Верховна Рада на третьому році повномасштабної війни нарешті спромоглася ухвалити в цілому закон про заборону релігійної філії ФСБ в Україні.
До цього історичного голосування парламент пройшов довгий і непростий шлях. Ще 19 жовтня 2023 року Верховна Рада проголосувала за основу зміни до деяких законів щодо діяльності релігійних організацій, аби унеможливити діяльність в Україні філії Російської православної церкви. Однак майже рік законопроєкт не виносили на розгляд у другому читанні та в цілому.
За цей час комітет з гуманітарної політики неодноразово доопрацьовував документ. При цьому на народних депутатів з різних фракцій постійно тиснули, щоб вони не голосували, розповіла LB.ua членкиня комітету Євгенія Кравчук. За її словами, підсилювали страшилками, що американські партнери категорично проти утисків якоїсь церкви і накладуть санкції на тих, хто голосував за.
Нарешті не лише внесли правки до фінальної версії — навіть змінили назву: закон про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій. І 20 серпня 265 парламентарів (до яких пізніше приєдналися ще чотири, у яких не спрацювала картка) без обговорень, дискусій, блокувань і бійок ухвалили закон в цілому.
Проти проголосували уламки ОПЗЖ й окремі «слуги».
Об’єднала залу компромісна правка до другого читання збільшити з шести до дев'яти місяців терміни для розриву будь-яких зв'язків з церквою країни-агресора. Сам закон прямо не забороняє діяльності УПЦ МП, однак дає механізм через роботу спеціальної комісії, перевірки та суд унеможливити роботу її осередків.
Місяць на доопрацювання
Ще 23 липня нардепи заблокували трибуну й паралізували роботу Верховної Ради: вимагали негайно винести на голосування законопроєкт про заборону Московської церкви.
Блокування трибуни ВРУ 23 липня 2024 року.Фото: Європейська Солідарність / TelegramБлокування трибуни ВРУ 23 липня 2024 року.
У відповідь керівництво парламенту оголосило перерву в засіданні, яка протривала майже місяць. Тоді ж представниця «Голосу» Юлія Клименко пояснила небажання «Слуги народу» виносити проєкт на голосування тим, що частина «слуг» разом з двома групами на базі забороненої ОПЗЖ створили в Раді «антиукраїнське ядро». Нардепи з проросійського табору погрожували більше не голосувати в унісон зі «слугами», якщо ті винесуть на розгляд закон про церкву.
Джерела LB.ua підтвердили: понад 60 депутатів з фракції «Слуга народу» так і не поставили підписів на підтримку законопроєкту й не мали наміру підтримувати його у другому читанні. Серед них: Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (вийшла з фракції), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.
Ще понад 30 до останнього вагалися, чи підтримувати заборону УПЦ МП. Зокрема: голова фракції Давид Арахамія, голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв.
За даними наших джерел, проти зазначеного законопроєкту активно виступав і голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
24 липня співрозмовники в «Слузі» повідомили, що голова фракції Давид Арахамія анонсував у партійному чаті ще одне доопрацювання закону.
А нардеп «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко розповів, що «слуги» запропонували дві нові правки:
Комісія, яка ухвалюватиме рішення про заборону, має бути незалежною від уряду. Зараз це Держслужба етнополітики та свободи совісті;
Збільшити термін переходу для релігійних організацій.
Джерела LB.ua у Верховній Раді поінформували, що 13 серпня відбулося Zoom-засідання малої фракції «Слуга народу» під головуванням президента Володимира Зеленського.
Один її учасник розповів LB.ua, що глава держави поставив кілька завдань парламенту на кінець серпня.
«Кров з носа ухвалити три рішення: заборона УПЦ МП, закон щодо позбавлення державних нагород “героїв”, які зрадили Україну, підтримка військових», — сказав нардеп.
Того ж дня у традиційному зверненні Володимир Зеленський озвучив вимогу ухвалити історичний закон.
Напередодні голосування за закон у цілому співрозмовники LB.ua запевняли: голоси будуть.
Так і сталося. 20 серпня після гімну та хвилини пам'яті всіх загиблих у війні з Росією спікер Руслан Стефанчук запропонував без обговорень, виступів від фракцій і голосувань за правки ухвалити закон одразу у другому читанні та в цілому.
Тихий протест влаштували лише два скандальних депутати — колишні «слуги», нині члени групи на базі ОПЗЖ, відомі проросійськими поглядами Євгеній Шевченко й Артем Дмитрук.
За хвилину на табло з’явився результат — 265 за. Опісля врахували ще чотири голоси: Олексія Гончаренка з ЄС, позафракційної Мар’яни Безуглої, Сергія Іонушаса зі «Слуги» та Наталії Піпи з «Голосу». Фракції ЄС, «Батьківщини» й «Голосу» в повному складі підтримали закон.
