Система освіти в Україні за останні десятиліття суттєво змінилася. На зміну екзаменам прийшли тестування, а п’ятибальна система поступилася дванадцятибальній. Сучасні учні вже давно навчаються за новими правилами, тому для них це звична справа – ніхто не лякає двійками у щоденнику, однак всі готуються до здачі НМТ, тож, хвилюються не менше, ніж попередні покоління перед екзамени. Нові виклики отримали і вчителі – поглиблене освоєння сучасних технологій почалося з переходом на он-лайн навчання у часи коронавірусу. Далі перебудова знань та педагогічної практики під систему тестування, воєнний час, навчання у стані фізичного і психологічного виснаження. Але такі педагоги, як Сергій Бурага не втрачають оптимізму і віри у майбутнє сучасного покоління. Енергійний та натхненний учитель фізики, технологій та робототехніки Фортечної гімназії Кропивницької міської ради увійшов до ТОП-50 найкращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2026. Він активно впроваджує сучасні підходи до навчання, зокрема STEM-освіту й робототехніку. Про це та багато іншого пан Сергій розповів під час інтерв’ю для сайту «Кіровоград24».

Пане Сергію, якими якостями має володіти педагог, щоб втримувати увагу дитячої аудиторії?

Сучасний педагог повинен демонструвати високий професіоналізм, виступаючи успішним інноватором і авторитетним лідером, здатним руйнувати застарілі стереотипи про освіту.

Важливою якістю є вміння ефективно взаємодіяти з громадою та здобувати довіру батьків шляхом демонстрації потужної технічної бази закладу. Педагог має бути організатором STEM-культури, який перетворює навчання на захопливий процес, виводячи дітей за межі підручників через діяльнісний підхід

Йому необхідно майстерно поєднувати фундаментальні знання з прогресивними цифровими інструментами, адаптуючи складні інженерні концепції для учнів. Зрештою, вчитель повинен бачити та орієнтуватись на життєвий успіх кожної дитини через  практичне  навчання.

Чому саме професія вчителя? За яких обставин сформувався Ваш вибір?

Мій вибір професії стати педагогом, сформувався завдяки тому, що я виріс у вчительській родині з багатими педагогічними традиціями, де мама викладала математику, тато — фізику, а брат став учителем трудового навчання, а далі я одружився на вчительці початкових класів.

З самого дитинства я спостерігав за цією важкою, але захопливою працею, створюючи уявні класи та перевіряючи вигадані контрольні роботи. Головною рушійною силою мого вибору стало усвідомлення, що саме від вчителя залежить майбутнє наступних поколінь і формування особистості дітей. Зрештою, професія приваблює мене неймовірною нагородою- бачити, як учні досягають успіху, реалізують свій потенціал і змінюють світ на краще, бачити в очах ту іскорку, яка запалює інтерес до навчання.

Розкажіть, будь-ласка, коротко про свій життєвий та професійний шлях?

Народився і жив  у вчительській родині. Закінчив Комишуватську ЗОШ І-ІІІ ступенів, після школи сумнівів не було: я прагнув стати вчителем фізики та математики. Успішно склав іспити, з відзнакою (червоний диплом) здобув вищу педагогічну  освіту за спеціальністю «вчитель фізики та математик»,далі самостійно знайшов своє перше робоче місце у місті Кропивницький, де працюю вчителем фізики і робототехніки, на сьогодні це КЗ«Фортечна гімназія КМР».

Маю за плечима 26 років педагогічного стажу. Завдяки підтримці адміністрації закладу мені вдалося створити сучасну STEM-лабораторію у звичайній державній школі та викладати робототехніку з використанням новітнього обладнання.

Перемога в обласному турі конкурсу «Вчитель року» з фізики та отримання премії імені О. Сухомлинського стали важливим підтвердженням правильності обраного шляху.

Організований мною «Тиждень інженерії» об'єднав понад 250 учнів і допоміг перетворити навчальний заклад на визнаний інноваційний осередок Кропивницького.

Як методист КОІППО, експерт НУШ та тренер освітніх проєктів, я активно розробляю програми й методичні рекомендації для вчителів усієї області. Найбільшою нагородою для мене є те, що мої учні свідомо обирають технічні спеціальності, перетворюючись із пасивних слухачів на впевнених творців майбутнього країни.

Які труднощі виникають у роботі?

Подолання глибокої фрагментарності академічних знань та їхньої відстороненості від реальних потреб учнів. Традиційна система освіти залишає предмети ізольованими, через що учні володіють теоретичними фактами, проте стикаються з труднощами під час злиття знань для розв'язання складних завдань. Серйозною перешкодою стає інертність системи, яка звикла до ізольованого вивчення фізики, математики, хімії чи біології як окремих дисциплін, тобто кожен предмет вивчається окремо і немає взаємозв’язку. Крім того, перехід від пасивного споживання інформації до створення власних продуктів вимагає від учнів  наполегливої розумової праці. У результаті дітям буває непросто самостійно поєднувати міжгалузеві знання для ефективного вирішення практичних життєвих завдань.

