Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: політика
Автор: Володимир Доброта, Національний пресклуб «Українська перспектива»
Дата: 11 квітня, 22:11
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/politics/2024/04/11/dlja-rosiiskih-agresoriv-snpk-taka-same-zbroja-jak-i-raketi-jaki-voni-zapuskajut-po-ukrainskih-mistah.htm
політика, 11 квітня, 22:11

Для російських агресорів СНПК така саме зброя, як і ракети, які вони запускають по українських містах

Володимир Доброта, Національний пресклуб «Українська перспектива»


Таку думку під час інтерв′ю висловив Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло СПАСОВ, який опікується питаннями рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів. Ми обговорювали роль Уповноваженого у поновленні та забезпеченні прав осіб, які постраждали від злочинів російських агресорів, зокрема від сексуального насильства, пов′язаного з конфліктом (СНПК).


 – Яка роль Уповноваженого в реагуванні на випадки СНПК?


– Уповноважений Верховної Ради України з прав людини на постійній основі здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянинай здійснює захист прав кожного та кожної на території України в межах своєї юрисдикції. Ми працюємо з постраждалими від російської агресії, зокрема від випадків СНПК. Своєю діяльністю Офіс Омбудсмана заслужив довіру, щоб з нами могли поділитися повідомленнями про цей стигматизований вид злочину.


Ми усвідомлюємо, що маємо справу з чутливою інформацією, тому принцип конфіденційності в нашій роботі – це константа, жодні відомості про постраждалу особу не розголошуватимуться. Контролюємо якість і своєчасність надання допомоги на всіх етапах після звернення, щоб така людина отримала комплексні послуги для подолання негативних наслідків пережитих тортур іреінтегрувалася до активного суспільного життя. І лише у випадку надання нею цілковитої згоди ми можемо передати відповідне повідомлення про те, що з нею сталося, далі – до державних органів, які фіксують злочини, пов′язані з СНПК, і створюють відповідну доказову базу для міжнародного трибуналу та подальшого притягнення винних осіб до відповідальності.


Треба зауважити, що наразі система захисту осіб, які пережили СНПК внаслідок агресії рф, перебуває в процесі становлення. До такої роботи залучені як держава, так і громадські й міжнародні організації. Створюється багато структур, наприклад, гарячі лінії (є така і при нашому Офісі, її тел.: 0800 501 720, 044 299 74 08), лінії психологічної підтримки. За ініціативи Віцепрем′єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та за сприяння Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) почала діяти мережа Центрів допомоги врятованим (ЦДВ). Вони надають, зокремаспеціалізовану допомогу особам, які зазнали СНПК.


Зараз ЦДВ функціонують у 11 містах України. Стаціонарно – в Запоріжжі, Львові, Дніпрі, Києві, Чернівцях, Мукачевому, Кропивницькому, Одесі, Полтаві та Харкові. Також є два мобільних Центри – у Харкові та Херсоні. 


Офіс Уповноваженого налагоджує співпрацю між Центрами допомоги врятованим і нашими громадськими приймальнями в регіонах. Бо саме до громадських приймалень Уповноваженого в регіонах найчастіше звертаються постраждалі особи. 


– Чи багато постраждалих від СНПК звертаються до вас?


– Звернення відосіб, які постраждали від злочинів військовослужбовців рф,почалися одразу після повномасштабного вторгнення. Спочатку йшлося про людей, які пережили полон, окупацію. І наш Офіс, насамперед, займався питаннями допомоги у встановленні цим людям статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми.Це теж один із  напрямків нашої діяльності під час воєнного стану. Опрацьовуючи звернення таких людей, розмовляючи з ними, ми розуміли, що особа, яка пережила полон, у більшості випадків зазнала того чи іншого виду експлуатації. 


– Чому, на вашу думку, росіяни вдаються до такої жорстокості?


– Ми стикалися з їхніми злочинами на нашій території, починаючи з 2014 р. У них одна мета –знищення українців, української державності. Я говоритиму зараз просто як громадянин України, який бачить дії росіян упродовж останнього десятиріччя. Для них СНПК – це така саме зброя, як ракети, які вони запускають по наших містах, як убивства мирного населення для посилення страху, відчаю. В розумінні росії української нації не існує.

