Моє знайомство з кол-центрами відбулося в 2006 році. Був за запрошенням Держдепу з групою редакторів у поїздці по Штатах. Запам’ятались відвідини відомої газети у Вашингтоні. Ходили по просторій редакції, нам усе розповідали, показували. Заходимо в кімнату, там сидить чоловік з двадцять за комп’ютерами в навушниках та в гарнітурах. Питаю: «Це журналісти?» «Ні, – кажуть, – не журналісти. Це наш редакційний кол-центр. Тут фіксують дзвінки читачів і відповідають на них». Незручно вийшло…

З тої пори не тільки я, але й багато українців познайомились з роботою кол-центрів. На жаль, для більшості цей досвід став негативним. Чому так сталося, взявся розповісти читачам «УЦ» Олександр Дануца, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка займається діяльністю шахрайських кол-центрів.

– Олександре, почнемо з досить простого питання: отже, є кол-центри хороші і є погані. То що ж таке хороші кол-центри?

– На просте питання й відповідь проста: це структура чи навіть окреме підприємство, яке функціонує за законами України. Це може бути банківський кол-центр, куди ви телефонуєте, якщо у вас щось сталося з вашою банківською карткою. Це кол-центр вашого інтернет-провайдера. Є кол-центри, які вам можуть запропонувати фен, пилку, що завгодно, і якщо ви погодитесь, то попадете в їхню базу, і вони можуть вам телефонувати або присилати СМС та пропонувати якісь інші товари. До цих кол-центрів взагалі питань немає. А наша Тимчасова слідча комісія Верховної Ради була створена виключно для боротьби з шахрайськими кол-центрами та фінансовими пірамідами.

– Тобто є білі і чорні кол-центри. Здається, є й сірі, які пропонують і доставляють товари, але не платять податки. Так?

– Так, вони є, маю на увазі сірі кол-центри, які щось там пропонують, не платячи податки, це, звичайно, теж незаконно, і це треба припинятти. Але, коли мова йде про ті кол-центри, з якими ми боремося, це абсолютно шахрайські схеми, і обороти таких кол-центрів сягають щонайменше 200-300 тисяч доларів на кожний за місяць. А в деяких і по 2-3 мільйони доларів на місяць. Це гроші, на які розводять українців, це гроші, на які розводять європейців, це гроші, на які розводять американців, канадців, австралійців. Я бачив кол-центри, де є прямо відділи – австралійський відділ, канадський, американський, там є і країни Європи. Ми позакривали кол-центри, які працювали по Чехії, по Прибалтиці, по дуже багатьом країнам Європи.

– Вибачте, я не дуже розумію, кого вони розводять. От ви поведетеся на дзвінок людини з кол-центру, яка пропонує вам якусь кількість інвестицій зробити чи картку вашу поправити? Думаю, що ні, і я також – ні. То хто ведеться на ці розводи?

– На жаль, дуже багато людей. Коли мені запропонували працювати в цій ТСК, я, чесно кажучи, не думав про такий колосальний масштаб. Дуже багато людей ведеться в Україні. І ті ж бабусі, в яких на карті є заощадження, умовно 50 тисяч гривень, сто тисяч гривень, які вона назбирала по гривні. Вони ведуться, бо з радянських часів звикли до того, що, якщо їм телефонують, тим більше називають якісь номери картки, вони вірять, що справді щось відбувається, і дають ті дані, які, безумовно, не можна надавати. І молоді теж ведуться, тобто серед постраждалих ми бачили дуже багато молодих людей.

Коли ми заходили в Кропивницькому в кол-центри, бачили чіткі віддруковані покрокові інструкції, як людина має говорити, тобто в нього є всі варіанти відповіді, які він може почути від того, кому він телефонує. Тобто це відпрацьовані алгоритми. Це те, що стосується українців. Що стосується європейців або загалом іноземних громадян, то вони в переважній більшості цьому вірять, тобто вірять, що це з банку їм телефонують. Вірять щонайменше 70 відсотків іноземців, в українців цей відсоток менший.

