21 жовтня відзначається Всесвітній день кредитних спілок. Рух кредитної кооперації, який об’єднує десятки тисяч українців, перебуває в очікуванні законодавчих змін, які мають відбутися вже найближчим часом та привертають особливу суспільну увагу.

Новий закон – на підході

1 червня поточного року сталася віхова подія для українських кредитних спілок. Цього дня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про кредитні спілки», який має прийти на заміну діючого закону від 2001 р.

Розробку цього документу ініціював Національний банк України в рамках реалізації реформи фінансового сектору, започаткованої в 2019 р. прийняттям закону «про спліт». Позиція НБУ багато в чому збіглася з баченням представників самих кредитівок – вони вже тривалий час виступали за модернізацію чинного законодавства, адже попередній профільний закон був ухвалений майже 20 років тому. За цей час в економічному, соціальному житті країни сталися суттєві зміни і до них мали підлаштовуватися кредитні спілки. 

Для фінансового ринку України кредитівки відіграють важливу роль. За даними НБУ, станом на 30 вересня 2021 р. зареєстровано 289 кредитних спілок, учасниками яких є понад 380 тис. громадян. Їхні активи, хоч і помірними темпами, але продовжують зростати. Так, за підсумками ІІ кварталу поточного року кредитний портфель спілок збільшився на 4%, а обсяги нового кредитування зросли на 11%. 

На відміну від інших фінансових установ кредитні спілки, як правило, працюють в межах однієї області, району чи міста та спрямовують свою діяльність на підтримку своїх членів. Вони також опікуються розвитком місцевих громад, часто залучаються до локальних соціальних ініціатив і доброчинної діяльності. Якщо ж говорити про економічну сферу, то спілки надають немало кредитів агровиробникам, серед яких чільне місце займають фермери та одноосібники, малим та середнім підприємствам, які працюють у сільській місцевості і досить часто мають обмежений доступ до фінансування. Це так зване комерційне кредитування, і останнім часом саме воно виходить на перше місце в роботі кредитівок. Хоча значну частку їхнього кредитного портфелю, як і раніше, посідають споживчі кредити: вони спрямовуються на здійснення ремонтних робіт, оплату навчання, лікування тощо. Можна констатувати, що кредитні спілки змінили свій курс з надавача коштів «на придбання побутової техніки» на надійного фінансового партнера місцевого малого бізнесу.

Ще одна особливість кредитних спілок – вони охоплюють увагою переважно сільську місцевість і невеличкі міста. Саме тут найменше представлені банківські установи, а віднедавна через оптимізацію своєї роботи вони взагалі закривають там свої філії. На цьому тлі соціальна та економічна роль кредитівок особливо зростає.

Ці питання були обговорені під час розгляду законопроєкту в першому читанні. 22 вересня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому розглядалося питання щодо підготовки документу до другого читання. Було зауважено, що народні депутати подали до нього 857 пропозицій та поправок, із яких 364 було враховано. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт в другому читанні.

Кредитування юридичних осіб

Під час підготовки до другого читання законопроєкту було враховано низку важливих пропозицій. Одна з них стосується надання можливості спілкам кредитувати юридичних осіб. Дотепер у такому праві вони обмежені і це суттєво стримує їхній подальший розвиток.

«Найбільш ключова зміна – це забезпечення доступу до кредитів кредитних спілок мікропідприємствам, фермерським господарствам, кооперативам, ОСББ, профспілкам, релігійним організаціям. Фактично це дає можливість кредитним спілкам вибудувати з ними довготривалі ділові відносини», – підкреслив Іван Вишневський, заступник директора Проєкту USAID «Кредитування сільськогосподарських виробників в Україні (КЕП)», що реалізується Всесвітньою радою кредитних спілок (WOCCU).

Також він зазначив, що законопроєкт містить виключний перелік суб’єктів, які підлягають кредитуванню кредитними спілками, – великих підприємств та холдингів серед них нема. 

Він пояснив, що легалізація відносин спілок із юридичними особами відіграє для останніх суттєву роль. Сьогодні багато фермерів беруть участь у державних та регіональних цільових програмах. Отримуючи кредит від банку, вони мають право на відшкодування відсоткової ставки та на інші пільги, які передбачені цими програмами. З цієї схеми випадають кредитні спілки, тому що офіційно дотепер не надають кредити юридичним особам. «Запровадження нового механізму не лише збільшить обсяги фінансування в кредитних спілках та відкриє доступ фермерам до кредитів інших інституцій, тобто дозволить мати більше джерел фінансування, але й надасть їм можливість отримувати певні відшкодування чи пільги, передбачені різними програмами, що суттєво посилить позиції малого підприємництва в сільській місцевості», – поділився Іван Вишневський.

Такі новації стосуються не лише фермерів, а й особистих селянських господарств. Не з усіма ними готові співпрацювати банківські установи, які висувають до них високі вимоги. Зокрема це стосується наявного земельного банку: щонайменше він має становити 200-500 гектарів. Натомість кредитні спілки готові обслуговувати клієнтів, які обробляють від 1 до 100-200 гектарів. Можливість працювати з такими агровиробниками, яку надаватиме новий закон, збільшуватиме клієнтську базу кредитівок.

