Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: економіка
Автор:
Дата: 28 січня, 11:36
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/economy/2021/01/28/oleksandr-dozorets-pro-zmini-v-podatkovomu-zakonodavstvi-schodo-liberalizatsii-zastosuvannja-rro.htm
економіка, 28 січня, 11:36

Олександр Дозорець: Про зміни в податковому законодавстві щодо лібералізації застосування РРО


Олександр Дозорець, начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області розповів про зміни в податковому законодавстві, внесені Законом України від 10 грудня 2020 року № 1017-1X, в частині лібералізації застосування РРО.


10 грудня 2020 набрав чинності Закон України від 01.12.2020 № 1017-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” (далі – Закон №1017).


Які зміни вже працюють і кому треба застосовувати РРО, не дивлячись ні на що, читайте нижче.


За словами Олександра Дорзорця, до 1 січня 2022 року для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку діють два головні критерії,  які стосуються загальної суми річного доходу. А саме: обсяг доходу, який дає право на перебування на спрощеній системі оподаткування та обсяг доходу, який вимагає застосування РРО. 


Обидва ці критерії змінено Законом №1017.


Так, з  1 січня 2021 року граничні обсяги доходів для перебування на спрощеній системі оподаткування для 1-3 груп встановлюються, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП):


•1 група – 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінзарплаті 6000 грн – це 1 002 000 грн);

•2 група – 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. – 5 004 000 грн);

•3 група – 1167 МЗП (1 січня 2021 р – 7 002 000 грн) – цей критерій застосовуватиметься і щодо юросіб – «єдинників».


Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам підприємцям (ФОП) не застосовувати РРО, теж встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 МЗП (1 320 000 грн). Діятиме цей критерій лише протягом 2021 року, оскільки з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками усі ФОП повинні будуть проводити розрахункові операції за допомогою РРО.


Другий важливий критерій для ФОП-«єдинників» з метою застосування РРО – це група, у якій вони перебувають.


Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році, то всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, який передбачено п. 296.10  ст.296 ПКУ.


Проте, як і раніше, 1 група обмежена видами діяльності, які може здійснювати ФОП     (пп. 1 п. 291.4 ПКУ). Новий обсяг річного доходу для таких ФОП  з 01.01.2021 р. – 1 002 000  грн.


Третій важливий критерій для підприємців, які застосовують спрощену систему – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Перелік таких видів діяльності наведено п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.


Протягом усього 2021 р. застосовувати РРО зобов’язаані ті ФОП-«єдинники» 2-4 груп, які будуть здійснювати реалізацію:


- технічно- складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;


- лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;


- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.


З 1 січня 2022 можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку. 


Застосування РРО вимагає Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі- Закон про РРО). Саме він встановлює, що таке «розрахункова операція». Випадки коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна –  визначено ст. 9 Закону про РРО.


І, нарешті, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати


Статтю 9 Закону про РРО доповнено п. 14. І він є надпопулярним серед запитів від продавців та їх бухгалтерів. 


Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.


Слід зазначити, що: 

       

 –  пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні);

        

- пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два: 


а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється нормами гл.10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.


З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється інструкцією «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженою постановою Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі – Інструкція №705).


За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.


б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем.


По питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват 24, Monobank , Liqpay, Portmone, то відповідно до п.14 ст.9 Закону України про РРО визначено, що при здійсненні розрахунків саме за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або ПРРО не застосовуються.


На завершення ще раз хочу нагадати, що з 01.08.2020 кожен суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджети.


Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі, розміщене за посиланням:


https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/


https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/


Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді застосовуючи Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності (код форми J/F 136602).


Передача даних від програмних РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.


У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних програмних РРО можна направляти на адресу: [email protected]


Платники Головного управління ДПС у Кіровоградській області можуть звертатися з питаннями щодо реєстрації програмних РРО за телефоном 0522366918 та 0522332114.


645Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: