Аналіз ЕП доходів громад України показує, як війна змінила фінансову карту країни.
Податки, які збирають у громадах, а їх в Україні налічується близько півтори тисячі, є гарним індикатором розвитку та добробуту їхніх мешканців.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка – 18%). Понад 60% зібраних коштів від його адміністрування направляються в кошторис відповідної територіальної одиниці, а решта – в обласний та державний.
Однак не лише ПДФО наповнює місцеві бюджети. Їх також формують акцизи та десятки інших фіскальних зборів.
Порівняння рівня розвитку та добробуту з довоєнним 2021 роком стикається з кількома викликами. Передусім – у 2022-2023 роках спостерігалися значні викривлення в податкових надходженнях. Різке зростання ПДФО відбулося через збільшення чисельності військовослужбовців та підвищення їхнього матеріального забезпечення.
Однак це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п'ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти.
У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада забрала надлишковий "військовий" ПДФО в громад, спрямовуючи ці кошти безпосередньо до державного бюджету.
Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат. Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, імовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників. Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тис. грн.
Проте навіть відносна динаміка корисна. Лідером за темпами зростання доходів є територіальні об'єднання Львівської області. За три квартали 2024 року сукупні доходи 70 тамтешніх громад разом зросли на 64% порівняно з аналогічним періодом 2021 року до 20 млрд грн.
Кольоровим відтінком показана сума податків громад області (в основному ПДФО) за перші 3 квартали 2024 року. Пунктирними лініями показаний той самий показник для 2021 року.
Громади Закарпаття, яке в медіа часто представляють як головного бенефіціара релокації бізнесу (регіон прийняв до 40% усіх релокованих підприємств країни), займає п'яту сходинку. Доходи тамтешніх громад за три роки зросли на 56%.
Кінець рейтингу також не викликає великих несподіванок. Якщо не враховувати повністю окуповану Луганщину, чий бюджет упав на 89%, то на другому місці з кінця – Херсонська область. Загальний бюджет тамтешніх громад скоротився на 65%, що близько до показника Донецької області (падіння на 59%).
Аналіз показує, що доходи більшості громад, розташованих недалеко від лінії фронту, не дуже відрізняються від решти країни. Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, які межують з Донеччиною, зросли на понад 100%.
Загальні податкові надходження громад Дніпропетровщини зросли на 47% порівняно з 2021 роком, що лише на 1% менше, ніж на Рівненщині.
Основна причина – внутрішньо переміщені особи (ВПО). ПДФО, акцизи з пального та алкоголю є хорошим індикатором чисельності населення.
За розрахунками ЕП, до війни цей показник корелював з кількістю населення в громадах на 94%. Іншими словами, чим більші ці податкові надходження, тим більше населення, і чим більше населення, тим більше податків воно сплачує.
Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих громад.
На Дніпропетровщині 49 змайже 90 громад збільшилиподаткові надходженнябільше ніж на половину, упорівнянні з 2021 роком.
Частково це підтверджують у Міжнародній організації з міграції (МОМ). За її даними, з початку великої війни і до серпня 2024 року Дніпропетровська область втратила 144 тис. осіб, проте прийняла 455 тис. ВПО. Цей регіон приймає найбільшу кількість переселенців з Донеччини.
Крім того, у Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях переважає внутрішня міграція: 80-90% переселенців залишаються в межах своїх областей, змінюючи лише громади на більш безпечні сусідні. Це дозволяє іншим громадам та областям залишатися економічно активними.
Урешті-решт, саме на Дніпропетровщині впродовж 2024 року було створено найбільше вакансій (після київської агломерації).
Хоча зростання або зменшення власних податкових надходжень є гарним показником економічної активності і населеності громад, це не завжди корелює з реальними фінансовими спроможностями.
Наприклад, у Закарпатській області у 2021 році державні дотації становили 60% бюджету, а у 2024 році – лише 25%. "Релокація принесла мільярди, яких ми ніколи не збирали", – зазначає голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай.
За останній рік у відносному вираженні найбільше зросли дотації Світлодарській та Гpoдівській громадам на Донеччині (центри відповідно Краматорськ і Покровськ). Вони частково замістили собою екстремально велике минулорічне зростання надходжень від "військового" ПДФО і знищену війною економіку.
