Весна, як жінка, жінка, як весна – вони такі схожі між собою. Весна – це початок пробудження природи, а жінка початок життя на землі. Жінка! 

Скільки в цьому слові ніжності, мудрості, сили і доброти. Вона дивовижна, велика таємниця, життєва загадка, джерело всіх радощів і всіх турбот. Її звеличують у музиці, поезії, літературних творах, живописі та скульптурі. Так було, є, так буде вічно.   

Саме за  цією тематикою для читачів філії №1  пройшов захід – поетична  мозаїка « Поетичним рядком про нас, жінок». Захід проходив у ліричній атмосфері за такими рубриками: благословенні богом українки; сестра, кохана, мама і дружина; любові полум’я у серці не згасає та сила жінки безмежна. Атмосфера поетичної мозаїки була сповнена особливої аури доброти і любові, найчистіших помислів, найсвітліших мрій. До уваги відвідувачів бібліотекарі запропонували тематичну викладку – «Як хочеться щастя й тепла!». 

На заході були використані збірки поезій письменників рідного краю та видатних поетів української та світової літератури. Поезія… Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.