Про електронні повістки, які ще можливі, сертифікат призовника та "Дію" для військових. В Міноборони розповіли, як працюватимуть нові цифрові інструменти для Збройних сил України.

У 2019 році Володимир Зеленський озвучив ідею "держави в смартфоні", згідно з якою за допомогою телефона можна було б комунікувати з владою і брати участь в її управлінні. Фактично президент представив інструмент, яким збирався побороти надмірну бюрократію та зменшити рівень використання паперових документів.

Так, на початку 2020 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував застосунок "Дія". За цей час у ньому з'явились сотні нових функцій, які значно прискорюють взаємодію з державою.

Однак в українській армії все ще залишається "рудимент совка" – надмірна і часто безглузда паперова робота. Ті, хто спілкувався з військовими хоч раз мав, чути жарт про "журнал обліку журналів" чи "книгу обліку видання мила".

За два роки великої війни Міністерство оборони також вирішило створити свою "маленьку державу в смартфоні". Виконання цього завдання лягло на плечі заступниці міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерині Черногоренко.

До роботи в Міноборони Черногоренко працювала в команді Федорова, де була долучена  до створення в "Дії" електронних лікарняних, "єМалятко" та COVID-сертифікатів. Тепер вже команда Черногоренко створює "Армію+" – застосунок для військовослужбовців. 

Крім "Армія+" Міноборони працює ще над низкою проєктів, які мають полегшити життя, не тільки військовим, але й цивільним. Загалом складається враження, що при відомстві будують повноцінну продуктову ІТ-компанію.

ЕП поспілкувалась із заступницею голови Міноборони Катериною Черногоренко, щоб з'ясувати як цифровізують міністерство, як працюватиме новий застосунок для військових, а система "Оберіг" полегшить життя працівникам ТЦК та СП і тим цивільним, та коли чекати електронних повісток.

Про схожість "Армія+" з "Дія", фінансування застосунку та ІТ-спеціалістів

— Нещодавно Міноборони повідомило, що працює над мобільним застосунком для військових, у якому будуть доступні: електронне посвідчення захисника, форми зворотного зв'язку, комплексна база знань, шаблони рапортів, онлайн курси. Чому саме ці функції вирішили запустити першими?

— Першим пріоритетом команди Міноборони є людиноцентричність. Тому ми хочемо зробити ряд дуже  зручних сервісів навколо військовослужбовців. Чому почали з цих функцій?

Ми спілкувались з військовими, громадськістю, проводили фокус-групи та сформували шорт-лист тих перших опцій для застосунку, які дозволять військовослужбовцю виконувати його щоденні задачі більш ефективно з точки зору часу.

Тому перша функціональність, навколо якої будуть народжуватися всі інші сервіси – це військове ID. По суті, це електронне посвідчення військового, яке також буде ключем до цифрової зброї, зокрема систем ситуаційної обізнаності, додаткових розвідданих для виконання бойових задач.

Наступним важливим функціоналом застосунку буде електронний рапорт. Будь-яке звернення до свого командира, яке проводиться через паперову заявку і направляється на розгляд, займає багато часу. Ми  хочемо зробити електронний рапорт в декілька кліків, щоб можна було не просто відправити рапорт до командира, але й контролювати зворотний зв'язок по ньому.

Далі – база знань, щоб всі військовослужбовці мали можливість звернутися до інтелектуального надбання, яке народжене цією війною. І також це системи зворотного зв'язку: будь-який запит, або типовий,  або індивідуальний, який сформувався військовослужбовцем, можна буде відправити через "Армія+".

— У відеопрезентації застосунку його інтерфейс був подібний до "Дії". Чи правильно ми розуміємо, що його механіка роботи також буде подібна до "Дії"?

— Так, для належного рівня захисту інформації ми наслідуємо принцип роботи таких державних  додатків. І, власне, хотіли б показати, що "Дія", "Мрія" (освітній застосунок та новий продукт Мінцифри – ЕП), "Армія+" можуть бути в єдиній системі державних продуктів.

Крім того, ми маємо декілька нових засобів захисту інформації, які скоро анонсуємо. Оскільки ми працюємо з інформацією про військовослужбовців, то будемо мінімізовувати всі вразливості, які зможемо передбачити.

— У презентації йшлося, що Мінцифри також залучено до розробки застосунку. Можете пояснити логіку прийняття рішень, чому саме ви працюватимете над "Армія+", а не міністерство Михайла Федорова чи ДП "Дія"?

— Ми створюємо застосунок в партнерстві з Мінцифри, це точно не окремі дві команди.

Очевидно, що застосунок для військовослужбовців є специфічним продуктом, який розрахований, не на широкі маси споживачів. Ми будемо використовувати ряд унікальних технічних рішень, зокрема для захисту інформації. 

Саме це і спонукало нас до того, щоб зробити цей застосунок кастомізованим для військовослужбовців.