Представники спілок, які працюють в регіонах, також схвально сприймають нові підходи. За словами голови правління черкаської кредитної спілки «Кредит-Союз» Володимира Казарінова, вони й раніше співпрацювали з представниками малого та середнього бізнесу, але як із фізособами-членами їхньої кредитівки. Це обмежувало можливості сторін. «З ухваленням нового закону вони можуть обліковувати отримані від нас кошти як кредити і відповідно обслуговувати їх як кредити. То набагато зручніше для них», – зауважив він. І додав, що їхні стосунки зі спілками, з державою та місцевими органами влади, які формують цільові програми, стають прозорими, а відтак контрольованими.

Думка Володимира Казарінова є вагомою, оскільки він очолює провідну в регіоні кредитну спілку, яка функціонує вже 24 роки та об’єднує понад 11,6 тис. членів. Її активи сягають майже 130 млн грн. Третину кредитного портфелю спрямовують на підтримку малого та середнього бізнесу: люди беруть гроші на виробництво, на створення нових робочих місць; хтось будує станцію техобслуговування, інші відкривають магазини тощо. Розмір такого кредиту сягає 100 тис. грн. А ще третина кредитного портфелю припадає на агровиробників, середній розмір таких кредитів складає 350 тис. грн, переважно вони йдуть на поповнення обігових коштів, на придбання сільгосптехніки, міндобрив, насіннєвого матеріалу тощо. 

На відміну від черкаської, кредитна спілка «Імпульс-Плюс» із Вугледара на Донеччині є меншою за розміром, але не менш важливою для своєї громади. Вона об’єднує до 450 членів, а її активи становлять 3,5 млн грн. Донедавна вона була кредитною спілкою шахтарів, але з 2019 р. охоче розпочала співпрацю з аграрним сектором.

Голова правління «Імпульс-Плюс» Тетяна Ковбасюк каже: «Я думаю, що надання нам права обслуговувати юросіб розширить наші послуги та відкриє нові можливості. Ми вже до цього готуємося: підписали договір з платформою AgriAnalytica, на якій зареєстровані фермерські господарства з усієї України. Нам було б цікаво попрацювати з ними».

Перспективи спілок

Серед інших новацій, які запроваджує законопроєкт «Про кредитні спілки», є й право надавати платіжні послуги. Це особливо важливо для жителів невеликих населених пунктів та маленьких підприємств, які впродовж місяця здійснюють небагато платежів. «Також варто звернути увагу на норми, пов’язані з тим, що кредитні спілки набувають право надавати супровідні (в тому числі, посередницькі) послуги. Як на мене, це дуже перспективний шлях і абсолютно вірний, тому що члени кредитних спілок потребують різних фінансових послуг», – розповів Іван Вишневський. І додав, що український законодавець навіть передбачив, що кредитні спілки, які відповідатимуть встановленим регулятором вимогам, можуть отримати право на здійснення діяльності з обміну валюти.

Багатьох представників кредитних спілок та їхніх вкладників дуже цікавить питання щодо участі їхніх установ у Фонді гарантування вкладів. І такий підвищений інтерес небезпідставний: свого часу країна пережила справжній «банкопад», коли чимало комерційних банків через банкрутство змушені були піти з ринку, а їхні клієнти попри те отримали певну компенсацію своїх вкладів від держави. Члени кредитівок наразі не мають такого «запобіжника», але хочуть себе убезпечити на майбутнє. Вони сподівалися, що така норма також буде відображена в новому законодавчому акті, але наразі цього не передбачено. Натомість має розроблятися окремий законопроєкт, пов’язаний із внесенням змін до системи гарантування вкладів. Сьогодні це питання ретельно вивчається, а його ініціатори прислухаються до думок представників ринку.

«Ми на довірі побудували свою структуру, – каже голова правління церковної кредитної спілки «Анісія», що у Львові, Володимир Сидоровський. – Нам довіряють люди, бо є стабільна фінансова установа, яка близько 30 років працює на ринку і ніколи не мала проблем із поверненням людських коштів. Але нам бракує ресурсів, бо кожен третій вкладник запитує, наскільки є гарантованою його сума Фондом гарантування. Що це нам дасть? Дасть гарантії, що люди зможуть нам більше довіряти та приносити нам свої кошти».

Своїм баченням ділиться голова правління херсонської кредитної спілки «Єдність» Олег Арсьонов: «Кредитні спілки організовувалися як фінансові кооперативи та за багато років ми довели нашу надійність. Банки більш комерційні структури: там більший потік грошей і клієнтів. А у нас відносини переважно вибудовуються на довірі. З одного боку, добре, коли ми будемо у Фонді гарантування вкладів, з іншого, - це вимагатиме додаткових фінансових витрат».