 

Я не думаю, що у випадках СНПК йдеться про умисел на задоволення статевої пристрасті.Від колег з Офісу Генерального прокурора ми дізнаємося знеособлені історії про чоловіків, яким підводять електричний струм до геніталій, роблять примусову кастрацію, про жінок, яким на молочні залози кріплять електроди, це не про сексуальний потяг, це про знущання над особистістю, унеможливлення її подальшої репродуктивної функції, що також засвідчує геноцидні настрої стосовно української нації. 


Кожен громадянин рф відповідальний за те, що відбувається в нашій країні, відповідальний за злочини проти людства, за воєнні злочини, відповідальний за СНПК. Навітьїхня мовчазна позиція – це також позиція. А у тих осіб, які прийшли на нашу територію та потрапили в полон, у 99% випадків я не бачу розкаяння. Тому ягадаю, що вони роблять все це зло свідомо.


– Як ви оцінюєте чинну в Україні систему допомоги постраждалим від СНПК?


– Ми створюємо цю систему з нуля та ще й під час активної фази бойових дій. На нас летять ракети, а ми не збираємося очікувати завершення війни, щоб надати належну допомогу постраждалим. І це вже добре вирізняє нас з-поміж більшості країн, що пережили такі конфлікти. Можна відзначити згуртованість усіх державних органів, громадських і міжнародних організацій, які займаються цими питаннями. Важко очікувати повноцінної роботи комплексного компенсаційного механізму і репарацій від росії, поки триває конфлікт. Тому ми концентруємося на тих питаннях, які спроможні вирішити вже зараз, – це поновлення прав постраждалих, поновлення справедливості та виплата проміжних репарацій. 


Чи можливо це робити швидше, краще, більше? Ми маємо прогалини в законотворчості. Розроблені та подані до Верховної Ради України законопроєкти ще перебувають на етапі погодження. Тому після двох років повномасштабного вторгнення СНПК не є визначеним у нашому законодавстві.Думаю, потрібно консолідуватися та приділити більшуувагу питанню додержання прав осіб, які постраждали від СНПК.

 

– Чи має Офіс Уповноваженого свої рекомендації з цього питання?


– У вересні 2023 р. за ініціативою та під головуваннямОмбудсмана Дмитра Лубінця було створено робочу групу з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали від збройної агресії російської федерації проти України. Вона мала стати майданчиком щодонапрацювання колективного бачення у питаннях репарацій для постраждалихвід збройної агресії рф. До складу цієї робочої групи увійшли народні депутати, представники Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади, зокрема Міністерства охорони здоров′я, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, МВС, Мінфіну, Мінекономіки, Міноборони, Мінреінтеграції, Мінсоцполітики, Мінветеранів, МЗС, Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики,громадських і міжнародних організацій. Серед міжнародних партнерів – представники Представниці Данської Ради у справах біженців, Норвезької ради у справах біженців, Офісу Ради Європи в Україні, Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Верховного комісара ООН у справах біженців. На сьогодні ця робоча група включає 40 осіб. Ми намагаємося зібрати всіх стейкхолдерів, які мають змогу працювати з постраждалими особами, документувати злочини російської федерації в Україні та мають фінансову, юридичну можливість допомагати постраждалим ще до моменту, коли ми переможемо в цій війні і говоритимемо про репараційні механізми та про відшкодування збитків безпосередньо з боку рф.


– Яких результатів очікуєте від діяльності робочої групи?


– Такі майданчики допомагають напрацюватиспільні підходи, спільне бачення. Ми аналізуємо поточну ситуацію, щоб підготувати  уніфікований документ з рекомендаціями для Уряду, парламенту, іншихцентральних органів виконавчої влади щодо вдосконалення національної системи відшкодування шкоди постраждалим особам внаслідок збройної агресіїрф та подальшого забезпечення репарацій на міжнародному, національному рівнях, створення міжнародного Реєстру збитків. 


– Яку увагу робоча група приділяє постраждалим від СНПК?


