Естонія – це не лише цифрове суспільство, а й країна, де жіноче підприємництво та інновації особливо цінуються. В цьому переконалась делегація активних жінок-підприємниць з Кіровоградщини, яка, в рамках естонсько-українського проєкту «Нові можливості для українських жінок та молоді Кіровоградщини» здійснила навчальний візит до столиці Естонії - Таллінна.
Завдяки цифровізації Естонії майже
вдалося повністю побороти корупцію…
Естонія вважається європейською столицею з кібербезпеки і ця країна першою у світі запровадила онлайн-голосування на виборах. Тож, на початку візиту українки відвідали символ технологічного прогресу країни - Юлеміст та завітали в демонстраційний центр E-Estonia, в якому радниця з цифрової трансформації, Петра Хольм, розповіла про цифровізацію в Естонії.
«Естонія невелика держава, малонаселена, в якій 50% земель вкрито лісами або болотами. В еру інтернету естонці зрозуміли, що цифровізація - це найдешевший і найефективніший спосіб надавати послуги людям, які живуть у віддалених маленьких селах», - зазначила Петра Хольм.
Естонцям довелося на законодавчому рівні узаконити цифрові послуги і навчити населення користуватись ними. Саме тому в державі провели масові тренінги з цифрової грамотності. Одним із найяскравіших прикладів був TitleHeapInitiative, який надав інтернет і комп’ютери школам, щоб не лише діти навчились ними користуватися, а і їх батьки. Коли навчальний день закінчувався, батьки могли приходити в комп’ютерні класи і також вчитися.
З 2001 року Естонія використовує програмне забезпечення, що дозволяє закодовано комунікувати між собою всім державним установам у режимі реального часу- X-Road. Система заощаджує гроші, час громадян та чиновників, а також усуває «коридорну» корупцію.
Сьогодні українці пишаються мобільним і зручним застосунком Дія, який дозволяє зберігати в телефоні документи, отримувати купу державних послуг, реєструвати бізнес і ФОП онлайн, сплачувати податки й подавати декларації, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації та багато чого іншого. Але мало хто знає, що саме на базі естонського X-Road Україна створила «Трембіту» - систему для обміну інформацією між реєстрами, що стала основою Дії.
«Естонці вже звикли проводити банківські операції онлайн. Але паралельно збереглась можливість і офлайн послуг. Якщо людина не хоче або не може користуватися цифровими сервісами, є можливість відвідати офіс, хоча на це буде витрачено значно більше часу та ресурсу. Таких офісів залишилось небагато і це можна розглядати як проблему тому, що, в той час, коли відбувся перехід на цифрові технології, ми втрачали робочі місця в державному секторі. І людям довелося шукати роботу деінде, що в Естонії абсолютно не проблема. У нас багато вакансій, але не вистачає людей, щоб їх заповнити. Тож, не було жодних проблем із тією трансформацією, через яку ми пройшли», - запевнила Петра Хольм.
Сьогодні естонські посвідчення особи (ID-картка) є обов'язковим документом, що посвідчує особу громадянина Естонії і використовується в охороні здоров’я, електронному банкінгові, підписанні контрактів, громадському транспорті, шифруванні електронної пошти та голосуванні. Естонія пропонує понад 600 електронних послуг для громадян та 2400 для бізнесу. Мікросхема картки зберігає зацифровані дані про авторизованого користувача, найголовніше: повне ім'я користувача, стать, національний ідентифікаційний номер, а також криптографічні ключі та сертифікати відкритих ключів.
«Завдяки цифровізації Естонії майже вдалося повністю побороти корупцію. Хоча колись ми були дуже корумпованою країною, тому що для пострадянської країни корупція була нормою. Навіть щоб потрапити до лікаря, треба було «домовитись» з помічником, потім «домовитись» з лікарем, щоб отримати ліки. Тепер все змінилось. Коли все цифрове, корупція практично зникає. Бо з комп’ютером чи програмою домовитись не вийде. Тепер ми просто записуємось до лікаря, отримуємо кваліфіковану консультацію і навіть, якщо бажаємо, не одну», - розповіла пані Хольм.
Тож, підсумовуючи, можна з впевненістю сказати, що інноваційні електронні сервіси зробили Естонію світовим лідером у сфері цифровізації.
Парламент Естонії систематично підтримує Україну
Після прогулянки засніженими вуличками Старого міста та ознайомленням з роботами майстринь гільдії жінок ремісниць, делегація завітала до Рійгікогу - Парламенту Естонії, у фойє якого була розгорнута виставка українського жіночого одягу.
Групу представниць з Кіровоградщини зустрів, провів коридорами парламенту та до зали засідань народний депутат Танел Кіїк, екс-міністр соціальних справ Естонії, а нині віце-президент Парламентської естонсько-української групи.
Парламент Естонії систематично підтримує Україну і переважна більшість депутатів віддані справі військової та гуманітарної підтримки України, адже загрози, котрі постають зі сторони росії, є катастрофічними для усієї Європи, і Естонії зокрема, котра майже півстоліття перебувала під радянською окупацією.
