2 квітня у відділі Музею мистецтв - картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відкрилася виставка авторської вишивки Вікторії Шкабой «Нитковитівки».
Вікторія Шкабой вже дванадцять років вишиває серветки, браслети, сорочки, бере участь у виставках. За цей час мисткиня встигла виробити особливий стиль, що нагадує печворк (клаптикове шиття), унікальну кольорову гаму і навіть власну техніку - «подовжений хрестик».
Вікторія народилася 3 лютого 1986 року в м. Кіровограді (нині Кропивницький). У 2003 році вступила до Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка (нині Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка) на факультет філології та журналістики, який закінчила 2008 року. У студентські часи почала робити дописи у газеті «Молодіжне перехрестя», згодом працювала журналісткою в газетах «Кіровоградська правда», «Ведомости-плюс», «Народне слово», брала участь у різних літературних конкурсах.
Захоплення вишивкою почалося майже випадково взимку 2009 року, а спроба зрозуміти, чому вишивку називають «медитацією по-українськи», переросла у справу життя.
Пошуки цікавих орнаментів в інтернеті, експерименти з кольорами, поступовий перехід до абстракції та виключно авторських схем – таким є творчий шлях пані Вікторії.
Дві персональні виставки, участь у численних виставках та ярмарках рукоділля, сотні проданих та подарованих робіт, і багато-багато хрестиків, що стрімко заповнюють клітинки канви. Незвичність та об’єм роботам додає техніка подовженого хрестика (коли при вишивці захвачується не одна, а дві клітинки, і візерунок ніби складається з цеглинок). Цей вид хрестика, як і багато інших, існує віддавна, однак знайти роботи в цій техніці досить важко. Осучаснення давнього народного мистецтва – популярний зараз напрямок рукоділля.
На виставці представлені роботи майстрині, що з’явилися впродовж 12 років захоплення вишивкою. Серветки, закладки, нашивки, чохли, вишиті браслети (фенечки) та обереги, крижми, вишиванки – ось далеко не повний перелік ексклюзивних рукотворів. До речі, розглядання багатобарвних серветок на канві різного кольору – це справжня кольоротерапія.
Музичний супровід заходу забезпечив Олексій Павленко, який зіграв на хендпані – інструменті, що використовують у тому числі й для медитації.