Триває інтернет-конференція із начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Кіровоградській  області Ревою Оксаною Сергіївною  на тему: «Актуальні питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб». 

Свої запитання надсилайте на електронну поштову скриньку: [email protected].

Питання 1. Доброго дня! Підкажіть будь-ласка чи є об’єктом оподаткування компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати?

Відповідь. Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.

Згідно із ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» із змінами і доповненнями компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності п.п. 1.6.2 п. 1.6. розд. І Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.

Питання 2. Доброго дня! У мене таке питання. Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми та яким чином це відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ?

Відповідь. Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ з ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума перевищення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

Питання 3. Підкажіть чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума разової матеріальної допомоги до святкових дат, що надається юридичною особою - благодійником, згідно умов колективного договору, колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам)?

Відповідь. Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні Кодексу таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 та п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Питання 4. У мене таке питання: Яку оціночну вартість потрібно застосовувати при розрахунку ПДФО під час продажу земельної ділянки?

Відповідь: Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлений статтею 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (пункт 172.3 статті 172 ПКУ).

Відповідно до статті 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378) грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. 

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. 

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом №1378, а також іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід від продажу об’єкта нерухомості у вигляді земельної ділянки визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Питання 5. Хочу спитати. Якщо сума стипендії перевищує 2240 гривень – необхідно нарахувати ПДФО та військовий збір?

Відповідь: Підпунктом 165.1.26 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, що у 2017 році складає 2 240 грн. (1600 грн. х 1,4).

Тобто, якщо місячний розмір стипендії у 2017 році перевищує 2 240 гривень, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відповідно, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ сума стипендії у межах 2 240 грн. відображається за ознакою доходу «150», а сума перевищення – за «127» ознакою доходу.

Питання 6. Доброго дня! Скажіть будь-ласка, як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна?

Відповідь: Відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5 %.

Пунктом 173.2 статті 173 ПКУ визначено, що як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5%.

Таким чином дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню ПДФО за нормами, визначеними статтею 173 ПКУ.

Крім того дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна, який підлягає оподаткуванню ПДФО, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Питання 7. Як розраховується база оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті?

Відповідь: Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Питання 8. Мене цікавить таке питання: Які особливості надання податкової соціальної пільги багатодітним батькам?

Відповідь: Платник податку, який утримує трьох дітей, при цьому одна дитина є інвалідом, має право на пільги, встановлені підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту в розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «б» пп. 169.1.3 в розмірі 150 % відповідно.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп.. 169.4.1 п. 169.4 зазначеної статті, та відповідної кількості дітей.

Отже, до кінця поточного року один з подружжя матиме право на пільгу в розмірі 100 % на двох дітей: 2 х 800,00 грн. = 1600 грн. і 150 % на дитину-інваліда = 1200 грн.  

При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 6720 грн. (2240,00 грн. х 3 дітей) за умови, що інший з подружжя не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.