Втім переважна більшість експертів схиляється до того, що з часом кредитні спілки приєднаються до Фонду гарантування вкладів. Цьому сприятиме кілька факторів: по-перше, НБУ як регулятор підвищує вимоги до операторів ринку, які працюють із вкладами населення. По-друге, запровадження такого інструменту підвищить інтерес серед населення до кредитних спілок, від чого вони лише виграють. За словами Тетяни Ковбасюк, «якщо дивитися в майбутнє і якщо ми хочемо професійніше працювати на нашому ринку, то треба визнати, що ця думка (приєднання до Фонду гарантування вкладів – авт.) непогана».

Успішні історії

Українські кредитівки мають чимало історій успіхів і перемог. Про одну з них розповідають на Львівщині.

Подружжя Ігоря Реви та Соломії Братах організували сімейну сироварню «Гарбузовий рай» у селі Мильчиці Городоцького району. Сьогодні вони виготовляють близько 10 видів крафтових сирів. Крім прямих продажів і місцевих ярмарків їхня продукція реалізується також в мережевих супермаркетах. Особливість полягає в тому, що свого часу ініціатори цього бізнесу не мали до нього жодного стосунку: Ігор був стоматологом, а Соломія по закінченні львівської консерваторії певний час грала в оркестрі, була піаністкою.

Подружжя продало квартиру у Львові та перебралося за місто. В селі вони купили старе приміщення австро-угорської школи і вклали в його ремонт та в облаштування бізнесу не лише кошти від квартири, але й отриману від кредитної спілки «Анісія» позику. Впродовж 5 років вони користуються її послугами. Як зазначив очільник «Анісії» Володимир Сидоровський, вони один кредит брали, інший закривали: «Сума збільшувалася, і сьогодні вони успішні, проводять майстер-класи, розповідають про свою історію бізнесу».

На Черкащині Олександр Самойленко очолює фермерське господарство «Агросвіт». Попервах він попросив у «Кредит-Союза» кредит в 200 тис. грн на вирощування квасолі і одразу викликав чимало запитань у спілки: куди реалізовуватимуть продукцію і чи взагалі вона має попит? І всі плани фермера, проаналізовані до видачі коштів, були реалізовані. Володимир Казарінов розповів, що спочатку фермер вийшов на Туреччину, а цього року уклав договори на поставку квасолі до Німеччини: «Тепер у нього виникла інша проблема – йому бракує земель для забезпечення задекларованих обсягів поставок. Нині ми шукаємо для нього фермерів, які візьмуться за вирощування цієї культури. Він її акумулюватиме і продаватиме під своїм брендом у Німеччині». 

За словами керівника спілки, цього року Олександр Самойленко також «достукався» й до державних проєктів: «Ми там виступали гарантом, і він отримав за програмою «5-7-9» 2 млн грн. Крім того, і у нас позичив 1,2 млн грн».

Вугледарська кредитна спілка «Імпульс-Плюс» активно співпрацює з представниками Спілки пасічників з Волноваського району, які хочуть створити кооператив з виробництва меду. За словами Тетяни Ковбасюк, кредитівка буде їм у цьому допомагати. 

Глобальна система кредитівок

Глобальна система кредитних спілок представлена у 118 країнах світу. Вона налічує понад 86 тис. кредитівок, разом вони обслуговують понад 300 млн членів. Особливо багато спілок у США, в Канаді, у Франції, Іспанії, Португалії, Великій Британії. У Північній Америці нерідко створення кредитних спілок свого часу ініціювали саме вихідці з Західної України, тим самим вони продовжили традиції, які існували на їхній батьківщині. В Україні ці традиції відродилися після здобуття незалежності, і тут першість теж тримали західні регіони.

За словами директорки Проєкту КЕП Еви Сєржиньскої, кредитні спілки в усьому світі обслуговують своїх членів, а не клієнтів, бо клієнтів обслуговують інші фінансові установи, зокрема банки. Члени кредитних спілок є їхніми власниками. Кредитні спілки мають кооперативну структуру, а їхній дохід не ділиться між інвесторами, він спрямовується на вигідні умови фінансових послуг, які надаються членам спілок.

У 1971 р. кредитні спілки різних країн об’єдналися у Всесвітню раду кредитних спілок (WOCCU). Її діяльність досить різноманітна і ґрунтується на підтримці розвитку руху кредитної кооперації в глобальному вимірі та по відношенню до окремих держав. Приклад України є доволі красномовним: тут WOCCU за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) успішно реалізує Проєкт «Кредитування сільськогосподарських виробників (КЕП)». 

«Як проєкт технічної допомоги ми зосереджуємося на розбудові спроможності та підвищенні знань наших різноманітних партнерів, – зазначила Ева Сєржиньска, директорка Проєкту. – Ми працюємо із законодавцями та НБУ, галузевими асоціаціями та ОКСами, з Фондом гарантування вкладів, а також безпосередньо з групою кредитних спілок, які вмотивовані впроваджувати нові методології кредитування, розширювати кредитування агробізнесу і тим самим зміцнювати свою установу та збільшувати покриття ринку. Ми сподіваємося залишити ринок на позитивній траєкторії руху, що забезпечить його майбутнє зростання, функціонування в безпечному, надійному та сприятливому середовищі».