— Скільки людей наразі працює над створенням "Армія+"?

— Це чотири окремі команди, які працюють над різними функціональностями. Приблизно 25-30 людей,  які працюють над різними напрямками. Загалом, це понад 100 людей. Крім того, ми плануємо підсилювати команду, оскільки часу не дуже багато, і нам потрібно прискоритись.

— Для створення "Дії" Мінцифри не використовувало державних коштів, залучивши підтримку міжнародних донорів. За чиї кошти планується розробляти застосунок "Армія+"?

— Той функціонал, який вже наявний, розроблений військовослужбовцями ІТ-напрямку Міноборони. Тобто більша частина функціональностей розроблена власними ресурсами міністерства та Генерального  штабу.

Однак для того, щоб закінчити роботу над застосунком, ми будемо залучати додаткові ресурси, чи буде це державний бюджет, чи донорська допомога, або міжнародна технічна допомога. Ми якраз це допрацьовуємо, буквально на фінальній стадії.

У "Дії" запрацювало переоформлення авто, але є нюанси. Як це працює

— Ви сказали, що над застосунком працює понад 100 людей. Важко було знайти стільки спеціалістів?

— Насправді часу це зняло небагато. Ми працюємо над цією задачею останні два з половиною місяці. Загалом за період великої війни дуже багато партнерів, компаній, команд звертались з пропозиціями допомогти, долучитися до розробки чи консультацій.

Я постійно намагаюся на всіх заходах, де буваю, заохочувати до того, що є шанс долучитися до цифрової революції в армії. Чому взагалі проєкт має назву "Армія+"? Тому що ми армія майбутнього.

Ми плануємо в наступних релізах, додати можливість бачити свою зарплатню, рахувати дні до відпустки, мати різні функціональності, які будуть зручними для військовослужбовця. Це ознака того, що армія стає сучасною, вона стає цифровою, швидкою та ефективною.

— Чи планується створення окремого ДП для постійного підтримання функціонала застосунку?

— Так, потрібна стала команда фахівців, які адмініструватимуть застосунок, розвиватимуть його і так далі. Фактично ми вже маємо державне підприємство, яке набуває спроможностей.

Думаю, що найближчим часом ми анонсуємо команду, і вона дуже приємно здивує, адже це команда дуже ціннісних людей, які мають досвід в побудові таких державних підприємств. А через 2-3 місяців вони будуть готові отримувати вже цей застосунок саме як ДП.

— Ці люди, які нас мають "приємно здивувати", вони відомі в рамках української ІТ-сектору?

— Так. Ми залучили до керівництва двох великих структурних підрозділів цифрової команди людей, які  безпосередньо мають і досвід в ІТ, і у війні.

Про верифікованих призовників, електронні повістки та Коаліцію дронів

— Чи зможуть користуватись застосунком військові, які не проходять службу в лавах ЗСУ?

— Це буде поступова ітерація. Спочатку наша цільова аудиторія – це Збройні сили. Далі ми хотіли б вийти до всіх сил безпеки та оборони, і сказати, що в них є можливість долучатися, отримувати електронне військове посвідчення для абсолютно всіх інших формувань.

— В останньому своєму інтерв'ю на DOU ви говорили, що в системі "Оберіг" верифіковано 88% даних. Яка зараз ситуація з системою, на якому вона етапі готовності?

— Система "Оберіг" – це реєстри військовозобов'язаних призовників-резервістів. Вона працює в повному обсязі, отримала всі необхідні підтвердження захищеності. Зараз працюємо над тим, щоб підсилити обміни між іншими реєстрами.

Наразі вдалося налагодити чотири великих обміни з чотирма базовими реєстрами. Вважаю, що це дуже важливо для актуальності даних. Також працюємо з ТЦК та СП (соціальної підтримки – ЕП), щоб скоріше цифровізувати їхні процеси, щоб у нас нарешті зникли паперові особові справи.

Крім того, працюємо над тим, що коли буде прийнята нормативна база, щоб у кожного  військовозобов'язаного був свій власний кабінет, де він може завантажити свої дані з  системи.

Оновлений законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

— Уточню, ми говоримо про те, що в системі "Оберіг" верифіковано вже 100% даних?

— Ми говоримо про те, що в системі верифіковано майже 100% даних. Чому кажу майже? Тому що все, що можна було отримати при верифікації з інших реєстрів, було отримано. Єдине, що ще є дані, які ми отримали, і вони можуть мати недостатньо актуальність.

Наприклад, реєстр міністерства освіти та науки, має оцифровану базу останніх 10 років. Все, що було в контексті освіти, дипломів про вищу освіту, воно не знаходиться в реєстрі. Тому є певна недостатність даних.

Друга історія про те, що іноді дані, які ми отримуємо в "Оберіг" вносяться з помилкою працівниками ТЦК та СП. Це людський фактор, всі можуть помилятися, тому потрібно це виправляти на рівні технічної підтримки людей.