– Постраждалі від СНПК, питання їхнього захисту перебувають в окремому фокусі уваги робочої групи.Вже на першому засіданні робочої групи народна депутатка Марина Бардіна представила ініційований нею законопроєкт №10132 «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації». Він, зокрема пропонує створити Фонд виплати невідкладних компенсацій особам, які постраждали від СНПК. Фонд має наповнюватися з джерел, відмінних від державного бюджету, зокрема за рахунок міжнародної допомоги, а також стягнень із держави-агресора в тих чи інших видах. 


Учасники та учасниціробочої групи обговорювали питання забезпечення осіб, які постраждали від СНПК, довгостроковою або навіть пожиттєвою психологічною та соціальною підтримкою. В окремих випадках йшлося про фінансову допомогу з огляду на складність випадків СНПК та підвищену вразливість постраждалих. Бо, звісно, не можна порівнювати розбиті шибки та навіть знищену домівку зі страшним злочином СНПК.


– Яким чином мають бути забезпечені репарації, включно з невідкладними і проміжними, постраждалим від СНПК?


– Загальна позиція в державі на сьогоднішній день ґрунтується на заявах, які  чітко декларують, що саме російська федерація як країна-агресор, країна-порушник міжнародних норм, країна-порушник двосторонніх і багатосторонніх угод, усіх норм гуманітарного права, міжнародного права в питаннях прав людини має здійснити повне та остаточне відшкодування збитків, завданих її агресією.


Водночас ми розуміємо, що є певні реалії життя. Сподівання на можливу співпрацю з країною-агресоркою щодо відшкодування нею завданої шкоди постраждалим особамзводяться до нуля. Тому сьогодні Офіс Омбудсмана разом з іншими стейкхолдерами активно працює над підготовкою пропозицій щодо альтернативних механізмів відшкодування цієї шкоди.


Тут окремо треба виділити діяльність наших міжнародних партнерів. Глобальний фонд тих, хто пережив насильство, ініціював впровадження пілотного проєкту з невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від СНПК. Він стартував після підписання меморандуму між Фондом і Офісом Віцепрем′єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, а також Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко. Офіс Омбудсмана теж долучений доцієї діяльності. Як представник Офісу я входжу до наглядової ради цього проєкту. Його метою є забезпечення доступу постраждалих від СНПК до невідкладних проміжних репарацій для запобігання непоправної шкоди, а такожнапрацювання моделі, яка може бути в подальшому використана для повноцінного створення Національної програми відшкодування шкоди як для постраждалих від СНПК, так і для іншихпостраждалих від агресії російської федерації.


Обсяг першого етапу у рамках цього пілотного проєкту буде обмежено 500 постраждалими від злочинів СНПК, кожному чи кожній з яких буде виплачено по 3 тис. євро компенсації.


– Наскільки важливим є законопроєкт №10256 «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», розроблений Міністерством соціальної політики?


– Ми вітаємо будь-яку законодавчу ініціативу, спрямовану на поновлення та забезпечення прав постраждалих від злочинів російської федерації, зокрема СНПК. Таку мету має згаданий проєкт закону. Водночас він визначає правові та організаційні засади надання компенсацій лише за шкоду, завдану життю та здоров′ю постраждалих. Іне охоплює інші численні категорії постраждалих, у яких було зруйноване житло або які були вимушені стати ВПО чи виїхати за кордон, тікаючи від агресії.


Також законопроєкт жодним чином не кореспондується з формуванням міжнародного Реєстру збитків, завданих російською федерацією по відношенню до України, як першим крокомщодо впровадження комплексного міжнародного компенсаційного механізму.


Через такі ключові недоліки Уповноваженим цей законопроєкт не було підтримано, коли він надходив до нашого Офісу для погодження. У своїй письмовій позиції Уповноважений наголосив, що врегулювання на законодавчому рівні поняттяосіб, постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, та формування чіткого переліку категорій таких осіб має обов′язково розглядатися комплексним законопроєктом щодо правового статусу таких осіб незалежно від сфери, в якій збройна агресія рф завдала збитків.