Естонія є першою у світі щодо приймання вимушених переселенців з України, якщо порівнювати з кількістю населення. Українські біженці отримують значну допомогу в Естонії й можуть залишатися в країні, навіть якщо у них закінчується термін дії візи або дозволу на тимчасове проживання.
Конференція жіночого підприємництва
В приміщенні Міністерства економіки та комунікації учасниці навчального візиту з Кіровоградщини долучились до Конференції жіночого підприємництва, яку вже вісім років поспіль організовує Естонський центр гендерних досліджень (ENUT) на чолі з Реет Лайя.
У вступному слові Реет Лайя зауважила, що сьогодні держава створює нові можливості для жінок, а громадськість об'єднує зусилля для їх розвитку та підтримки одна одної.
«Існує багато програм, які підтримують жінок на шляху до підприємництва, які роблять сміливі кроки до реалізації своїх ідей та цілей. Саме тому, до нашої конференції долучились представниці з України, де ми в партнерстві з громадською організацією «Прес-клуб реформ» реалізуємо естонсько-український проєкт «Нові можливості для українських жінок та молоді Кіровоградщини», - зазначила очільниця ENUT.
В свою чергу, координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич подякувала дружньому естонському народу та Естонському центру гендерних досліджень за можливість українським жінкам розвивати власні справи та організацію візиту делегації жінок підприємець до Таллінну.
«Сьогодні українські жінки, попри виклики війни, змогли не лише зберегти свій бізнес, а й розширити його, адаптувавшись до нових умов ринку та стати прикладом наслідування для інших жінок. В рамках нашого проєкту жінки, які тривалий час займались одним видом діяльності, змінюють свій вектор руху: реєструють ФОП і розпочинають свої власні бізнес-проєкти. Наприклад, Олена Соловйова понад 20 років працювала в компанії, що займалась експортом меду, а сьогодні прагне відкрити власну пекарню. А Ірина Ткаченко, очільниця Агенції сталого розвитку «Хмарочос» організувала сотні майстер-класів з виготовлення світловідбивачів – флікерів», - розповіла Вікторія Талашкевич.
На одній з дискусійних панелей поділились досвідом успішного ведення бізнесу жінки, які понад 25 років є власницями чи керівницями бізнесу. Панельні дискусії охоплювали актуальні виклики у бізнесі, роль цифрових технологій, екологічне підприємництво, ремісництво та розвиток креативних індустрій.
Як зазначила під час виступу Кеті Кіл, керівниця проєкту економічного планування, Міністерство економіки та комунікацій: «Сьогодні естонські жінки у бізнесі не лише успішно влилися у ділове середовище, але й зуміли створити власну бізнес-спільноту, яка є клієнтоорієнтованою, соціально відповідальною, гнучкою і націленою на досягнення результатів».
Під час конференції відбулось також знайомство з компаніями, їх продукцією та керівницями підприємств. Зокрема, група жінок з України поспілкувалась з бізнес-консультанткою Єленою Коффал з Центру стратегічного управління Таллінна, яка розповіла, що на базі міської ради столиці є Підприємницький центр, в якому може отримувати допомогу вже існуючий бізнес.
Представниця української делегації Анастасія Полтавчук, директорка комунального підприємства «Центр підтримки підприємництва» поділилась з колегою своїми напрацюваннями: «Протягом року роботи ми організували понад 100 заходів, 82, 2% учасників – це жінки. Тематика заходів надзвичайно різноманітна: від практикуму із налаштування таргетованої реклами, що вчить ефективно залучати клієнтів, і до майстер-класу «Персональний імідж підприємця», де жінки вчаться використовувати імідж, як інструмент у бізнесі. Також, на постійній основі консультуємо з питань реєстрації ФОП, підбору КВЕДів, а також допомагаємо писати грантові заявки для отримання фінансування».
«Вірю, що жіноче підприємництво — це про економічний розвиток. Вони відіграють колосальну роль в соціальних та екологічних бізнесах, що дуже на часі. Адже саме жінки більше піклуються про колектив, ставлять соціальні завдання, вболівають за екологічність виробництва. Підтримуючи жінок, ми інвестуємо у майбутнє, де кожна жінка має можливість реалізувати свій потенціал, створити справу своєї мрії та надихнути іншу жінку», - переконана Анастасія Полтавчук.
Під час конференції представниці української спільноти дізнались, що в Євросоюзі можна розпочати справу у більш комфортному середовищі, досягнути успіхів і упевненості в собі, а потім перейти до масштабування бізнесу. Для цих цілей в Естонії існують інституції: агенції регіонального розвитку, інкубатори, технопарки, центри обслуговування інвесторів. Експерти, задіяні у них, допоможуть зареєструвати фірму, знайти інвестора або грант, недорогий кредит, провести маркетингові дослідження. Одним словом – підприємець не залишиться на самоті зі своїми проблемами.
Програма «Нові можливості для українських жінок та молоді Кіровоградщини» триває, і вже навесні ще одна група жінок-підприємниць відвідає Таллінн, завдяки щедрій підтримці Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV), а розроблена та апробована навчальна програма з підприємництва для молоді дасть можливість учням та ученицям отримати перші гранти на розвиток власної справи.