– Ще два міфи. Чи не міфи? Перший, що є кол-центри, які працюють в тюрмах. Як в тюрмі можна організувати роботу кол-центру?

– Дивіться, є така історія. Просто позавчора виявили шахраїв в тюрмі ДНР, які працювали по всій Україні й розводили наших громадян, переводили гроші на українські картки, переводили в готівку якимось чином. Це одна історія. Інша історія: в Україні ми теж виявили кол-центри, що в тюрмах «працювали». Це, перш за все, питання до персоналу, який передає в’язням засоби зв’язку. Дуже часто з тюрем розводять людей, у яких близькі потрапили в полон. Вони телефонують родичам і кажуть, що ми знаємо, де він. Якщо ви нам переведете принаймні частину суми, ми скажемо, де він, а потім скажемо, як його можна визволити, і таке інше. Тобто це жахлива історія, але вона, на жаль, присутня.

– Ще один міф. Мені нещодавно попалася інформація, що кол-центри в Україні розводили на гроші росіян і вважали себе ледве не патріотами. Що це?

– Що стосується росії. Так, багато хто спекулює на тому, що їхні кол-центри працюють по руським, що в них треба забирати гроші та віддавати їх на ЗСУ. Насправді доля роботи кол-центрів по росіянам дуже мізерна, менше 5% від усього валу. Нема про що говорити.

Ми працювали з силовиками на засіданнях ТСК, у тому числі з СБУ, з ГУР, і в нас позиція проста: якщо такі кол-центри потрібні, ви їх самі створіть, і нехай вони працюють. А не так, що вони дурять пів світу і пів України, а розказують, що вони працюють проти росіян.

– Давайте поговоримо на цікаву для всіх тему: кол-центри в Кропивницькому.

– Одразу після початку роботи ТСК відбулося виїзне засідання в Кропивницькому парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, до речі, це був єдиний випадок, коли така кількість, близько 20 народних депутатів, перебувала одночасно в нашому місті, була дуже насичена програма, була спостережна місія Європейського Союзу, і ми відпрацювали серйозно. Ми тоді підняли питання кол-центрів, і треба віддати належне начальнику Головного управління Національної поліції Козьякову Роману Сергійовичу та його підлеглим. Вже через кілька днів три величезних кол-центри в Кропивницькому було закрито. І я неодноразово говорив на Тимчасовій слідчій комісії, що ми зробимо Кіровоградщину територією без кол-центрів. І за час, який минув, щонайменше до десятка таких центрів або закрилися, або виїхали з Кіровоградщини.

– Три великих кол-центри в Кропивницькому. На кого вони орієнтувалися та які схеми використовували?

– Їхні схеми – це банківські картки. По Україні та Чеській Республіці. Цікаво, що в Кропивницькому куратор кол-центру, він з Дніпра, винайняв велике приміщення, там щонайменше сотня людей працювала. Там були й технічні засоби, і охорона, і все інше. Він їздив на Мерседесі C-класу – хлопець, якому 25 років. Зрозуміло, що ми цей кол-центр закрили.

– Останнє питання. Що Верховна Рада вже зробила та має зробити, щоб справитися з цією шахрайською пандемією?

– Сьогодні рівно пів року роботи Тимчасової слідчої комісії, буде затверджено звіт комісії і вже подано законопроєкт. Автори – мої колеги Олександр Бакумов і Максим Павлюк. Обидва вони є членами Комітету правоохоронної діяльності. Я так само є автором цього законопроєкту. Буде внесено суттєві зміни в Кримінальний кодекс України, які будуть чітко класифікувати цей злочин. Тому що сьогодні фактично відповідальності за нього дуже мало, насправді. Це досить новий вид злочину, але ми готові захистити від нього українців і наших закордонних друзів.

– Дякую.