Чи можете згадати якийсь курйозний або особливий момент з учнями на уроці?

Під час уроку фізики я пояснював тему статики й наголосив, що статична робота м'язів набагато складніша за динамічну. Один із моїх учнів узявся перевірити це на практиці й погодився потримати звичайну пір'їнку на витягнутій руці задля високої оцінки. Спочатку він сміливо й усміхнено тримав легенький предмет, але вже за кілька хвилин на обличчі з'явилася помітна напруга. Навіть дозвіл допомагати другою рукою не врятував ситуацію, і через десять хвилин стомлений учень просто знесилено сів на стілець, випустивши пір'їнку з рук. Так наочний експеримент безпомилково й із гумором довів складність статичного навантаження краще за будь-яку теорію з підручника.

Чого не вистачає сучасним вчителям у педагогічній практиці?

Учителям та навчальним закладам сьогодні не вистачає середовища та дієвих інструментів для подолання ізольованості шкільних предметів. Через це учні нагромаджують суху теорію, але не вміють поєднувати її для розв'язку комплексних життєвих завдань. Навчання часто обмежується пасивним слуханням замість створення реальних інженерних проєктів чи моделей. Під час навчального процесу також бракує умов для органічного поєднання фізики, математики та інших наук в єдине ціле. Без цього складно формувати в дітей системне мислення та навчити їх вільно оперувати знаннями на практиці

Чи змінилися учні? До прикладу, якими є зараз і якими були, скажімо, 10 років тому?

Якщо порівнювати з дітьми, які навчались 10 років тому, то сучасні учні краще володіють цифровими технологіями, але мають вищу потребу в швидкій інформації та частіше стикаються з проблемою концентрації уваги. Вони прагнуть інтерактивного й практичного навчання. Їхнє сприйняття світу стало більш візуальним та глобалізованим, великі тексти сучасні учні не читають. Через це діти вимагають від педагогів нових підходів, де вчитель виступаєфасилітатором або компасом, ніж просто джерелом знань.

Як, на вашу думку, впливає війна на освітній процес? В якому стані діти та педагоги?

Через війну в Україні освітній процес перетворився на безперервну боротьбу з тривогами, відключеннями світла та вимушеними переходами на дистанційне або мішане навчання. Сучасні учні через це часто виглядають емоційно виснаженими, тривожними та відчувають нестачу звичного живого спілкування з однолітками. Учителі працюють в умовах колосального навантаження, поєднуючи професійні обов'язки з психологічною підтримкою дітей на основі власного стресу та вигорання.  Цей період виявив неймовірну стійкість українських школярів і вчителів, сформувавши у них глибоку мужність та згуртованість.

Які недоліки та переваги має сучасна система освіти? Що необхідно змінити?

Сучасна українська освіта має такі сильні сторони, як  сильна цифровізація, практична спрямованість завдяки сучасним освітнім процесам, розвиток проєктного мислення через STEM-ініціативи та потужна методична підтримка, що забезпечує стабільно високі результати учнів. Водночас її головним недоліком залишається глибока фрагментарність академічних знань та ізольованість окремих шкільних предметів. Через це учні часто володіють теоретичними фактами, але стикаються з труднощами під час їх синтезу для вирішення комплексних завдань. Для подолання цього недоліку впроваджуються STEM-проєкти та робототехніка, які поєднують контекстне навчання, діяльнісний підхід і міждисциплінарний синтез.

Що ви можете сказати про систему НМТ в Україні? Чи вважаєте, що загальний рівень знань в учнів є низьким для його проходження? І як прокоментуєте нещодавні обговорення в суспільстві щодо можливого усунення математики з НМТ?

НМТ -  це просто швидкий комп'ютерний тест, який вимушено створили  через війну замість  ЗНО. На мій погляд, НМТ простіше, але для виконання завдань дається і мало часу. Проте, через постійний стрес і дистанційне навчання, реальні знання учнів, студентів  погіршилися, це показують результати зрізів та тестів.  Нещодавно математику хотіли прибрати з обов'язкових предметів, щоб зменшити навантаження на підлітків. Я проти такого рішення тому, що математика допомагає логічно думати та виконувати певні дії, а також вивчати хороших інженерів, будівельників і не тільки, для відбудови  України.

Чим захоплюєтеся, окрім своєї педагогічної діяльності, на що витрачаєте вільний час?