— Чи правильно я розумію, що кінцевий користувач анонсованого сертифіката захисника має стати громадянин призовного віку?

— Так, набір даних, які ми маємо можливість побачити – це сформована сутність, яку можна назвати сертифікат захисника в робочому варіанті. Це такий військово-обліковий документ.

Користувачем такого документа буде тільки людина, по якій відбувся запит даних в "Оберіг". Тобто, людина зможе дізнатись чи перебуває вона на обліку в ТЦК та СП, чи має бронювання або відстрочка тощо.

— Чи є вже розуміння того у якому вигляді ці дані зможе отримувати людина?

— Враховуючи успіх "Дії", було б дуже зручно отримувати свої дані з системи через застосунок. Чи буде так реалізовано, чи ні, нам потрібно буде розуміти, маючи декілька варіантів. У будь-якому випадку ми керуємося принципом зручності, клієнтоорієнтованості, тому, думаю, це буде найбільш вдала форма.

— Чи працюєте ви над процесом цифровізації вручення повісток військовозобовʼязаним?

— Ми маємо рухатися в рамках нормативно-правової бази. Наразі закон (про мобілізацію – ЕП) знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Як тільки ми будемо мати розуміння чи буде в цьому напрямку  прийняті рішення і буде проголосований закон, в другому читанні, і тим більше підписаний президентом, ми зможемо рухатися до того, щоб цей функціонал розробляти.

Очевидно, як тільки рішення на рівні закону буде прийнято ми зможемо перейти до його оформлення. Я думаю, що кожний українець, українка, зацікавлені в тому, щоб захищати свою державу. І тому завжди кажу, що завдяки цифровим інструментам, таким як смарт-мобілізація, можливість мобілізуватися добровільно і обрати собі ту професію, якою сам хочеш займатись можна розвінчати міфи, що мобілізація, чи електронні повістки, чи ТЦК, та СП – це таке страшне місце.

Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів

— Раніше ви зазначили, що ваша мрія – це paperless в армії. Однак спілкуючись перед інтервʼю з військовими, часто чув, що ці зміни до них ще не дійшли. Як приклад, вони наводять необхідність ведення книги обліку видавання мила в лазні та заміни білизни. На вашу думку, коли запроваджені зміни почнуть масово відчувати в армії?

— Журнал обліку журналів, книги обліку всього на світі – чи не найбільший біль не лише військовослужбовців, а й нас. Paperless це про реінжиніринг процесів та відмову від купи неактуальних паперових процесів, їх заміну простими та зрозумілими цифровими рішеннями.

Ми очікуємо на прийняття 280 наказу про особовий склад. 12 паперових журналів для обліку особового складу замінить один електронний. Замість алфавітки, книги штатно-посадового обліку, добової відомості та журналу вечірньої перевірки – буде єдиний електронний журнал.

Процес покращення не зупиняється, він постійний тому, що прийняття потрібного наказу чи нормативно-правового акту це ще не означає, що все буде працювати. Розгортання технічних можливостей, навчання людей, роз’яснювальні матеріали – все це суміжні процеси для покращення.

— Коаліція дронів, є не першим обʼєднанням зусиль із західними партнерами. У попередніх коаліціях логіка співпраці полягала в прямому отриманні відповідного зразку зброї. У випадку з дронами ця тенденція зберігається чи Україна розраховує залучити кошти для вітчизняних виробників?

— Звичайно, просити готові дрони – найпростіший шлях і це потреба "на вчора". Але зараз ми йдемо трохи іншим шляхом та формуємо домовленості в межах Коаліції дронів по іншому.

Загалом Україна в межах Коаліції дронів потребує підтримки від країн-партнерів за трьома основними напрямками: постачання готових БПЛА та компонентної бази; створення програмних рішень для військових у найкоротші терміни; фінансування українського виробництва дронів.

Наша місія – створити асиметричну перевагу над ворогом за допомогою технологій. Це має бути перевага 1:10. І ми хочемо і маємо використати для цього всі можливості.

— Які саме види західного БПЛА ви очікуєте отримати від партнерів?

— Звичайно, ми маємо чіткий і зрозумілий перелік потреб. Коли ми згадуємо про Коаліцію дронів, то говоримо не тільки про повітряні комплекси, а й наземні безпілотні засоби та морські надводні та підводні безпілотники. 

Крім того, в потреби в межах ініціативи ми включаємо і антидронові засоби, РЕБ та системи наведення, без яких безпечна робота БПЛА неможлива. На стратегічному рівні – це підсилення технологічної переваги, тому що ворог розвиває свої технології і ми маємо думати на декілька кроків вперед.

Виходячи з цих потреб ми очікуємо отримати FPV-дрони, безпілотники середньо та дальньої дії: розвідувальні та ударні, наземні дрони для транспортування, евакуації та безпосередньої участі у бойових операціях, надводні та підводні дрони та комплекси РЕБ та антидронової боротьби.