Проти голосували члени колишньої ОПЗЖ, група «Відновлення України». Лише один парламентар з уламка проросійської фракції, давній соратник Віктора Медведчука Юрій Загородній висловився за. Червону кнопку натиснула позафракційна Вікторія Гриб, близька до структур Ріната Ахметова, обрана у 2019 році від проросійської партії «Опозиційний блок».
Розклад у «Слузі» виявився цікавим.
Таки натиснули кнопки проти Євген Брагар, Артем Культенко, Павло Халімон і Сергій Литвиненко.
Утрималися Степан Чернявський, Георгій Мазурашу й Роман Каптєлов.
Не голосували Максим Бужанський, Валерій Зуб, Олександр Кабанов, Олександр Горенюк, Максим Зуєв, Олександр Копиленко, Олена Лис, Олександр Куницький, Максим Перебийніс, Петро Павловський, Анатолій Остапенко, Ольга Руденко, Олена Хоменко, Сергій Мандзій.
За офіційною інформацією, були відсутні Ірина Борзова, Валерій Божик, Дар'я Володіна, Віталій Войцехівський, Оксана Дмитрієва, Данило Гетманцев (потім доповідав інший закон з трибуни), Сергій Демченко, Юлія Діденко, Геннадій Касай, Олександр Качура, Олег Колєв, Валерій Колюх, Ірина Кормишкіна, Анастасія Ляшенко, Володимир Козак, Валентина Короленко-Усова, Олег Марусяк, Роман Мулик, Кирило Нестеренко, Андрій Одарченко, Максим Павлюк, В'ячеслав Медяник, Анна Пуртова, Ольга Савченко, Орест Саламаха, Павло Сушко, Максим Ткаченко, Павло Фролов, Елла Рєпіна, Ольга Саладуха, Сергій Северин, Олег Тарасов, Олександр Ткаченко, Артем Чорноморов, Любов Шпак, Неллі Яковлєва, Маргарита Шол, Леся Забуранна. Загалом 38 нардепів.
«Гетманцев та інші "колеги", що «просто» не голосували, отримали вказівку від Арахамії: «Витягніть картки, якщо не можете натиснути зелену кнопку"», — розповіло LB.ua джерело у фракції.
Інший співрозмовник додав, що витяг картку перед голосуванням Дмитро Разумков.
«Ми давно підозрювали його в симпатіях московським попам», — сказав парламентар зі «Слуги».
Коли запрацює закон?
Закон набере чинності через 30 днів з дня опублікування, крім одного пункту, за яким громади УПЦ МП матимуть дев’ять місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.
«Це і є та компромісна правка, яка об’єднала залу. Ми збільшили строки на розрив з Московською церквою з шести до дев'яти місяців. Це консолідувало залу, не було жодних провокацій», — розповів у кулуарах після голосування голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Юлія Клименко зазначила LB.ua, що пропозицію збільшити строки вніс на погоджувальній раді Давид Арахамія.
«Хоча були також плани збільшити цей строк аж до року. Мовляв, щоб почекати результати виборів у США, а там подивитися. Таке собі рішення було б. Врешті зійшлися на дев'яти місяцях як компромісі», — наголосив співрозмовник у «Слузі».
Нардепи різних фракцій наголошують, що закон насправді ніяк не обмежує свободу віросповідання, але пропонує розірвати зв'язок з Москвою.
«А далі вже самі парафії зможуть спокійно служити», — пояснила Ірина Геращенко з ЄС.
Як закон буде працювати?
За словами Олексія Гончаренка, процедура взаємодії держави з релігійною організацією така:
1. Окрема служба (ДЕСС) починає дослідження питання про наявність ознак афілійованості релігійної організації. Почати це вона може за власною ініціативою або на підставі звернення державних чи місцевих органів, ГО чи окремих громадян;
2. Повідомлення про початок дослідження оприлюднюють на сайті ДЕСС;
3. ДЕСС надсилає запити про надання інформації чи документів, які підтверджували б або спростовували афілійованість, замовляються експертизи;
4. У разі встановлення ознак афілійованості ДЕСС виносить припис. Одночасно складає перелік релігійних організацій, які входять до структури релігійної організації, якій направили припис, й оприлюднює на своєму сайті;
5. Після отримання припису релігійна організація впродовж 30 днів надає звіт про усунення порушень і заперечення проти доказів, які стали підставою для складання припису. Цей строк можуть продовжити на 60 днів;
6. Якщо організація припис виконала, питання закривають. Якщо ні, то розглядають заперечення проти припису. На їх основі припис можуть відкликати. Якщо припис не виконали і не відкликали, ДЕСС звертається з позовом до суду про припинення організації (це право виникає через дев'ять місяців після прийняття закону);
7. Навіть на стадії судового розгляду релігійна організація може виконати припис і подати заяву. Якщо заява задоволена, припис можуть відкликати, у тому числі після початку розгляду справи.
Народні депутати прогнозують, що президент підпише закон у День Незалежності України.