Окрім педагогіки, я маю чимало захоплень, які наповнюють моє життя енергією та новими емоціями. Мені дуже подобається вивчати культуру й традиції українців у різних куточках нашої країни, тому ми часто подорожуємо з родиною чи класом, і побували вже майже скрізь. Я приділяю чимало часу спорту, регулярно тренуюся в тренажерному залі та катаюся на велосипеді на свіжому повітрі. У зимовий період моєю особливою пристрастю стає катання на лижах. Активний відпочинок і нові відкриття допомагають мені підтримувати чудову форму та дарують натхнення для щоденної праці.

Якого майбутнього бажаєте своїм учням?

Бажаю своїм найкращим учням мирного, світлого та щасливого майбутнього у  вільній Україні, де мрії не знатимуть перешкод. Нехай міцний фундамент знань, критичне мислення та інженерний підхід, здобуті в навчальному закладі, допоможуть вам легко долати будь-які виклики. Бажаю вам завжди залишатися творцями свого життя, сміливо обирати улюблену справу та впевнено реалізовувати найсміливіші проєкти. Нехай кожен із вас знайде своє справжнє покликання, стане успішним професіоналом і справжнім фахівцем  у своїй сфері. Бажаю, щоб ваші досягнення та добрі справи щодня змінювали світ на краще, приносячи гордість вам, вашим родинам і нашій країні.

Наскільки майбутнє нашої країни повязане з фізикою, технологіями та робототехнікою?

На країну чекає масове відновлення зруйнованої інфраструктури, яке вимагатиме сучасних інженерів та фахівців з автоматизації. Майбутнє України безпосередньо залежить від фізики, нових технологій та робототехніки, оскільки саме вони є основою для відбудови нашої держави. Знання в цих сферах також критично необхідні для зміцнення оборони, безпеки та розвитку економіки майбутнього, медицини. Шкільна STEM-освіта готує дітей не просто до професій, а до створення проєктіввласними руками. Саме молоде покоління, майбутні інженери зможуть зробити Україну сильною, сучасною та технологічно розвиненою країною Європи.

Розкажіть про Національну премію Global Teacher Prize Ukraine 2026.За якими критеріями відбувався відбір? Чому вчителі мають бажання брати участь у подібних конкурсах? Чи підвищує це професійний рівень педагогів? 

Національна премія Global Teacher Prize Ukraine відзначає видатних педагогів-новаторів, які трансформують вітчизняну освіту та надихають суспільство.Відбір учасників базується на таких критеріях, як реальні успіхи учнів, використання інноваційних методик, активна діяльність за межами класу та тісна співпраця з громадою.Не менш важливими чинниками оцінювання стають популяризація вчительської професії та неймовірна стійкість педагогів у складних умовах війни. Участь у премії є потужним інструментом професійного зростання, адже вона спонукає до глибокої осмислення  власних здобутків.Конкурсні випробування відкривають можливості для обміну  досвідом з колегами з усіх куточків країни.Завдяки цьому освітяни суттєво підвищують свій кваліфікаційний рівень, долають професійне вигорання та отримують енергію для подальших звершень.

Чи працюєте ви з особливими дітьми? Наскільки складно працювати в інклюзивній системі, навчаючи сучасним технологіям?

У моєму розумінні інклюзія — це забезпечення прав кожної дитини на якісну освіту через створення умов, за яких учень з особливими освітніми потребами почувається рівним серед однокласників. Практикуючи такий підхід на уроках фізики та робототехніки з конструктором LEGO EducationSpikePrime, я адаптую завдання під індивідуальні особливості дітей. Зокрема, для учня, який не сприймає текст, я розробив детальні покрокові інструкції у вигляді картинок, а для іншого — дещо спростив конструкцію робота через його повільніший темп роботи. На заняттях гуртка під час створення прототипу гелікоптера я підібрав для учня з труднощами сприйняття тексту спеціальну візуальну відеоінструкцію, яка допомогла йому успішно виконати завдання нарівні з іншими. Завдяки таким методам інклюзія стає не просто формальністю, а реальним інструментом розвитку, який охоплює як уроки, так і позакласну роботу.

Як створити комфорт у спілкуванні під час уроків, враховуючи особливості кожної дитини? Чи це взагалі можливо?

У своїй педагогічній діяльності я керуюся принципами людиноцентризму, академічної доброчесності та прозорості, створюючи атмосферу довіри й психологічного комфорту. На уроках фізики та робототехніки я забезпечую об'єктивне оцінювання за чіткими критеріями з урахуванням індивідуальних можливостей кожного учня. Я заохочую дітей вільно висловлювати думки та експериментувати без страху помилитися, оскільки помилка є важливою частиною пізнання. Наприклад, досліджуючи закон збереження імпульсу за допомогою конструктора LEGO EducationSpikePrime, семикласники можуть самостійно перевірити власні гіпотези на практиці. Крім того, я активно підтримую відкриту комунікацію з колегами та батьками, постійно вдосконалюючи свою професійну етику.