Ще наприкінці 2022 р. у Спеціальній доповіді Уповноваженого щодо додержання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, ним була надана рекомендація Кабінету Міністрів щодо розробки та внесення на розгляд Верховної Ради проєкту закону про правовий статус усіх осіб, які постраждали від збройної агресії,надання їм соціальних гарантій, категоризації цих осіб і формування єдиного механізму відшкодування шкоди, включно з реституцією, компенсацією, реабілітацією, сатисфакцією.


Зараз законопроєкт №10256 допрацьовується. Ми дуже сподіваємося, що зауваження Уповноваженого щодо нього були почуті.


– Яка позиція Уповноваженого щодо проєкту закону №10132 «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації»?


– Законопроєктпропонує створити Державний реєстр осіб, постраждалих від збройної агресії російської федерації, для обліку інформації щодо них. Також пропонується створити Комісію з розгляду питань, пов′язаних з визнанням осіб постраждалими, та Фонд виплати проміжних репарацій, невідкладних компенсацій особам, які постраждали від СНПК. У цілому ініціатива підтримується Уповноваженим, однак маємо інизку зауважень. 


Насамперед, визначення сексуального насильства, пов′язаного зі збройною агресією російської федерації, наведене в статті 1 цього законопроєкту, передбачає «сексуальне насильство, скоєне проти будь-якої особи під час збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 20 лютого 2014 р.», і включає перелік форм цього злочину – це зґвалтування, примусова вагітність, примусова стерилізація, примусовий аборт, примусова проституція, сексуальна експлуатація, примус до статевого акту з третіми особами, примус до споглядання статевого акту, це сексуальне рабство, примусове обрізання, кастрація, каліцтво геніталій.


З позиції Уповноваженого відповідна норма потребує уточнення. Впродовж визначеного в законопроєкті періоду на території України скоювалися злочини сексуального насильства, не лише пов′язані з війною. Не можна всі випадки зґвалтування, яке сталося хоч і під час дії воєнного стану, але, наприклад, далеко від зони активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій,прирівнювати до СНПК.


Статтею13 цього законопроєкту гарантується призначення постраждалим особам невідкладної компенсації.Частина 2 статті 13 законопроєктупередбачає призначення невідкладної компенсації в підвищеному розмірі в окремих випадках, зокрема у випадку вчинення сексуального насильства, пов′язаного зі збройною агресією, щодо неповнолітньої особи,а також увипадку настання вагітності внаслідок вчинення щодо особи сексуального насильства або народження дитини внаслідок такої вагітності, або переривання вагітності внаслідок вчинення щодо особи сексуального насильства. Уповноваженим було запропонованоавторам законопроєкту надати обґрунтування визначеного переліку, оскільки в ньому, на нашу думку, можуть бути й інші співрозмірні за тяжкістю діяння. Зокрема, якщо ми говоримо про геноцидні настрої російської федерації по відношенню до наших співгромадян, то це примусова стерилізація, кастрація або каліцтво геніталій, які, ми чітко розуміємо, спрямовані на знищенняукраїнської нації.


У законопроєкті передбачено, що до Комісії з визначення статусу постраждалих із заявою може звернутися особа в інтересах члена сім′ї, який є померлою, постраждалою особою. У пункті 8 статті 1 законопроєкту визначено перелік осіб, які відносяться до членів сім′ї загиблої, померлої, постраждалої особи. Зокрема це особа, яка проживає з постраждалою особою однією сім′єю, ділить спільне господарство на постійній безперервній основі або перебуває в родинних відносинах чи шлюбі з нею. Зокрема діти. Але, відповідно до законодавства України, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, коли влаштовуються до сімейних форм виховання, до опікунів, піклувальників, прийомні батьки стають їхніми законними представниками. Невключення до проєкту закону дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично порушує їхнє право на невідкладну компенсацію. Ми запропонували також змінити цю норму. 


Щодня російські агресори масово порушують права українських громадян. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не чекає закінчення воєнних дій і активно працює для поновлення прав наших співвітчизників з метою їхнього повернення до нормального життя.


Матеріал підготовлений у рамках Проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК)». Проєкт виконує Український Жіночий Фонд у партнерстві з громадською організацією «Ла Страда-Україна» та Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики та за фінансового сприяння Європейського Союзу.


1555Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: