мою подальшу роботу художника з його творчістю, так і на мій світогляд. Євген Маланюк розкривався для мене як творець і людина, що цілеспрямовано докладала грандіозних зусиль для майбутнього становлення Української державності, пропонуючи побудову потужної, унітарної, модерної України з міцною культурною, науковою, освітньою та військовою основою. В Україні і нині лежить шабля у срібній оправі, з якою Маланюк пройшов Першу світову, потім подарував її своєму командирові Василеві Тютюннику. Цю шаблю в кінці 1919-го поклали в могилу Тютюнника, похованого в Рівному, тому в моїх графічних сентенціях на тему поезій Маланюка її образ займає значне місце – це і знак розбурханого степу, і грань переділу на добро та зло, і символ честі та гідності… Реалії життя поета довели потужність сили його «Стилосу», тож і в моїх рисунках поряд з шаблею стоїть перо, як символ та інструмент боротьби, відстоювання права на свободу особистості, народу, держави, нації».

Запрошуємо всіх, хто серцем і душею живе з Україною, шанує її історію, пам’ятає героїв, які зараз своїм життям боронять рідну державу, завітати до музею та ознайомитися з цікавою виставкою.